Рішення № 50638773, 14.09.2015, Токмацький районний суд Запорізької області

328/1889/15-ц

14.09.2015

№ 2/328/738/15

РІШЕННЯ

іменем України

14 вересня 2015 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Андрущенка О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Гончарук В.О.,

представника позивача - Іванісова В.С.,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Токмак цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить достроково стягнути заборгованість за кредитним договором № 014/17-07/3068-40 від 21.05.2008 року на загальну суму 17778,93 доларів США (374190,16 грн.) з яких: 13923,14 доларів США (293037,99 грн.) - заборгованість по тілу кредиту, 1745,51 доларів США (36737,46 грн.) - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 2110,28 доларів США (44414,71 грн.) - пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків. Додатково просить стягнути сплачений судовий збір в розмірі 3654 грн.. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.05.2008 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 014/17-07/3068-40 відповідно якому, відповідач отримав кредит в розмірі 15000 доларів США на строк до 23.05.2018 року зі сплатою 14 відсотків річних. 01.08.2015 року між сторонами укладено додаткову угоду до вказаного кредитного договору якою збільшено строк надання кредиту до 21.05.2028 року. Всупереч вимогам кредитного договору та додаткової угоди відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, допустивши заборгованість, яка станом на 30.04.2015 року склала 13923,14 доларів США - заборгованість по тілу кредиту, 1745,51 доларів США - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 2110,28 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату кредитну та відсотків.

На адресу відповідача направлено вимогу про необхідність дострокового виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, яка ним залишена без уваги, у зв'язку з чим, виникла необхідність звернення до суду. Додатково додав, що банком з 01.07.2014 року було збільшено відсоткову ставку по кредиту з 14 % до 19 % у зв'язку з несвоєчасним поданням відповідачем банку договору страхування життя відповідача на строк надання кредиту.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю зазначив, що відповідач допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим банк вимагає дострокового виконання всіх зобов'язань за кредитом.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що ним дійсно отримано кредит в сумі 15000 доларів США в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на купівлю будинку. Вказані кошти він отримав особисто в касі банку. В липні 2014 року, у зв'язку з тим, що ним невчасно було подано договір про страхування життя на час дії договору, банком в односторонньому порядку було збільшено відсотки за користуванням кредитом з 14 % до 19 %. Враховуючи важку фінансову ситуацію в країні, відповідач починаючи з жовтня 2014 року повністю припинив виконувати свої зобов'язання за кредитним договором та сплачувати кошти.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що представником позивача не надано суду документальних підтверджень щодо отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 15000 доларів США. На думку представника відповідача кредитний договір між позивачем та відповідачем є неукладеним, оскільки, відсутній обов'язковий додаток - графік платежів підписаний відповідачем. Також, кредитний договір не містить всіх рахунків по яких здійснюються платежі.

Оскільки, банком не відкрито окремий рахунок для сплати відсотків, як того вимагає діюче законодавство, то всі здійснені відповідачем платежі відносяться до сплати тіла кредиту, а не відсотків. Тому, з врахуванням викладеного на час подання позову заборгованість за тілом кредиту складає лише 1223,10 доларів США. Також, зазначив, що банком неправомірно закладено в кредитний договір можливість в односторонньому порядку змінювати процентну ставу по кредиту.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, 21.05.2008 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 014/17-07/3068-40 відповідно якому, відповідач отримав кредит в іноземній валюті в розмірі 15000 доларів США зі сплатою 14 відсотків річних за користування кредитом на строк до 21.05.2018 року. Кредит надано на умовах ануїтетної системи (п.п. 1.1., 1.1.1., 1.1.6., 1.2.1. Договору). Згідно графіку платежів, який підписаний відповідачем, розмір щомісячного платежу складав 232,90 доларів США, в який включено суму кредиту та суму по відсотках за користування кредитом.

Право позивача видати відповідачу кредит в іноземній валюті підтверджується банківською ліцензією від 11.10.2006 року № 10, дозволом від 11.10.2006 року № 10-4 на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини 2 та ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», додатком до дозволу № 10-4 від 11.10.2006 року.

Відповідно до п. 2.1. Договору Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та комісії згідно умов Договору.

Відповідач отримав кредит в повному обсязі, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 0EYH29739 від 23.05.2008 року та не оспорюється відповідачем.

