Постанова № 50634517, 01.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"01" листопада 2010 р. № 2а- 3705/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Міхно Г.О.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Надія" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд з урахуванням уточнень визнати протиправною бездіяльність Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області по непогашенню векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, та які видано товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий будинок „Надія" в період лютий 2006 р. - серпень 2007 р. на загальну суму 11 243 419 грн. 71 коп.; зобов'язати Харківську об'єднану державну податкову інспекцію у Харківській області здійснити всі передбачені діючим законодавством заходи, спрямовані на погашення векселів (у розумінні ст.11 п.11.5 абз.7 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03 квітня 1997р. зі змінами та доповненнями), які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, та які видано товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий будинок „Надія" (код 25612905) на загальну суму 11 243 419 грн. 71 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до органів ДПІ позивачем надавалися відповідні листи з проханням вважати погашеними податкові векселі, що відображалося у відповідних деклараціях за відповідні звітні податкові періоди. Так, станом на дату поставки першого податкового векселя органу митного контролю позивач мав підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування у розмірі 1544923, 00 грн., тобто сума бюджетного відшкодування значно перебільшувала суму зобов'язань по векселю (вексель №80351533328738 від 03.02.2006р. на суму 234491,70 грн.). За таких обставин, позивач вважає, що на підставі абз. 7 пункту 11.5 ст. 11 ЗУ «Про ПДВ» платник податку правомірно включив суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період (за лютий 2006 р.), в якому і відбулася його (векселя) поставка органу митного контролю. При цьому, відповідно до вказаної норми закону податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по вказаному податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді. Також позивач зазначив, що єдиним підтвердженням суми бюджетного відшкодування є сума ПДВ, яка задекларована платником податку до відшкодування і обліковується в картці особового рахунку платника. Відповідно до Методичних рекомендацій, які надіслані листом ДПА від 22.12.2005 р. N 25595/7/16-1517 до 29.08.2006р. існувало тільки два моменти, які обумовлювали вищезазначене підтвердження, і обидва вони були виконані позивачем. З 29.08.2006р. до вищевказаних двох вимог була добавлена вимога про акт перевірки, тобто сума податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки чи позапланової виїзної перевірки. Висновки актів камеральної перевірки (№239/15 - 250/25612905 від 03.04.06р. та № 473/15-250/25612905 від 20.06.06р.) відповідно до проведеної в рамках розгляду цієї справи судово - економічної експертизи, не відповідають документам бухгалтерського і податкового обліку і нормативно не підтверджуються. Посилання на вказані органом ДПІ Методичні рекомендації, які надіслані листом ДПА від 22.12.2005 р. N 25595/7/16-1517 призвели до того, що нарахування податкових зобов'язань з податку па ПДВ відбулось двічі: позивачем шляхом включення їх до декларації з цього податку та відповідачем по картці особового рахунку. Тобто, складаючи акт камеральної перевірки та керуючись при цьому вищевказаними Методичними рекомендаціями орган ДПІ проти зняття податкових зобов'язань не заперечував, а між тим, притримуючись вказаної логіки, повинні були бути зняті і податкові зобов'язання, а не лише сума податкового відшкодування. На органах ДПІ лежить зобов'язання у передбачений термін підтвердити або відмовити в підтвердженні суми бюджетного відшкодування. У разі, коли ДПІ у передбачений термін не здійснює перевірку, тобто діє (а точніше не діє) всупереч своїм же податковим роз'ясненням, своєю бездіяльністю ДПІ фактично акцептує підтвердження суми бюджетного відшкодування. Проведення камеральної перевірки від 20.06.2006р. податкової декларації за березень 2006р. суперечить вимогам п. 7.7.5. ст. 7 ЗУ «Про ПДВ», скільки на час її проведення минув строк, встановлений даною нормою. Також в Методичних рекомендаціях, які були надіслані Листом від 22.12.2005 р. N 25595/7/16-1517 не затверджено відповідним нормативним документом, не зареєстровані в Міністерстві юстиції, тобто не належать до законодавчих актів, якими регламентується обчислення та сплата ПДВ. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на факти, викладені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та пояснив, що ТОВ "ТБ "Надія" протягом лютого 2006 року - серпень 2007 року на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України надало органам митного контролю податкові векселі на загальну суму 11243419,71 гривень. За весь вказаний період до Харківської ОДПІ від ТОВ "ТБ "Надія" не надходило платіжних документів на сплату сум податку на додану вартість за виданими векселями та не надавалось жодних письмових заяв з яких вбачається, що платник податків у якості погашення виданих податкових векселів обрав метод заліку наявного у нього підтвердженого податковим органом суми бюджетного відшкодування. Оскільки ТОВ "ТБ "Надія" передбаченим законодавцем способом погашення податкових векселів не скористалось, то податкові векселя є неоплаченими, що підтверджує несплату податку на додану вартість у розмірі 11243419,71 гривень. Таким чином, представник відповідача просив суд в задоволені адміністративного позову відмовити.

