Постанова № 50628268, 08.09.2015, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2015 р. Справа № 818/1859/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М.М.

за участю секретаря судового засідання - А.Г.Вольської,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/1859/15

позовом ОСОБА_1

до Сумського обласного військового комісаріату

про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у своєму позові з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 25) просив стягнути з відповідача заборгованість по не виплаченій заробітній платі у сумі 1357,03 грн., індексації заробітної плати у сумі 1546,88 грн., компенсації втрати частини доходів у зв'язку із затримкою виплати його грошового забезпечення з урахуванням вже проіндексованої заробітної плати у розмірі 822,13 грн. та середній заробіток із розрахунку 2824,21 грн. за весь час затримки по день фактичного повного розрахунку в загальній сумі 18767 грн. 33 коп.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він був призваний на військову службу під час мобілізації 21.03.2014 р., а звільнений в запас 11.03.2015 р. Згідно ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", статті 33 Закону України "Про оплату праці", а також статті 95 КзПП України, заробітна плата (грошове забезпечення) підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Відповідач не провів індексацію грошового забезпечення за період з 03.03.2014 року по 12.03.2015 року, чим порушив його права.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначив, що відповідно до пункту 5 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у звязку з мобілізацією від 17 вересня 2014 р. № 460 виплата військовослужбовцям допомоги у разі звільнення з військової служби здійснюється Міноборони, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на їх утримання. Відповідна заявка на кошти для виплати була направлена Сумським ОВК 20.02.2015 р.

Відповідно до ч. 5.33 ст. 5 Наказу Міністерства оборони України № 590 від 12.11.2010 р. "Про затвердження Положення про фінансове господарство військової частини Збройних сил України" з метою своєчасного та повного отримання коштів, відповідно до затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету та плану спеціального фонду, протягом поточного місяця військова частина здійснює аналіз стану виконання кошторису, уточнює потребу в коштах на наступиш місяць та до 20 числа кожного місяця подає заявки та розрахунки заявленої потреби в коштах: до забезпечувального фінансового органу за статтями, які знаходяться у віданні фінансової служби; до служб забезпечення органів військового управляння за статтями, які знаходяться у їх віданні. Після чого відповідні списки були направлені до державного казначейства для виплат, де протягом двох днів проходили опрацювання.

Відповідач зробив все можливе для своєчасності виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям при звільненні, а так як фінансування напряму залежить від державного бюджету, Сумський ОВК ніяк не міг вплинути на дату виплати. Крім того, на момент звільнення позивача демобілізувалось ще 400 військовослужбовців, тому з приводу їх також виконувались відповідні розрахунки та необхідний був час для опрацювання документів.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи із наступного.

З копії наказу від 21.03.2014 р. № 14 (а.с. 9) слідує, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації та зарахований в списки особового складу Сумського ОВК з посадовим окладом 605 грн. щомісячно

З копії наказу від 11.03.2015 р. № 41 (а.с. 8) слідує, що ОСОБА_3 був звільнений наказом військового комісара Сумського ОВК від 04 березня 2015 року № 5-ОП у запас за пунктом 3-"а" в запас та виключений із списків особового складу ОВК та всіх видів забезпечення.

З копії довідки - розрахунку Сумського ОВК (а.с.18) слідує, сума індексації доходів ОСОБА_4 за період з 21.03.2014 року по 11.03.2015 року складає 724,27 грн.

Правовідносини, з приводу яких винник спір, регулюються Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України № 2011-ХІІ) який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

В частинах 2-4 статті 9 Закону України № 2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон України № 1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Абзацом 4 частини 1 статті 2 Закону України № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

З наведених норм слідує, що грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації, за виключенням виплат, що мають разовий характер, зазначене також підтверджується листом Міністерства соціальної політики України від 20 серпня 2013 року №152/10/136-13.

На цих підставах суд вважає позовні вимоги щодо проведення індексації грошового забезпечення обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню за виключенням вимоги щодо індексації одноразових грошових виплат.

Позовні вимоги про зобовязання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу у звязку з порушенням строків їх виплати, суд визнає необґрунтованими. Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001, № 159 (далі Закон № 2050-ІІІ та Порядок № 159).

Відповідно до статей 1, 2 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата, грошове забезпечення).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-III та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі грошового забезпечення). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування. Такого правового висновку дійшли колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 7 листопада 2012 року N 6-131цс12 та колегія суддів Судової палата в адміністративних справах Верховного Суду, у постанові від 18.11.2014 р. № 21-518а14.

Відповідно до п. 3 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення).

Виходячи із зазначеної норми Порядку № 159 компенсації підлягають доходи з урахуванням суми індексації, враховуючи, що відповідач своєчасно не нараховував та не виплачував позивачу сум індексації грошового забезпечення, вказані суми підлягають компенсації згідно з цим Порядком та Законом № 2050-ІІІ, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо посилання позивача на те що грошове забезпечення у вигляді заробітної плати за відпрацьований час у розмірі 1357,03 грн. йому не було виплачено, суд вважає, що відповідно до змісту ст. 2 Закону № 2050-ІІІ, компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів які не мають разового характеру.

Вирішуючи позовні вимоги про зобовязання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки виплати грошового забезпечення по день фактичного розрахунку відповідно до ст.117 КЗпП України, суд враховує, що Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України їх права і обов'язки регулюються Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженим Указом Президента України, від 10.12.2008, № 1153/2008.

Відповідно до п.5 вказаного Положення, громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України. Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України. Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".

При цьому, порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджена Наказом Міноборони, від 11.06.2008, № 260.

В судовому засіданні встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних силах України, а не працював в Сумському обласному військовому комісаріаті на умовах трудового договору чи інших умовах.

З системного аналізу наведених норм слідує, що порядок проходження військової служби громадянами України зокрема, в Сумському обєднаному військовому комісаріаті, а також порядок і умови виплати їм грошового забезпечення, регулюється спеціальним законодавством України.

При цьому, норми загального законодавства застосовуються для врегулювання (розв'язання) відповідних правовідносин у випадках, коли такі правовідносини не врегульовані нормами спеціального законодавства.

В той же час, в даному випадку, спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються саме нормами спеціального законодавства, що виключає застосування загальних норм, закріплених в Кодексі законів про працю України.

Крім того, пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 закріплено, що передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо).

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Сумського обласного військового комісаріату (40030, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 30, код ЄДРПОУ 08269552) на користь ОСОБА_1 (м. Суми, вул. Друга Продольна, 65, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по індексації доходів за період з 21 березня 2014 року по 11 березня 2015 року в загальній сумі 724,27 грн. (сімсот двадцять чотири грн. 27 коп.).

В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовити за їх безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2015 року.

Суддя (підпис) М.М. Шаповал

З оригіналом згідно

Суддя М.М. Шаповал