Постанова № 50633728, 14.09.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 вересня 2015 р. № 639/1191/15-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого Судді Бездітка Д.В.,

суддів Сагайдака В.В., Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання Ділбарян А.О.,

за участю: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника першого відповідача ОСОБА_5,

представника другого відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1

до Міністерства Оборони України, Харківського обласного військового комісаріату

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі, ОСОБА_2, ОСОБА_1, звернулися до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату, в якому просять суд:

- визнати бездіяльність Міністерства оборони України та Харківського обласного військового комісаріату у частині відмови в призначені сім'ї померлого майора збройних сил України ОСОБА_7 - дружині ОСОБА_2, дочки ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно вимог частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28.09.2008 року "Про затвердження порядку та умов Призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травм або каліцтвом) або інвалідності військовослужбовців, призначених на (або перевірці) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених із військової служби (зборів) осіб" протиправною;

- зобов'язати Міністерство оборони України та Харківський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити сім'ї померлого майора збройних сил України ОСОБА_7 - дружині ОСОБА_2, дочки ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу згідно вимог статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28.09.2008 року "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності військовослужбовців, призначених на навчанні (або перевірці) та спеціальні збори, та Інвалідності звільнених із військової служби (зборів) осіб" у розмірі, встановленому статтею 16-2 вказаного Закону, що дорівнює 500-кратному прожитковому мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відмови з боку відповідачів є протиправними, а позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 такими, що потребують судового захисту.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.08.2015 року передано на розгляду справу № 639/1191/15-а Харківському окружному адміністративному суду.

Зазначену справу 12.08.2015 р. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано у провадження судді Бездітко Д.В.

Суд зазначає, що спори між судами щодо підсудності не допускаються.

В судовому засіданні позивачі та представники позивачів позов підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечували просили суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення позивачів їх представників та представників відповідачів, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є дружиною ОСОБА_7 а ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_7 про свідчать свідоцтво про народження а також свідоцтво про укладення шлюбу які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ВЛ №136518 ОСОБА_7 помер 25.08.2007 року про що в книзі реєстрації смертей 27.08.2007 року зроблено відповідний актовий запис за №12415.

Як вбачається з довідки про причини смерті, ОСОБА_7 помер внаслідок гострої серцево судинної неостаточності, стенозуючого коронаросклерозу, атеросклеротичної хвороби серця та гіпертонічної хвороби.

З досліджених у судовому засіданні витягу із протоколу засідання Центральної військово лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань поранень, контузій, травм, каліцтв наказу №134 від 26.06.2008 року зазначено, що захворювання і смерть ОСОБА_7 який помер 25.08.2007 року настала під час проходження військової служби (а.с.21-23).

ОСОБА_2 звернулась із заявами до Начальника Харківського університету повітряних сил а також до Війкового комісару Харківського обласного військового комісаріату в яких просила виплатити одноразову грошову допомогу у звязку із загибеллю (смертю, отримання каліцтва).

У відповідях на запити зазначено, що відповідно до Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» з 1 січня 2007 року почала діяти нова редакція статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якою з цієї ж дати передбачено провадити замість виплати страхових сум за державним обовязковим особистим страхуванням військовослужбовців виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обовязків військової служби а тому, допомога ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не передбачена у звязку з тим, що смерть майора ОСОБА_7 не повязана з виконанням обовязків військової а настала під час проходження військової служби.

ОСОБА_2 листом від 29.02.2014 року Міністру оборони України повідомила, що категорично не згодна з відмовами про виплату їй та її доньці одноразової грошової допомоги у звязку із загибеллю (смертю, отримання каліцтва) оскільки в п.1, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на день смерті ОСОБА_7А.), у разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, під час виконання ним обов'язків військової служби сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2009р. № 499 „Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи військовослужбовців, військовозобовязаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, у разі загибелі (смерті) під час виконання обовязків військової служби військовослужбовця, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, військовослужбовця строкової військової служби, військовозобовязаного чи резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві сімї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога, зокрема сімї загиблого (померлого) військовослужбовця, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, а в разі її відсутності його батькам та утриманцям у розмірі десятирічного грошового забезпечення зазначеного військовослужбовця за останньою посадою, яку він займав на день загибелі (смерті), виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а у разі загибелі (смерті), що сталася включно до 31 грудня 2007 р., - виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України від 10 квітня 1996р. N925 та від 23 лютого 2002р. №173 і постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 р. №829.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.12р. №5040-VI, який набрав чинності з 01.01.14р., а саме в ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було розширено перелік підстав отримання одноразової грошової допомоги, серед яких окрім призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обовязків військової служби або внаслідок захворювання, повязаного з виконанням ним обовязків військової служби, п.2 ч.2 ст. 16 було передбачено призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Таким чином колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на момент смерті ОСОБА_7 чинним законодавством України не було передбачено виплати одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби, а була передбачена лише тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обовязків військової служби, що є зовсім різними поняттями та підставами.

А тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки як вбачається з витягу із протоколу засідання Центральної військово лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань поранень, контузій, травм, каліцтв наказу №134 від 26.06.2008 року, захворювання і смерть ОСОБА_7 який помер 25.08.2007 року настала саме під час проходження військової служби.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Положеннями ч. 1 ст. 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини справи, з огляду на недоведеність та необґрунтованість позовних вимог позивачів, колегія суддів дійшла до висновку, що в їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є субєктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України, Харківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Д.В. Бездітко

суддя В.В.Сагайдак

суддя Н.А. Полях