Рішення № 50634558, 18.10.2011, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа 2-755/11

Номер провадження 2/709/1102/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.11 року.Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Марусяк М.О.

при секретарі - Ступчук Л.Б.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по виплаті аліментів ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, діючи за дорученням в інтересах ОСОБА_2 звернувся через Рахівський районний суд Закарпатської області із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по виплаті аліментів.

Із позовної заяви вбачається, що позивачка із громадянином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 23.05.1992 року перебувала у зареєстрованому шлюбі, який 18 березня 1997 року було розірвано Рахівським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Закарпатської області, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу було зроблено відповідний запис за № 32. Від цього шлюбу у сторін народилася дитина, дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка на день подачі даної заяви до суду вже являється повнолітньою особою.

На даний час позивачка перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі із Сільвестером Пінтерою, який укладено ними 08.12.2000 р. у відділі реєстрації актів громадянського стану м. Бранч, Словацької Республіки, про що в книзі реєстрації актів укладення шлюбу цієї ж установи було зроблено відповідний запис за порядковим № 2, сторінка - 24, рік - 2000, том 2.

З часу розірвання шлюбу відповідач участі у вихованні та утриманні дитини відповідач не брав, у звязку із чим позивачка звернулася до суду першої інстанції із позовом про стягнення із відповідача аліментів на утримання дитини. Рахівським районним судом Закарпатської області 14.02.1997 року прийнято рішення про стягнення із відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини в розмірі ј частини всіх його видів доходу (заробітку) до досягнення дитиною повноліття та видано виконавчий лист № АЕ-26 для примусового виконання рішення суду.

Виконавче провадження ВП № 20832332 було відкрито за місцем проживання відповідача відділом державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції Чернігівської області. Виконання даного провадження за постановою державного виконавця від 24.05.2011 року «про закінчення виконавчого провадження»було закінчено на підставі положень п.6 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції 1999 р.) у звязку із досягненням дитиною повноліття.

При цьому, як зазначає представник позивачки, при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем проведено розрахунок заборгованості по аліментах, який на 04.04.2011 року становив грошову суму у розмірі 16.378, 61 (шістнадцяти тисяч триста сімдесяти восьми грн. 61 коп.)

Разом з тим, спірні правовідносини врегульовуються положеннями частини 4 статті 194 Сімейного кодексу України, за якими заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, аж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Оскільки, добровільно сплатити заборгованість по аліментах відповідач відмовляється з причин невідомих позивачці, так як уникає будь-яких відносин у спілкуванні, позивачка просить вирішити дане питання в порядку прийняття судом відповідного судового рішення.

У звязку із наведеним, представник позивачки просить винести судове рішення, за яким стягнути із гр-на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь гр-ки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5 заборгованості по сплаті аліментів у розмiрi 16.378,61 (шістнадцяти тисяч триста сімдесяти восьми грн. 61 коп.). Крім того, стягнути із відповідача на користь позивачки судові витрати, які складаються із 500 (пятсот) грн. платних правових послуг.

В судовому засіданні представник позивачки, ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.Судові витрати, які складаються з платних правових послуг позивач залишає за собою, а судовий збір та витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи в суді просить стягнути з відповідача.

Відповідач, ОСОБА_3, в судове засідання не зявився, однак за ухвалою суду був допитаний в якості відповідача Бобровицьким районним судом Чернігівської області, під час якого надав згоду на проведення розгляду даної справи у його відсутності, позовні вимоги не визнав. Крім того, пояснив наступне.

Із позивачкою перебував у шлюбних відносинах, за час проживання у шлюбі у них народилася дитина, ОСОБА_4, яка з ним не проживає. Після розірвання шлюбу надавав нотаріальну посвідчену згоду позивачці на виїзд дитини за кордон. Про існування судового рішення про стягнення з нього аліментів на користь позивачки для утримання дитини він не знав, в судових засіданнях участі не брав, про те, що в нього є заборгованість по сплаті аліментів дізнався у виконавчій службі Бобровицького РУЮ у 2010 році після того, як його викликали з приводу існування боргу.