Суд, вислухавши думку представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ "ТБ "Надія" протягом лютого 2006 року - серпень 2007 року на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України надало органам митного контролю податкові векселі на загальну суму 11243419,71 гривень, строк оплати яких виникав до закінчення терміну подачі декларації з ПДВ за кожний податковий період відповідно на суму ПДВ. Перелік цих векселів та їх копії надані до матеріалів справи.

Позивач зазначає, що на дату поставки кожного податкового векселя органу митного контролю підприємство мало перевірене та не зменшене бюджетне відшкодування у загальному розмірі 1511870,18 грн. Жоден з виданих підприємством векселів наведену суму не перевищував.

Позивач оскаржуючи дії відповідача, вважає, що Харківська ОДПІ не правомірно не відобразила в картках особового рахунку платника ПДВ погашення податкових зобовязань за податковими векселями, виданих ТОВ "ТБ "Надія", тобто відповідач не виконав обовязку щодо здійснення ним процедури погашення векселів.

Суд з вказаним твердженням позивача не погоджується з наступних підстав.

Згідно п. 1.3.ст. 1 Закону України Про податок на додану вартість платником податку є особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п.3.1.ст.3 Закону України Про податок на додану вартість об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у Митному режимі імпорту або реімпорту.

Відповідно п.п.7.3.6.п.7.3.ст.7 вказаного Закону, датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Відповідно до абз.1 п.11.5.ст 11 Перехідних положень Закону України Про податок на додану вартість з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.

Таким чином, законодавець надав можливість платникам податку на додану вартість, при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації, за власним бажанням, надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на 30-й календарний день з дня його поставки органу митного контролю.

Згідно п. 1.16.ст.1 зазначеного Закону, податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити у бюджет відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

Поряд з цим, положеннями абз.4 та 7 п.11.5. ст.. 11 зазначеного Закону, законодавець надав платнику, можливість виконати свій обов'язок по сплаті податку на додану вартість та погасити податковий вексель - шляхом заліку сум бюджетного відшкодування.

Згідно з положеннями п.1.8.ст.1 Закону України Про податок на додану вартість бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

При цьому, згідно абз.7 п.11.5.ст.11 Перехідних положень Закону, якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Із вищенаведеного вбачається, що звичайне включення сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість по виданому податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний період не є погашенням податкового векселю, оскільки у такому випадку не відбувається сплати податку на додану вартість, відстрочку здійснення якої отримує платник коли видає вексель і саме в цьому полягає його призначення.

Згідно абз.5 п.19 Постанови КМУ № 1104 якою було затверджено Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити податковий вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або заліку суми бюджетного відшкодування, підтвердженого органом державної податкової служби, згідно з поданою ним письмовою заявою.

Згідно п. 25 зазначеної Постанови контроль обліку податкових векселів здійснюють органи державної податкової служби на підставі даних, одержаних від органів митного контролю, податкових декларацій та платіжних документів на сплату сум податку на додану вартість за оплаченими векселями.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ТБ «Надія» протягом лютого 2006 року - серпня 2007 року на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України надало органам митного контролю податкові векселі на загальну суму 11243419,71 грн.

Термін сплати податкових зобовязань по вказаним податковим векселям настав до закінчення терміну подання декларації.

При цьому, до Харківської ОДПІ від ПФ ТОВ «ТБ «Надія» не надходило платіжних документів на сплату сум податку на додану вартість за виданими векселями та не надавалось жодних письмових заяв з яких вбачається, що платник податків у якості погашення виданих податкових векселів обрав метод заліку наявної у нього підтвердженого податковим органом суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи, що ТОВ «ТБ «Надія» передбаченим законодавцем способом погашення податкових векселів, у 30-ий денний термін, не скористалось, то податкові векселя є неоплаченими, що підтверджує несплату податку на додану вартість у розмірі 11243419,71 грн., суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень позивача.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ПФ ТОВ «ТБ «Надія», то в задоволенні позову належить відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Надія" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05.11.2010 року.

Суддя Піскун В.О.