Ухвала суду № 50637508, 30.03.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 30.03.2015

Справа № 320/2768/15-к

УХВАЛА

30 березня 2015 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Урупа І.В.

при секретарі Воропай Д.І.

за участю прокурора ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання старшого слідчого СВ Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області капітана міліції ОСОБА_4про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 08.06.2001року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст. 222 ч. 3, ст. 140 ч. 3, ст. 140 ч. 2 КК України; вид покарання: 4 роки позбавлення волі. звільнений: 22.11.2002 року умовно-достроково невідбутий строк 1 рік 3 місяці 13 днів;

- 22.06.2007 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 395 КК України; вид покарання: 2 місяці арешту;

- 13.10.2008 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 186 ч. 2, ст. 289 ч. 2 КК України; вид покарання: 6 років позбавлення волі; Звільнений: 15.11.2013 по відбуттю терміну покарання;

- 11.12.2013 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ст. 391 КК України; вид покарання: 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком на 2 роки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 підозрюється у тому, що 15.01.2015 року, приблизно об 17 годині 40 хвилин, знаходячись в салоні маршрутного таксі, яке пересувалось за маршрутом «Новий Мелітополь Белякова», маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з правої кишені куртки надітої на ОСОБА_5, таємно викрав майно ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон «Lenovo S 820», в корпусі червоного кольору, імей 1: 863802026534730, імей 2: 863802026534748, вартістю 2000 гривень, в якому знаходились сім-картка мобільного оператору «Київстар», вартістю 25 гривень, на абонентському рахунку якої грошові кошти були відсутні, сім-картка мобільного оператору «МТС», вартістю 25 гривень, на абонентському рахунку якої грошові кошти були відсутні та картка памяті, обємом 16 Гб, вартістю 200 гривень, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 2250 гривень..

Вказане правопорушення 16 січня 2015 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080140000193, за ознаками кримінального правопорушення (злочину)? передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

За наявністю достатніх доказів по кримінальному провадженню, «30» березня 2015 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Вину підозрюваного ОСОБА_2 слідчий обґрунтовуває наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування:

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7;

- протоколом огляду від 17.03.2015;

- постановою про визнання речових доказів;

Враховуючи, що ОСОБА_2 не працює, постійного джерела прибутку не має, раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за вчинення яких не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на путь виправлення не встав, під час випробувального строку, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), кваліфікований за ст. 185 ч. 2 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до пяти років, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 вчинить інше кримінальне правопорушення, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити теперішнє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_2 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий вважає, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобовязання та домашнього арешту підозрюваний зобовязується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, є ризик того, що ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_2 обовязків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

- відсутність таких осіб, а також близьких родичів ОСОБА_2, враховуючи, що сам ОСОБА_2 не працевлаштований та не має доходу, що унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

У звязку з вищевикладеним слідчий вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України неможливо при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу більш мякого, ніж тримання під вартою.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання

Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що він визнає свою причетність до скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, але просить не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосувати домашній арешт.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши слідчого, підозрюваного, його захисника, які заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, висновок прокурора, який підтримав клопотання, суд вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Як слідує із наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищезазначеного злочину.

З довідки Комунальної установи «Мелітопольський психіатричний диспансер» Запорізької обласної ради від 18.03.2015 року вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з 18.02.2015 року з діагнозом психічні та поведінкові розлади здоровя внаслідок поєднаного вживання наркотиків та інших психоактивних речовин. Синдром залежності.

Враховуючи, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні умисного злочину середньої тяжкості, передбачених 185 ч.2 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до пяти років, раніше судимий за вчинення умисних злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, що свідчить про те, що на шлях виправлення він не став та продовжив злочинну діяльність. Стійких соціальних стосунків не має, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, є наркотично залежною особою, а тому, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2М може вчинити інше кримінальне правопорушення та з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкоди залишити місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України. У звязку з вищевикладеним, суд вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш мякого, ніж тримання під вартою.

При обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання або домашнього арешту він зобовязується не відлучатися з постійного місця проживання.

Враховуючи тяжкість злочину, а також, що ОСОБА_2М не має стійких соціальних стосунків, раніше був засуджений за вчинення умисних злочинів, може безперешкодно залишити будь-яке місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду. А тому, обрання відносно нього вказаних запобіжних заходів неможливе.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_2М обовязків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні, а тому обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки згідно ст. 180 КПК України також є неможливим.

Зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3-5 ч.1 ст.177 КПК України, і більш мякий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.

Таким чином, відносно ОСОБА_2 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, те, що він не працює, однак підозрюється у скоєнні злочину середнього ступеню тяжкості, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 12розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати до слідчого СВ Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_2., відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в СІЗО № 10.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання з 30 березня 2015 року, о 17 годині 30 хвилин до 29 травня 2015 року до 17 годині 30 хвилин включно.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 29 травня 2015 року до 17 годині 30 хвилин включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 12 мінімальних заробітних плат в сумі 14616 грн. (чотирнадцять тис. шістсот шістнадцять грн.) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ГУ ДСАУ в Запорізькій області, № рахунку 37311050000607, Банк отримувача ГУ ДКСУ в Запорізькій області, Код ЄДРПОУ 26316700, Код МФО 813015, призначення платежу обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 такі обов'язки: прибувати до слідчого СВ Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 29 травня 2015 року до 17 годині 30 включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: І.В. Урупа