Із сумою заборгованості не згідний, оскільки вважає, що державний виконавець для розрахунків взяв не ту суму заробітної плати. Просить із наведених вище доводів відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представника позивачки та дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У ході судового дослідження матеріалів справи судом достовірно встановлено, що позивачка з 23.05.1992 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем, який 18 березня 1997 року було розірвано Рахівським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Закарпатської області, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу було зроблено відповідний запис за № 32. Від цього шлюбу у сторін народилася дитина, дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка на день подачі даної заяви до суду являється повнолітньою особою.

Крім того, судом встановлено, що Рахівським районним судом Закарпатської області 14.02.1997 року прийнято рішення про стягнення із відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини в розмірі ј частини всіх його видів доходу (заробітку) до досягнення дитиною повноліття та видано виконавчий лист № АЕ-26 для примусового виконання рішення суду. Виконавче провадження ВП № 20832332,яке було відкрито за місцем проживання відповідача відділом державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції Чернігівської області, за постановою державного виконавця від 24.05.2011 року «про закінчення виконавчого провадження»було закінчено на підставі положень п.6 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції 1999 р.) у звязку із досягненням дитиною повноліття.

Судом достеменно встановлено, а відповідачем не спростовано, що при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем проведено розрахунок заборгованості по аліментах, який на 04.04.2011 року становить грошову суму у розмірі 16.378, 61 (шістнадцяти тисяч триста сімдесяти восьми грн. 61 коп.).

У відповідності до положень частини 1 статті 87 Закону України «Про виконавче провадження»із змінами, внесеними згідно із Законом № 3319-VI від 12.05.2011 року, позивачка, як стягувач, має право звернутися із позовом до юридичної особи, зазначеної у статті 3 цього Закону, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини такої юридичної особи. При цьому стягувач звільняється від сплати державного мита.

Положеннями статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» (в новій редакції) законодавцем, у випадках, передбачених законом, встановлено, що рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів, виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. При цьому, рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Спірні правовідносини врегульовуються також положеннями частини 4 статті 194 Сімейного кодексу України, за якими заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, аж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Суд, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, критично відноситься до доводів відповідача про те, що йому не було відомо про існування рішення суду про стягнення аліментів, через що він не визнає позовні вимоги.

В матеріалах справи знаходиться розрахунок заборгованості по аліментах, згідно якого станом на 01.06.2010 року заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 становила 17.335,32 грн., з яких 956,71 грн. було стягнуто із боржника за його місцем роботи, а залишок боргу на момент повноліття дитини становив 16.378,61 грн., тобто, на 01.06.2010 року відповідачу було відомо про існування судового рішення про стягнення з нього аліментів, йому було відомо про існування суми боргу по сплаті аліментів, однак, ним, відповідачем судове рішення про стягнення аліментів не оскаржувалося, сума боргу по сплаті аліментів у відділі державної виконавчої служби за місцем його проживання не оспорювалася.

При вирішенні даного спору суд керується положеннями частини 4 статті 194 Сімейного кодексу України, за якими заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, та положеннями частини 1 статті 20 цього ж Кодексу, за якими до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу.

При розгляді справи суд посилається на положення статей 58-59 ЦПК України, згідно яких належними є ті докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись положеннями статті 212 ЦПК України суд оцінює всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При проведенні окремого допиту в суді за місцем свого проживання відповідач, ОСОБА_3 будь-яких конкретних доказів щодо спростування доводів позовної заяви суду не надав, а суд не наділений правом збирання доказів, оскільки, обовязок збирання таких лежить на сторонах.

У відповідності до положень статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В силу приписів статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд повинен сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Враховуючи наведене та зважаючи на обставини справи, ті докази, які були здобуті судом в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1, поданий в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по виплаті аліментів підлягає до задоволення.

В силу вимог ст. 88 ЦПК України до стягнення з відповідача ОСОБА_3 підлягають судові витрати.

Керуючись положеннями ст.ст.10, 58, 60, 83, 88, 209, 212, 213, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_10 заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 16.378,61 (шістнадцять тисяч триста сімдесят вісім гривень 61 копійку).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь держави судовий збір в розмірі 163 гривні 78 копійок та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді на рахунок 31214259700211, назва рахунку 22050000, код ОКПО 22108293, банк одержувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча: Марусяк М.О.