Постанова № 50627691, 03.09.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 року 09 год. 30 хв.Справа № 817/1549/15 м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми «Захід-Євро» до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі про визнання незаконним розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватної виробничо-комерційної фірми «Захід-Євро» (далі іменується позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі (далі іменується відповідач), в якому позивач просить суд визнати незаконним розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених Управлінням Пенсійного фонду України у Костопільському районі відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на суму 1865,93 грн. ОСОБА_1 за лютий-березень 2015 року.

На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що відповідач здійснив невірний розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсії пенсіонеру ОСОБА_1, трудовий стаж якого на інших підприємствам органом Пенсійного фонду України не врахований. При цьому, позивач посилається на п. 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, яким передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. Крім того, позивач зазначає, що призначена пільгова пенсія ОСОБА_1 безпідставно, що не підтверджено ні записами в трудовій книжці вказаного пенсіонера, ні довідками про спеціальний трудовий стаж. Тому, на переконання позивача, відповідачем протиправно включено до суми, що підлягає відшкодуванню, розмір нарахованої пенсії, призначеної ОСОБА_1 за лютий-березень 2015.

Відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, де вказав, що пенсія, призначена ОСОБА_1 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з зарахуванням спеціального трудового стажу роботи на ПВКФ «Захід-Євро», тому саме позивач відповідно до вимог законодавства зобовязаний відшкодовувати витрати на виплату та доставку такої пільгової пенсії. Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з березня 2015 року сформований відповідачем згідно вимог законодавства та надісланий позивачу у встановлений строк. За таких обставин, відповідач просить суд відмовити Приватній виробничо-комерційній фірмі «Захід-Євро» у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді від 19.06.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання, призначене на 03.09.2015, позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не прибув, проте зазначив в запереченні проти адміністративного позову, що просить суд розгляд справи здійснити за відсутності його уповноваженого представника.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Керуючись частиною четвертою статті 122 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження, на підставі наявних у матеріалах справи належних і допустимих доказів, зміст і обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

На підставі частини 6 статті 12 та статті 41 КАС України, у звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватна виробничо-комерційна фірма «Захід-Євро» пройшла процедуру державної реєстрації, а відтак набула правового статусу субєкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (далі іменується Закон України №755-IV), та зареєстрована за юридичною адресою: 35000, Рівненська область, місто Костопіль, вулиця Степанська, будинок №119.

Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі на адресу позивача направило Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 12 березня 2015 року №1043/02, із зазначенням пенсіонера, якому призначена пенсія на пільгових умовах ОСОБА_1 (а.с. 16). Вищевказаний розрахунок отриманий позивачем 17.03.2015.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 призначена та виплачується пенсія відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі іменується Закон України №1788-ХІІ) в редакції, чинній на момент звернення та призначення пенсії, встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Підтвердженням наявності у працівників спеціального трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 є відповідний запис у трудовій книжці працівника або уточнююча довідка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, що видаються відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі іменується Порядок №637).

Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України №1788-ХІІ).

Відповідно до Порядку №637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами

Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся в Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області з переліком документів для призначення пенсії, серед яких, в тому числі, була подана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана Приватною виробничо-комерційною фірмою «Захід-Євро» за №2 від 20.01.2015 (а.с. 25).

Згідно вказаної довідки ОСОБА_1 працював повний робочий день на Костопільському ПМК-178 у період з 13.10.1982 по 01.01.1996 та на ВАТ «ПМК-178» у період з 01.01.1996 по 04.06.2002 і виконував роботу за професією майстра будівельних і монтажних робіт, що передбачена Списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників розділ ХХ VІІ, підрозділ 2290000б, код КП 23419, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.

Даний стаж роботи ОСОБА_1 на вказаному підприємстві становить 9 років 10 місяців 10 днів, який є достатнім для призначення пільгової пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ.

На підставі протоколу №136 від 06.02.2015 пенсіонеру призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із зарахуванням трудового стажу роботи на ПВКФ «Захід-Євро».

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV(далі іменується Закон України №1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та при наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме відповідно до норм Законів України №1788-XII, «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягали пенсії, призначені за пунктами «б» - «з» статті 13 Закону України №1788-XII.

Відповідно до статті 2 Закону України №400/97-ВР обєктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі іменується - Інструкція №21-1).

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції №21-1 встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

В пункті 6 Інструкції №21-1 зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з абзацами 1 та 2 пункту 6.2 Інструкції №21-1, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; при цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

За таких умов, так як пільгова пенсія ОСОБА_1 призначена з зарахуванням стажу на Костопільському ПМК-178, ВАТ «ПМК-178» на підставі поданої позивачем довідки №2 від 20.01.2015, і цей трудовий стаж (9 років 10 місяців 10 днів) є достатнім для призначення пільгової пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ, саме позивач ПВКФ «Захід-Євро» несе обовязок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії в 100% співвідношенні.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Надсилання позивачем та отримання відповідачем розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.26).

Пунктом 6.8 Інструкції №21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 12 березня 2015 року №1043/02 за своєю формою і змістом повністю відповідає вимогам законодавства, сформований та надісланий позивачу органом Пенсійного фонду України згідно встановлених норм Закон України №1058-IV та Інструкції №21-1.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська