Постанова № 50633686, 10.09.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

10 вересня 2015 р. №820/7857/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Харківський завод спеціальних машин" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 28.07.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем на податок на додану вартість, за основним платежем 82846,00 грн., за фінансовими санкціями - 20711,50 грн.; скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 28.07.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем на податок на прибуток, за основним платежем 74561,00 грн., за фінансовими санкціями - 37280,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що господарська діяльність Державного підприємства "Харківський завод спеціальних машин" (далі за текстом - ДП "Харківський завод спеціальних машин") з Товариством з обмеженою відповідальністю "Віка-Трейд" (далі за текстом - ТОВ "Віка-Трейд" ) та з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Авто 2007" (далі за текстом - ТОВ "Інвест-Авто 2007") здійснювалась відповідно до норм законодавства, з реальним настанням правових наслідків. Господарські операції позивача із зазначеними контрагентами мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином. Судження Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо безтоварного характеру господарських операцій позивача з контрагентами не відповідає дійсності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У письмових запереченнях на адміністративний позов зазначив, що документи надані позивачем мають дефекти. За результатами проведення зустрічних звірок ТОВ "Віка-Трейд" та ТОВ "Інвест-Авто 2007" було встановлено неправомірне формування витрат у сумі 262000,00 грн. Контролюючий орган зауважує, що ДП "Харківський завод спеціальних машин" є посередником в зазначених правовідносинах.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП "Харківський завод спеціальних машин" перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

З 26.06.2015 року по 03.07.2015року на підставі направлення від 26.06.2015 року №1397, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та наказу №1292 від 26.06.2015 року контролюючим органом була проведено позапланова виїзна перевірка ДП "Харківський завод спеціальних машин".

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області було складено акт №2732/20-30-22-01/07904041 від 10.07.2015 року "Про результати позапланової виїзної перевірки ДП "Харківський завод спеціальних машин" (код ЄДРПОУ 07904041) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Віка-Трейд" (код ЄДРПОУ 38280160) за травень 2014 року, з ТОВ "Інвест-Авто 2007" (код ЄДРПОУ 35354935) за червень, липень 2014 року".

Відповідно до висновків акту №2732/20-30-22-01/07904041 від 10.07.2015 року, перевіркою було встановлено відсутність факту реального здійснення господарських відносин з ТОВ "Віка-Трейд" (код ЄДРПОУ 38280160), ТОВ "Інвест-Авто 2007" (код ЄДРПОУ 35354935) в частині придбання товарів (послуг) від даних контрагентів у травні-липні 2014 р., внаслідок чого підприємством було порушено: - п.198.2, п198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1., п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України. Завищено податковий кредит у загальному розмірі 82846,00 грн., у тому числі за травень 2014 року у сумі 30446,00 грн., за червень 2014 року у сумі 32813,00 грн. - за липень 2014 року - у сумі 19587,00 грн. Внаслідок вищезазначеного платником податків занижено податок на додану вартість у розмірі 82 846,00грн.

-п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139 ст.139 Податкового кодексу України, завищені витрати у загальному розмірі 414230,00 грн. Внаслідок чого платником податків занижено податок на прибуток за 2014р. у розмірі 74561,00грн.

За результатами перевірки та на підставі висновків акту перевірки №2732/20-30-22-01/07904041 від 10.07.2015 року, контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішеня № НОМЕР_1 від 28.07.2015 року, яким позивачу було нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі - 103557,50 грн., з яких за основним платежем - 82846,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями - 20711,50 грн.

Також контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 28.07.2015 року, яким позивачу було нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі - 111841,50 грн., з яких за основним платежем - 74561,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями - 37280,50 грн.

Позивачем в досудовому порядку оскаржувалося рішення контролюючого органу.

Так 16.07.2015 року Державним підприємством "Харківський завод спеціальних машин був надісланий лист-заперечення №566 доакту перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства №2732/20-30-22-01/07904041 від 10.07.2015 року.

Контролюючий орган листом №170/10/20-30-22-01 від 23.07.2015 року розглянув зазначені вище заперечення та прийняв рішення залишити без змін порушення виявлені в ході перевірки, на підставі того, що вони відповідають вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується удвох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг) (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

На підтвердження реальності проведення господарських операцій ДП "Харківський завод спеціальних машин" надав до суду первинну документацію.

Проаналізувавши надані позивачем документи, суд зазначає наступне: у травні 2014 року між ДП "Харківський завод спеціальних машин" та ТОВ "Віка-Трейд" було укладено договір № З-ХЗСМ-2014 від 24.04.2014 року на придбання запасних частин та комплектуючих. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними відображені у складі податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року.

