Постанова № 50633767, 16.09.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 вересня 2015 р. № 820/7302/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "САНСАРА ПЛЮС" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САНСАРА ПЛЮС" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог та частково їх відкликаних, просить:

- визнати протиправними дії відповідача - 1 щодо внесення змін до електронної бази даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ "Сансара плюс", внесених на підставі Актів від 21 жовтня 2014 року №6660/06-25-22-03/38329964 та від 16 квітня 2015 року №2037/22-03/38329964;

- зобов`язати відповідача - 1 відновити суми податкового кредиту та зобов`язань ТОВ "Сансара плюс" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в картці особового рахунку, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті від 16 квітня 2015 року №2037/22-03/38329964;

- скасувати наказ Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області №793 від 30.03.2015 р. про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Сансара плюс";

- визнати протиправними дії Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області з проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Сансара плюс", за результатами якої складено акт від 16 квітня 2015 року №2037/22-03/38329964;

- визнати протиправними дії Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області зі складення акту від 16 квітня 2015 року №2037/22-03/38329964;

- визнати протиправними дії Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області зі встановлення в акті перевірки від 16 квітня 2015 року №2037/22-03/38329964, складеного за результатами проведення перевірки ТОВ "Сансара плюс" висновків щодо порушення ним вимог податкового законодавства;

- скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області від 12.05.2015 року №0000132203, від 12.05.2015 та №0000142203.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що оскаржувані дії та рішення вчинені та прийняті всупереч вимог діючого законодавства України, що порушує його права та інтереси і потребує судового захисту.

В судовому засіданні представники позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідної сторони за довіреністю ОСОБА_2 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що в даному випадку Житомирська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Щодо позовних вимог до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, то вони є безпідставними, оскільки позивач знаходиться на основному податковому обліку в Житомирській ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, яка і є контролюючим органом по відношенню до позивача, а тому просить в позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що на підставі наказу №793 від 30.03.2015 р. про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Сансара плюс" Житомирська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області стосовно позивача була проведена позапланова документальна перевірка, за результатами якої було складено акт від 16 квітня 2015 року №2037/22-03/38329964.

Як свідчать докази у справі, за результатами проведення даної перевірки зазначеним податковим органом стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення - рішення від 12.05.2015 р. №0000132203 та №0000142203.

Також, на підставі висновків вказаних актів перевірок відповідачем - 1 внесено зміни до електронної бази даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ "Сансара плюс".

З наведеним суд не погоджується та при вирішення даного спору враховує наступні обставини та нормативні положення.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач-1 таких доказів не надав та це спростовуються наступним.

Так, позапланова документальна перевірка проводиться на підставі п.п.78.1.1. п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, підставою для проведення документальної позапланової перевірки є, зокрема, наявність інформації, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, обовязок платника податків на надання відповіді на інформаційний запит виникає з моменту отримання такого запиту, а право контролюючого органу на проведення перевірки лише у разі ненадання запитуваної інформації протягом 10 днів з дня отримання запиту.

Однак, положеннями п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України не передбачено можливості контролюючого органу призначити позапланову перевірку у разу надання не в повному обсязі відповіді на письмовий запит.

З системного аналізу норм Податкового кодексу України можна зробити висновок, що саме вичерпність переліку підстав для проведення позапланових документальних перевірок у ст.78 ПК України є гарантією прав платника податків та засобом протидії зловживань з боку податкової інспекції, як субєкту владних повноважень.

Судом встановлено, що всі документи, що підтверджують дійсність та реальність угод, укладених у перевіряемий період наявні у ТОВ "Сансара плюс", оформлені належним чином та були надані до перевірки.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті б цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на вище вказане, слід зазначити, що відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" відображення господарських операцій здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Так, даний облік ТОВ "Сансара плюс" ведеться належним чином.

Враховуючи, наявність у ТОВ "Сансара плюс" належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, висновки ДПІ щодо порушення позивачем податкового законодавства є безпідставними, а тому в діях позивача відсутні порушення вимог Податкового кодексу України.

Як вбачається з аналізу складених контролюючим органом актів перевірок, останнім не було наведено жодних доказів того, що на момент проведення господарських операцій контрагенти позивача були фіктивними підприємств; вчиняли порушення в сфері оподаткування, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладали нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держав і суспільства. Також контролюючим органом не наведено жодних суттєвих порушень форми чи змісту первинних документів, які б давали можливість стверджувати про наявність факту фіктивного підприємництва.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Положеннями п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд звертає увагу, що усі зазначені вище та надані до суду укладені договори є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані недійсними.

Фактичне виконання позивачем вищезазначених правочинів із постачання товару свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» і п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, позивачем в спростування висновків контролюючого органу до перевірок надавалися усі первинні документи, що не містять дефектів форми та змісту, відповідають вимогам податкового законодавства та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та в повному обсязі підтверджує реальність господарських операцій.

Також, суд звертає увагу, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПІ України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 р. № 266 (далі - Порядок).

Як слідує зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників СЦВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників "датків за категоріями уваги та співставленню засобами системи Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акту перевірки (камеральної, документальної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.15 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону N 509 звертаються в письмовій (юрмі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у зданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під вас камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Разом з тим, зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржувані дії, рішення відповідача-1 є законними та обгрунтованими.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідач - 1 не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його оскаржувані дії рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 560,28 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо внесення змін до електронної бази даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку по платнику податків товариства з обмеженою відповідальністю "САНСАРА ПЛЮС", внесених на підставі акту перевірки №2037/22-03/38329964 від 16 квітня 2015 року.

Зобов'язати Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Сансара плюс" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку по платнику податків товариства з обмеженою відповідальністю "САНСАРА ПЛЮС", внесених на підставі акту перевірки від 16 квітня 2015 року №2037/22-03/38329964.

Скасувати наказ Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №793 від 30.03.2015 р. про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Сансара плюс".

Визнати протиправними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальності "Сансара плюс", за результатами якої було складено акт від 16 квітня 2015 року №2037/22-03/38329964.

Визнати протиправними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо складення акту перевірки від 16 квітня 2015 року №2037/22-03/38329964 та щодо встановлення в ньому висновків про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "САНСАРА ПЛЮС" вимог податкового законодавства.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 12.05.2015 року №0000132203 та №0000142203, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "САНСАРА ПЛЮС".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "САНСАРА ПЛЮС" (61051, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 339, код ЄДРПОУ: 30990063) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 560,28 (п'ятсот шістдесят) грн. 28 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18.09.2015 року.

Суддя Самойлова В.В.