Постанова № 50630208, 14.09.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2015 р. № 820/9557/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В,

при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Комінтернівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комінтернівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, в якому просив суд зобов'язати Комінтернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції внести зміни до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_2 № 404 від 27 березня 1964 року, складеного Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, в частині зазначення в графі: національність батька дитини - «єврей» замість «молдован».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, він народився 12.03.1964 року, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ВЛ № 466964, актовий запис № 404 від 27.03.1964 р., що видане Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 29.08.1975 р. Як вказано у даному свідоцтві про народження за національністю його батько є молдаван. Але це не відповідає дійсності, оскільки його батько - ОСОБА_3, був євреєм по національності, його батьки були євреями, та позивач також вважає себе таким, що належить до єврейської національності. З моменту народження та усвідомлення своїх дій позивач сповідував єврейські традиції та культуру. Єврейська національність батька та дідуся з бабкою підтверджується свідоцтвом про його народження (серія V-ET № 439888, актовий запис № 210-в від 18.08.1944р.), виданим відділом ЗАГСу виконкому Желєзнодорожної ради народних депутатів м. Новосибірську 09.04.1991 р.

В радянський період родина позивача не мала змоги вільно та відкрито виражати своє походження та віросповідання, оскільки батьки відчували утиски та зневажливе ставлення до себе, як до представників єврейського народу, боялись переслідувань та гонінь зі сторони влади, у зв'язку з чим були змушенні всіляко приховувати факт належності до національності євреїв. Станом на сьогоднішній день позивач підтримує тісні контакти з родичами - євреями, вільно з ними спілкуюсь та сповідує традиції єврейської культури, а тому питання визначення справжньої національності для позивача є дуже важливим.

З метою виправлення помилки та внесення зміни до актового запису про народження, а саме зміни національності батька з «молдаван» на «єврей», за його фактичною національністю, позивач звернувся до Комінтернівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, однак 01.09.2015 року отримав висновок відділу про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану з тих підстав, що внесення змін до актового запису є неможливим за відсутністю підстав. За таких підстав, позивач змушений був звернутися з даним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання прибула, адміністративний позов підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі їх представника, у зв'язку з великою завантаженістю їх працівників.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся за місцем проживання із заявою до Комінтернівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції з заявою про внесення змін до актового запису про народження № 404, складеного 27.03.1964 року Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, в якій просив змінити відомості щодо національності батька ОСОБА_3 з "молдаван" на "єврей",

На своє звернення позивач 01.09.2015 року отримав від Комінтернівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану, яким у внесенні вищезазначених змін було відмовлено.

Приймаючи рішення (висновок про відмову у внесенні змін до акту запису про народження № 404 від 27.03.1964 р., складеного на ОСОБА_2), Комінтернівський відділ ДРАЦС Харківського МУЮ виходив з того, що внесення змін до актового запису є неможливим за відсутністю підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що при реєстрації народження ОСОБА_2 у свідоцтві про народження від 27.03.1964 р. було зроблено відповідний запис № 404 та видано свідоцтво про народження серії І-ВЛ № 466964 від 27.03.1964 р., відповідно до якого в графі: національність батька дитини вказано «молдован» (а.с. 8).

Відповідно до свідоцтва про народження батька позивача, ОСОБА_3, серія V-ET № 439888, актовий запис № 210-в від 18.08.1944 р., виданого відділом ЗАГСу виконкому Желєзнодорожної ради народних депутатів м. Новосибірську 09.04.1991 р., національність його батька, діда та бабки вказано «єврей» (а.с. 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 року № 2398-VІ (далі - Закон) відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Частиною 3, 4 ст. 22 Закону передбачено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 26 Закону дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, Міністерства закордонних справ України та/або до суду.

Відповідно до п. 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 р. № 96/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 р. за № 55/18793, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Пунктом п. 1.5 Правил визначено, що заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами.

Пунктом 1.7 Правил встановлено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.

Відповідно до п.п. 2.13.2 п. 2.13. Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.

Підпунктом 2.16.7 пункту 2.16 вказаних Правил, встановлено, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про національні меншини в Україні" відносини, які виникають з приводу реалізації громадянами України прав і свобод, пов'язаних з їх належністю до національних меншин, регулюються Конституцією України, цим Законом, прийнятими на їх підставі іншими законодавчими актами, а також міжнародними договорами України.

В порядку ст. 11 Закону України "Про національні меншини в Україні", громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність, примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦК України фізична особа має право на індивідуальність. В силу ч.2 ст. 300 ЦК України, фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтями 1 та 3 Закону України "Про національні меншини в України" гарантовано громадянам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості і самовиявлення. Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід'ємною частиною загальновизнаних прав людини. До національних меншин належать групи громадян країни, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Згідно вимог ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст. 9 КАС України, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи той факт, що позивачем до суду надано належні та допустимі докази наявності підстав з якими закон повязує можливість задоволення вимог щодо внесення змін до актового запису в графі національність батька з «молдован» на «єврей», а саме правильність написання національності батька позивача підтверджується свідоцтвом про народження батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому національність його батька вказано "еврей", національність його матері вказана "еврейка", суд вважає за необхідне зобов'язати Комінтернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції внести зміни до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_2 № 404 від 27 березня 1964 року, складеного Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, в частині зазначення в графі: національність батька дитини - «єврей» замість «молдован».

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Комінтернівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Комінтернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції внести зміни до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_2 № 404 від 27 березня 1964 року, складеного Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, в частині зазначення в графі: національність батька дитини - «єврей» замість «молдован».

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 15.09.2015 року.