Щодо транспортування, суд зауважує, що транспортування запасних частин та комплектуючих проведено за рахунок ТОВ "Віка-Трейд". За умовами договору між підприємствами, приймання товару здійснювалось на території покупця (ДП "Харківський завод спеціальних машин"), що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-080501 від 08.05.2014 на загальну суму 35 520,00 грн.; № РН-080502 від 08.05.2014 на загальну суму 9288,00грн.; № РН-080504 від 08.05.2014 на загальну суму 17730,00 грн.; № РН-300501 від 30.05.2014 на загальну суму 15120,00 грн.; № РН-300502 від 30.05.2014 на загальну суму 9288,00 грн.; № РН-300503 від 30.05.2014 на загальну суму 35520,00 грн.; № РН-300504 від 30.05.2014 на загальну суму 17730,00грн.; № РН-30'0505 від 30.05.2014 на загальну суму 11760,00грн.; № РН-300506 від 30.05.2014 на загальну суму 15 360,00грн.

Оплата була здійснена з рахункового рахунку ДП "Харківський завод спеціальних машин" після прийому комплектуючих, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

За умовами договору №190613 від 18.06.2013р. між ДП "Харківський завод спеціальних машин" та ТОВ "Інвест-Авто 2007" постачальник здійснює поставку товару на умовах СРТ (м. Харків, вул. Дербентська,109) відповідно до Інкотермс 2010. Датою поставки та датою переходу права власності вважається дата передачі товару покупцю, вказана у видатковий накладній.

Здіснення господарської операції підтверджується наступним видатковими накладним: № РН-0406/1 від 04.06.2014 року на суму 196 880,00 грн. № РН-0107/1 від 04.07.2014 року на суму 59 920,03 грн. № РН-0207/1 від 02.07.2014 року на суму 57 600,07 грн. Таким чином, за умовами поставки СРТ позивач не зобов'язаний підтверджувати факт поставки саме товарно-транспортними накладними. відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути підставою для не включення до складу валових витрат вартості придбаних товарів та включення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених постачальнику відповідних товарів.

Щодо переміщення товару, то відповідно до Правил від 14.10.1997р. №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", обов'язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія. Позивач до зазначеної категорії суб'єктів господарювання не відноситься.

Разом з тим, зазначені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правила податкового обліку валових витрат платників податку, а лише визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи, передбачені зазначеними правилами, зокрема, товарно - транспортна накладна і шляховий лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Суд зауважує, що за умовами договорів між ДП "Харківський завод спеціальних машин" , ТОВ "Віка-Трейд", ТОВ "Інвест-Авто 2007" транспортування запасних частин та комплектуючих проведено транспортом за рахунок контрагентів на склад покупця за адресою: м. Харків, вул. Дербентська,109., підтверджуючи документи містяться в матеріалах справи, а саме : - свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08.11.2004р.-технічний паспорт на склади за № 31/11, - державний акт на право користування земельною ділянкою за адресою м. Харків, вул. Дербентська,109, - структура підприємства на червень-липень 2014р. про наявність складів та наказ по затвердження № 167 від 30.08.2013р., - наказ ДК "Укроборонпром" про перейменування від 20.02.2012р. № 64.

Щодо підтвердження отримання товарно-матеріальних цінностей від зазначених контрагентів, проведення зазначеної господарської операції підтверджується наказом №1 від 05.01.2015р. з переліком матеріально осіб, які мають право отримувати ГМЦ від постачальників.

Стосовно питання подальшої реалізації запасних частин та комплектуючих, то зазначене підтверджується діючим Тайським Контрактом №USE 18.2-63-Д/К-13 від 14.02.2013 року та за договором з в\ч 3027 № 60714 від 17.07.2014р., 3029 № 110814/77 від 22.08.2014р.

Також, суд зауважує що підтвердженням фактичного обліку та руху ТМЦ на складах підприємства є: прибуткові накладні, картка номенклатури ТМЦ, вимога на отримання ТМЦ зі складу підприємства, технічна документація.

Актом на списання ТМЦ - підтверджується фактичне встановлення (списання) ТМЦ на продукцію за видами та шифрами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про дотримання позивачем вимог чинного законодавства при формуванні податкового кредиту на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, та про необґрунтованість висновків акту перевірки.

Суд зазначає, що від Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів отримано довідку від 05.02.2015 №0347/20-05-08/32880160 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Віка-Трейд" щодо господарських відносин із платниками податків-покупцями, серед яких в перевірялися господарські відносини із позивачем.

Висновками акту встановлено неможливість підтвердження реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності відповідно до вимог чинного законодавства.

Від ДПІ у Красноградському районі м. Дніпропетровська ГУ МІндоходів отримано акт від 31.10.2014 року №2902/04-66-22-03/35354935 та податкова інформація від 25.03.2015 року №2250-04-66-22-01.

З цього приводу суд зазначає наступне.

З системного аналізу положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232 "Про порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", а також "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 вбачається, що зустрічна звірка не є перевіркою і полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

В той же час, положеннями п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином суд дійшов висновку, що за висновками акту зустрічної звірки не може встановлюватися факт реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Приписами ч.2 ст.8 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини" 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Харківський завод спеціальних машин" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 28.07.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем на податок на додану вартість, за основним платежем 82846,00 грн., за фінансовими санкціями - 20711,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 28.07.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем на податок на прибуток, за основним платежем 74561,00 грн., за фінансовими санкціями - 37280,50 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 17.09.2015 року.

Суддя Полях Н.А.