Постанова № 50630182, 08.09.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 вересня 2015 р. № 820/6243/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Зол Ізол" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Зол Ізол" (далі по тексту позивач, ПП "Зол Ізол") звернулося до суду з адміністративним позовом до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту відповідач, ОДПІ, Дергачівська ОДПІ), в якому просить суд податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.01.2015 року, згідно з яким ПП «Зол Ізол» були нараховані штрафні санкції за порушення п.198.6 Податкового кодексу України, та податкову вимогу ПП «Зол Ізол» від 24.02.2015 року №111-25 на загальну суму податкового боргу 22650,07 грн., з якої основний платіж 18076,41 грн., штрафні санкції 4573,66 грн. - скасувати.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що за результатами камеральної перевірки ПП «Зол Ізол» відповідачем було складено акт від 22.12.2014 р. № 1251/20-11-15-01-22/36122586/147 «Про результати камеральної перевірки уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок поданих до податкових деклараціях за лютий 2012 року та вересень 2012 по Приватному підприємству "Зол Ізол ", податковий номер 36122586 за лютий 2012 року, вересень 2012 року», висновком якого встановлено порушення вимог пункту 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України та завищено суму податкового кредиту по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ до податкової декларації за лютий 2012 на суму ПДВ - 10380,0 грн., по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ до податкової декларації за вересень 2012 року підприємством завищено суму податкових зобов'язань з ПДВ на суму - 7915,46 грн. та прийнято оскаржувані податкове повідомлення рішення та податкова вимога, які на думку, позивача є протиправними з огляду на те, що акт камеральної перевірки позивачем не отримувався, оскільки директор ОСОБА_3 з 20.12.2014 року по 20.01.2015 року знаходився в щорічної відпустці, тому на ОСОБА_2 перевірки не зміг подати зауваження.

Зазначає, що всі документи: акт перевірки, податкове повідомлення-рішення №0000031501 він отримав після свого приїзду 20 січня 2015 року, при цьому акт перевірки знаходився в поштової скринці. На його запит Харківська дирекція «Укрпошта» повідомила листом від 16.03.2015 року, що дійсно листоноша не вручила мені рекомендований лист №6230200663710 особисто, а опустила в поштову скриньку, за що була притягнена до дисциплінарної відповідальності, також до дисциплінарної відповідальності була притягнена оператор поштового зв'язку, який ввів в оману Дергачівську ОДПІ ГУ Міндоходов в Харківської області, повідомив, що дане поштове відправлення було отримане директором особисто і в належні терміни. Таким чином, стверджує позивач, Харківська дирекція «Укрпошта» документально підтвердило, що він не отримав акт перевірки в строк, що позбавило його можливості подати на нього заперечення.

Відтак, позивач вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення №0000031501 від 17.01.2015 року є незаконним, а податкова вимога від 24.02.2015 року №111-25, оскільки має похідний характер від вказаного повідомлення рішення також є незаконною, а тому підлягають скасуванню.

Відповідач надіслав до суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких зазначив, що при прийняті оскаржуваних рішень він діяв в порядку, межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та Конституцією України та підтверджується відповідними доказами. При вчиненні дій та прийнятті рішень він керувався та повністю виконував приписи Податкового кодексу України.

Так, зазначає відповідач, акт перевірки направлено підприємству ПП «Зол Ізол» засобами поштового зв'язку 22.12.2014 р. та, згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення, вручено директору підприємства 30.12.2014 р., що відповідає приписам п. 2 ст. 42 ПКУ, згідно якого документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові та не впливає законність прийнятих ним податкового повідомлення рішення та податкової вимоги.

Перевіривши матеріали справи і оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд визнає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Зол Ізол», зареєстроване в установленому законодавством України порядку юридичною особою та є платником податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, зокрема, податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100162564 від 28.01.2009 р.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, ПП«Зол Ізол» до Дергачівської ОДПІ було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданий до податкової декларації за лютий 2012 року (вх. № НОМЕР_2 від 24.11.2014 р.) та додаток № 5 (вх. № НОМЕР_3 від 24.11.2014 р.), а також уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданий до податкової декларації за вересень 2012 року (вх. № НОМЕР_4 від 24.11.2014 р.) та додаток № 5 (вх. № 90685325026 від 24.11.2014 р.).

22.12.2014 року на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, у порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області ОСОБА_4 було проведено камеральну перевірку за результатами якої був складено акт від 22.12.2014 р. № 1251/20-11-15-01-22/36122586/147 «Про результати камеральної перевірки уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок поданих до податкових деклараціях за лютий 2012 року та вересень 2012 по Приватному підприємству "Зол Ізол", податковий номер 36122586 за лютий 2012 року, вересень 2012 року» (далі по тексту акт перевірки).

У висновку зазначеного акта перевірки встановлено порушення вимог пункту 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України та завищено суму податкового кредиту по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ до податкової декларації за лютий 2012 на суму ПДВ - 10380,0 грн., по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ до податкової декларації за вересень 2012 року підприємством завищено суму податкових зобов'язань з ПДВ на суму - 7915,46 грн.

22.12.2014 р. зазначений акт перевірки був направлений на адресу ПП «Зол Ізол» рекомендованим листом № 6230200663710 з повідомленням про вручення, яке вручено директору підприємства 30.12.2014 р., що підтверджується копіями фіскального чека № 215688426655, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та листом начальника Поштампу-ЦПЗ№1 від 07.02.2015 року № 0707-170.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.01.2015 року про збільшення позивачу суми грошового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 18294, 66 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 4573, 66 грн., яке було направлено позивачу засобами поштового звязку та вручено 23.01.2015 року ОСОБА_3, що підтверджується копіями фіскального чека від 17.01.2015 року та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

24.02.2015 року Дергачівською ОДПІ була сформована податкова вимога № 111-25 на суму податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями на загальну суму 22650, 07 грн. Заборгованість виникла в зв'язку з несплатою платником узгодженої суми грошового зобов'язання згідно з податковим повідомленням-рішенням Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 17.01.2014 р. № НОМЕР_1.

Позивач у своєму позові зазначає про незаконність оскаржуваних рішень ОДПІ через неотримання ним акта камеральної перевірки та неможливість подати на них письмові заперечення.

Суд зазначає, що відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Кодексу. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом,

Підпунктом 75.1.1. п. 75.1 встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом ДПІ у Дергачіввському районі, як контролюючого органу.

У п. 76.1. ст. 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2. ст. 76 ПКУ).

Як вбачається із підпункту 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Підпунктом 2 п. 2.5. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця, затверджених наказом, Міністерства доходів і зборів України, від 14.06.2013 р., № 165 до впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" зазначений акт роздруковується, підписується інспектором, який проводив перевірку, та направляється платнику податку поштою у порядку, передбаченому статтею 42 глави 1, пунктом 58.3 статті 58 глави 4 розділу II Кодексу.

Згідно абз. 2 п.п 2 п. 2.5. Методичних рекомендацій після впровадження у промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" щодо реєстру платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною IP-адресою та накладанням електронного цифрового підпису, рекомендовано проводити електронну камеральну перевірку та формувати акт про результати камеральної перевірки. Зазначений акт підписується посадовою особою Міндоходів з накладанням цифрового підпису та направляється платнику податку в електронному вигляді.

Щодо реєстру платників податку, які надали декларацію на паперових носіях та в електронному виді (без застосування IP-адреси) з накладанням електронного цифрового підпису, та реєстру платників податку, які надали декларацію з IP-адреси масової відправки податкової звітності, рекомендовано проводити електронну камеральну перевірку та формувати акт про результати такої перевірки. Зазначений акт роздруковується, підписується інспектором, який проводив перевірку, та направляється платнику податку поштою у порядку, передбаченому статтею 42 глави 1, пунктом 58.3 статті 58 глави 4 розділу II Кодексу (абз. 3 п. п.2 п. 2.5. Методичних рекомендацій).

Суд зазначає, що порядок листування із платником податків визначений статтею 42 ПКУ. Так, згідно п. 42.2. ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Ураховуючи викладене, термін "надіслання" означає відправлення документів платникові податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу такого платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОДПІ на адресу позивача було належним чином надіслано акта про проведення камеральної перевірки, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина працівника поштового звязку, яка не вручила рекомендований лист із актом перевірки директору ОСОБА_3, а опустила його у поштову скриньку не має юридичного значення, оскільки податковий орган виконав при цьому всі приписані йому Податковим кодексом України вимоги щодо надіслання акта перевірки субєкту господарювання, а власне вина особи поштового звязку, за відсутності вини податкового органу не тягне за собою наслідків неправомірності дій податкового органу. При цьому чинне законодавство не містить приписів щодо повторного направлення податковим органом актів перевірки в разі перебування керівника підприємства у відпустці, на лікарняному і т.п. або невручення такого акта через винні дії посадових осіб підприємства поштового звязку, а також не свідчить про незаконність прийнятих на підставі такого акта перевірки податкових повідомлень рішень.

Крім того, згідно листа Державної податкової адміністрації "Щодо питань адміністрування податку на додану вартість" від 23.03.2011 р. № 8073/7/16-1617 акт складається у разі виявлення за результати камеральної перевірки помилок (порушень) за кожен звітний (податковий) період. Залежно від підстави перевірки (неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76, п. 49.18 ст. 49 Кодексу) або виявлення помилок (порушень) в податковій звітності з податку на додану вартість (п. 200.10 ст. 200, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76) в ОСОБА_2 зазначається:

суть помилки (порушення) - відміткою та, у разі необхідності, указанням пунктів Кодексу та нормативно-правових актів;

інформація про застосовані штрафи для визначення повторності порушень;

таблиця з показниками, у яких допущено помилки (для перевірки з питань виявлення помилок (порушень) в податковій звітності з податку на додану вартість), або таблиця з показниками термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість;

відповідний висновок.

Акти реєструються у журналі обліку актів камеральних перевірок та заносяться до АС "Аудит".

Висновки формуються на підставі проведеного поглибленого аналізу звітних даних платника, даних інформаційних ресурсів податкового органу, у разі якщо працівниками підрозділів оподаткування юридичних осіб виявлені податкові ризики платників податку на додану вартість.

У разі якщо податкові ризики виявлені за наслідками аналізу уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (або у зв'язку з уточненням показників податкової звітності контрагентів, або надходженням іншої податкової інформації), висновки складаються з урахуванням податкової звітності за звітний період, за який виправляться помилки.

У разі виявлення за наслідками аналізу уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (або у зв'язку з уточненням показників податкової звітності контрагентів, або надходженням іншої податкової інформації) додаткових податкових ризиків, обґрунтовані матеріали передаються як доповнення до раніше наданих висновків.

Тобто, суд зазначає, що акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, фактично в акті перевірки викладаються оціночні судження контролюючого органу щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства.

Власне ж проведення перевірки з оформленням акту про її результати не призводить до виникнення певних обовязків у платника податків, оскільки здійснення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обовязкових платежів, а тому його отримання чи неотримання платником податків немає юридичного значення при оцінці законності прийнятих податкових повідомлень рішень та податкових вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 17.01.2015 року та податкової вимоги № 111-25 від 24.02.2015 року як таких, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, не підтверджуються матеріалами справи, спростовані відповідачем, а відтак не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Зол Ізол" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.