01.08.2011 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до кредитного договору якою встановлено кредитні канікули та погоджено, що з 23.08.2011 року по 23.07.2012 року відповідач сплачує 156,30 доларів США щомісячно. Крім цього, п.п. 1.3., 1.4. додаткової угоди передбачено збільшення строку погашення заборгованості відповідно до Графіка, який є додатком до додаткової угоди. Згідно Графіку погашення заборгованості по кредиту, який підписаний відповідачем та ним не оспорюється, кінцевий строк погашення за кредитом визначено 23.05.2028 року. При цьому, з 23.08.2011 року по 23.07.2012 року щомісячний платіж складав 156,30 доларів США, а в подальшому до кінцевого строку погашення - 191,18 доларів США.

Відповідно до п. 4.3. Договору сторони домовились про право кредитора в односторонньому порядку збільшити процентну ставку за кредитом на не більш ніж на 50 процентних пунктів у випадку настання випадків, визначених п.п. 4.3.1.-4.3.4., зокрема, у випадку несвоєчасного надання кредитору договору (полісу) страхування життя Позивальника за договором.

Враховуючи, що відповідачем в липні 2014 року своєчасно не подано позивачу підтвердження страхування життя відповідача, як того вимагав кредитний договір, позивачем в односторонньому порядку було збільшено процентну ставку з 14 % до 19 %.

З жовтня 2014 року відповідач допустив неналежне виконання умов договору щодо своєчасності та повноти сплати заборгованості за кредитом, а з листопада 2014 року взагалі припинив здійснювати платежі, що підтверджується поясненнями відповідача та розрахунком заборгованості, наданим представником позивача.

11.02.2015 року на адресу відповідача позивачем направлено вимогу про дострокове виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих зобов'язань, однак, відповідач в добровільному порядку заборгованість по кредитному договору не повернув.

Пунктом 16.3. Договору визначено, що за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за Договором позивальник сплачує пеню в розмірі 1 % від простроченої до оплати суми за кожен календарний день прострочення.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 533 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом ч. 3 ст. 533 ЦК України.

Не обґрунтованими являються посилання представника відповідача на факт не укладення кредитного договору, оскільки, відсутній графік платежів та оригінал бухгалтерського документу оскільки, зазначене спростовується матеріалами справи.

Доводи представника відповідача про неправомірність включення до кредитного договору права банку в односторонньому порядку збільшувати проценту ставку є безпідставними, враховуючи, що сторони є вільними в регулюванні договірних відносин, а таке право не є порушенням вимог діючого на час укладення кредитного договору законодавства.

Зокрема, відповідно до п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2013 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі статтею 1056-1 ЦК України у зв'язку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, суди мають виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року.

Також, слід зазначити, що про збільшення процентної ставки за кредитом відповідач знав, однак, в судовому порядку таке збільшення не оскаржував.

Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_2 вносились кошти лише на погашення тіла кредиту, оскільки, банком не відкривався окремий рахунок для сплати відсотків спростовуються матеріалами справи та самим кредитним договором і Графіком платежів, де сторони погодили внесення суми, яка включає в себе погашення тіла кредиту та відсотків, на один рахунок.

В разі винесення судом рішення про стягнення коштів в іноземній валюті, суд зобов'язаний зазначити еквівалент у національній валюті - гривні за курсом Національного банку України на день постановлення рішення.

Згідно офіційного курсу НБУ на 14.09.2015 року 100 доларів США складає 2169,8655 грн.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем умов договору, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо дострокового виконання взятих відповідачем зобов'язань за кредитним договором та стягнення заборгованості в повному обсязі з врахуванням заборгованості по відсотках та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3654 грн..

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 64, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого: АДРЕСА_1, на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (р/р 290923655, МФО 325570, ідентифікаційний код 20846070) заборгованість за кредитним договором № 014/17-07/3068 від 21.05.2008 року в сумі 17778 (сімнадцять тисяч сімсот сімдесят вісім) доларів США 93 центи США (385778,87 грн.), з яких: 13923 (тринадцять тисяч дев'ятсот двадцять три) доларів США 14 центів США (302113,41 грн.) - заборгованість по тілу кредиту, 1745 (одна тисяча сімсот сорок п'ять) доларів США 51 цент США (37875,22 грн.) - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 2110 (дві тисячі сто десять) доларів США 28 центів США (45790,24 грн.) - пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого: АДРЕСА_1, на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (р/р 290923655, МФО 325570, ідентифікаційний код 20846070) сплачений судовий збір в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя