Постанова № 50632096, 08.04.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 1-699/11

Провадження № 1/265/23/13

П О С Т А Н О В А

08 квітня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненко О.В.,

при секретарі Ковальовій М.В.,

за участю прокурора Рябушка С.А.,

захисників адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст.. 257, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 190, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 358 КК України, ОСОБА_5 за ст. 257, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 309 КК України, ОСОБА_6 за ст. 257, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_7 за ч.3 ст. 190, ч.3 ст. 27, 353 КК України, ОСОБА_8 за ч.3 ст. 190 КК України, ОСОБА_9 за ч.3 ст. 190, ст. 353 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з 28 грудня 2011 року перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст.. 257, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 190, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 358 КК України, ОСОБА_5 за ст. 257, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 309 КК України, ОСОБА_6 за ст. 257, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_7 за ч.3 ст. 190, ч.3 ст. 27, 353 КК України, ОСОБА_9 за ч.3 ст. 190, ст. 353 КК України.

24 вересня 2012 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя надійшла для розгляду кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_10 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 190 КК України. Постановою суду від 03 жовтня 2012 року вказані кримінальні справи обєднані в одне провадження.

У ході досудового розслідування 12 листопада 2010 року ОСОБА_5 було затримано у порядку ст. 115 КПК України (1960 року).

Постановою Приморського районного суду міста Маріуполя від 15 листопада 2010 року щодо ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У подальшому постановами Приморського районного суду міста Маріуполя та постановами Апеляційного суду Донецької області строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжувався, останній раз постановою Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2011 року до 12 місяців, тобто до 12 листопада 2011 року на час досудового розслідування.

Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 23 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У подальшому постановами Жовтневого районного суду міста Маріуполя та постановами Апеляційного суду Донецької області строк тримання під вартою ОСОБА_4 продовжувався, останній раз постановою Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2011 року до 12 місяців, тобто до 22 жовтня 2011 року.

Постановою Приморського районного суду міста Маріуполя від 09 листопада 2010 року щодо ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У подальшому постановами Приморського районного суду міста Маріуполя та постановами Апеляційного суду Донецької області строк тримання під вартою ОСОБА_6 продовжувався, останній раз постановою Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2011 року до 12 місяців, тобто до 06 листопада 2011 року.

21 жовтня 2011 року кримінальна справа з обвинувальним висновком надійшла до Жовтневого районного суду міста Маріуполя.

Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 30 листопада 2011 року, прийнятою за результатами попереднього розгляду, щодо обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запобіжний захід був залишений без змін тримання під вартою.

У ході досудового розслідування 07 серпня 2012 року ОСОБА_10 було затримано у порядку ст. 106 КПК України (1960 року).

Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 07 серпня 2012 року щодо ОСОБА_10 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 03 жовтня 2012 року при попередньому розгляді кримінальної справи запобіжний захід залишено без змін.

Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 17 січня 2013 року щодо обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 був встановлений строк тримання під вартою в період судового розгляду справи до 15 березня 2013 року.

Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 11 березня 2013 року щодо обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 строк тримання під вартою в період судового розгляду справи був продовжений до 14 травня 2013 року, а обвинуваченому ОСОБА_10 був встановлений строк тримання під вартою до 10 травня 2013 року.

У судовому засіданні захисниками обвинувачених заявлені клопотання про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з тримання під вартою на заставу, а щодо ОСОБА_10 з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

Клопотання вмотивовані тим, що підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, бурко О.А. тривалий час перебувають під вартою, а розгляд справи по суті не завершено. Усі вони мають постійне місце проживання, стан здоровя їх незадовільний. Матеріали справи містять докази їх непричетності до скоєння злочинів.

У судовому засіданні підсудні підтримали заявлені клопотання, зазначили, що не мають наміру переховуватися від суду та будуть за кожною вимогою зявлятися до суду.

ОСОБА_4 зазначив, що його дружина ОСОБА_11 має можливість внести заставу у розмірі 20000 гривен.

ОСОБА_5 зазначив, що його мати ОСОБА_12 має можливість внести заставу у розмірі 30000 гривен.

ОСОБА_13 зазначив, що його дружина ОСОБА_14 має можливість внести заставу у розмірі 25000 гривен.

Прокурор Рябушка С.А. проти клопотань заперечував, зазначив, що застава у розмірі 20000 гривен не забезпечить належної поведінки підсудних. Крім того вказав, що підсудні, перебуваючи на волі, можуть здійснювати тиск на потерпілих та свідків, які ще не допитані у судовому засіданні.

Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши письмові матеріали, суд прийшов до наступних висновків.

У відповідності до вимог ст. 148 КПК України (1960 року) запобіжні заходи застосовуються до підсудного з метою запобігти спробам ухилитися від суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для виконання процесуальних рішень. Запобіжні заходи застосовуються за наявністю достатніх підстав вважати, що підсудний буде намагатися ухилятися від слідства та суду, або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, або продовжуватиме злочинну діяльність.

Статтею 150 КПК України (1960 року) визначено, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується особа підсудного, її вік, стан здоровя, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

За положеннями ст. 154-1 КПК України (1960 року) в редакції, яка діяла на час вчинення злочинів, у скоєнні яких обвинувачуються ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 застава полягає у внесенні на депозит органу досудового розслідування або суду підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, іншими фізичними чи юридичними особами грошей чи передачі їм інших матеріальних цінностей з метою забезпечення належної поведінки, виконання зобов'язання не відлучатися із зареєстрованого місця проживання чи перебування або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого чи суду, явки за викликом до органу розслідування і суду особи, щодо якої застосовано запобіжний захід.

Розмір застави встановлюється з урахуванням обставин справи органом, який застосував запобіжний захід. Він не може бути меншим: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину - однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; щодо особи, обвинуваченої у вчиненні іншого тяжкого або особливо тяжкого злочину чи раніше судимої особи, - п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; щодо інших осіб - п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У всіх випадках розмір застави не може бути меншим розміру цивільного позову, обгрунтованого достатніми доказами.

Згідно з розясненнями, які зазначені у постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 26 березня 1999 року (зі змінами та доповненнями) Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу застава має стати дієвим запобіжним заходом. З огляду на це суди на стадіях судового розгляду справи повинні за наявності відповідних підстав застосовувати заставу за клопотанням підсудного, його законного представника чи захисника, заставодавця, прокурора або за власною ініціативою.

Згідно пункту 2 зазначеної Постанови за змістом ст. 154-1 КПК застосування чи незастосування застави повністю залежить від розсуду особи чи органу, в провадженні яких перебуває справа. Суд повинен вирішувати це питання (з наведенням відповідних мотивів) у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин, зазначених у ст. 150 КПК, і обирати цей запобіжний захід замість тримання під вартою лише тоді, коли є всі підстави вважати, що він може забезпечити належну поведінку підсудного та виконання ним процесуальних обовязків, а також виконання вироку. Якщо на стадії досудового розслідування кримінальної справи під час розгляду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту чи продовження строку тримання під вартою, а також на стадіях попереднього та судового розгляду справи суддя (суд) дійшов висновку, що належну процесуальну поведінку підозрюваного (обвинуваченого, підсудного) чи виконання ним процесуальних обовязків можливо забезпечити лише за умови обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави або тримання під вартою, він, визначивши розмір застави, повинен зясувати, чи бажає підозрюваний (обвинувачений, підсудний), щоб до нього було застосовано такий вид запобіжного заходу, і чи є у нього відповідні кошти чи інші матеріальні цінності.

У цій же постанові зазначено, що застава замість тримання від вартою щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні тяжких насильницьких злочинів чи злочинів у складі організованих груп, а також щодо осіб, які раніше намагалися ухилитися від правосуддя, може застосовуватися лише у виняткових випадках.

Підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються органом досудового розслідування у скоєнні насильницьких злочинів у складі організованої групи.

Вирішуючи питання щодо зміни запобіжного заходу щодо них з тримання під вартою на заставу, суд враховує наступне.

ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебувають під вартою понад два роки, з них під судом з жовтня 2011 року.

За час розгляду справи судом у судові засідання потерпілі та свідки на виклик суду не зявляються, дії суду з організації явки потерпілих та свідків до суду дають деякі результати, однак, не в повній мірі. Стороною обвинувачення відповідно до ст. 16-1 КПК України (1960 року) функції обвинувачення, до яких відноситься і забезпечення допиту судом потерпілих та свідків обвинувачення, не виконуються, єдиний та незмінний представник обвинувачення у справі відсутній, прокурори постійно змінюються.

Вказані обставини свідчать про можливість порушення прав підсудних, які тримаються під вартою, на розгляд справи судом у розумні строки.

Суд приймає до уваги, що на стадії досудового розслідування потерпілі та свідки були допитані, а тому у підсудних відсутня можливість впливу на вказаних осіб.

Також суд враховує, що підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_16 мають постійне місце проживання, мають сімї, малолітніх дітей, тобто такі соціальні звязки, які дають суду можливість вважати, що вони не будуть ухилятися від правосуддя та виконання процесуальних рішень.

Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за станом здоровя потребуються спеціалізованої медичної допомоги.

Саме ці обставини суд вважає виключними.

За таких обставин суд вважає, що запобіжний захід щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягають зміні з тримання під вартою на заставу.

Вирішуючи питання про розмір застави, суд вважає, що застава у розмірі 30000 гривен щодо кожного з підсудних забезпечить належну процесуальну поведінку підсудних, буде сприяти їх обовязку не відлучатися з постійного місця проживання та явки до суду.

У справі заявлені потерпілими цивільні позови, але на даний час вони суду у повній мірі не доведені.

Обираючи щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави, суд у відповідності зі ст. 149-1 КПК України (1960 року) зобовязує їх не відлучатися з постійного місця проживання та зявлятися за викликом до суду.

Також суд розяснює заставодавцям ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_14, що у разі невиконання підсудними покладених обовязків, застава буде звернута у дохід держави.

Що стосується зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_10 з тримання під вартою на підписку про не виїзд, то суд враховує, що постановою слідчого від 08 липня 2011 року обвинувачений ОСОБА_10 був оголошений у розшук, 07 серпня 2012 року був затриманий та доставлений до суду, де щодо нього 07 серпня 2012 року був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За матеріалами кримінальної справи на стадії досудового розслідування ОСОБА_10 жодного разу до слідчого не викликався, тільки після його затримання 07 серпня 2012 року йому були оголошені постанови про порушення щодо нього кримінальної справи та про притягнення як обвинуваченого. Жодні докази того, що ОСОБА_10 ухилявся від слідства відсутні.

Враховуючи, що ОСОБА_10 має постійне місце проживання, сімю, малолітню дитину, суд вважає щодо нього змінити запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 148, 150, 151, 154-1, 296 КПК України 1960 року суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, підсудного ОСОБА_6 задовольнити.

Змінити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід з тримання під вартою на заставу у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривен, яка підлягає внесенню ОСОБА_11 на депозитний рахунок № 37317004001000, МФО 834016, код ЄДРПОУ 26288796, установа банку ГУ ДКСУ в Донецькій області, одержувач платежу Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області до 10 квітня 2013 року.

Змінити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід з тримання під вартою на заставу у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривен, яка підлягає внесенню ОСОБА_12 на депозитний рахунок № 37317004001000, МФО 834016, код ЄДРПОУ 26288796, установа банку ГУ ДКСУ в Донецькій області, одержувач платежу Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області до 10 квітня 2013 року.

Змінити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід з тримання під вартою на заставу у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривен, яка підлягає внесенню ОСОБА_17 на депозитний рахунок № 37317004001000, МФО 834016, код ЄДРПОУ 26288796, установа банку ГУ ДКСУ в Донецькій області, одержувач платежу Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області до 10 квітня 2013 року.

Звільнити ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з під варті після внесення застави та надання підтверджуючого документу.

Зобовязати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 зявлятися на виклик до суду, а вразі неможливості зявитися через поважні причини завчасно повідомляти про це суду, а також не відлучатися з міста Маріуполя без дозволу суду та повідомляти суд про зміну місця проживання.

Змінити ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти у залі суду.

Постанову направити до Маріупольського слідчого ізолятору.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя:_______