ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №817/1661/15
04 вересня 2015 року 11 год. 50хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М., за участю секретаря судового засідання Левченко Т.М., сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: не прибув,
третя особа на стороні відповідача: представник ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про скасування рішення ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про скасування рішення від 21.04.2015 року №20819869 про реєстрацію права власності на однокімнатну квартиру загальною площею 47,8 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_5
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Пояснив суду на їх обґрунтування, що 12.11.2013 року відповідачем видано ОСОБА_5 свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) на дану квартиру. На підставі зазначеного свідоцтва 21.04.2015 року відповідачем прийнято оспорюване рішення, яким проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на квартиру. Представник позивача наголошує на тому, що нотаріальна дія з видачі свідоцтва та реєстраційна дія проведені відповідачем не одночасно, що суперечить вимогам законодавства. Крім того, представник позивача звертає увагу суду на те, що у правовстановлюючому документі та технічному паспорті на квартиру зазначені різні відомості щодо її площі, що є підставою для відмови у проведенні реєстрації. Також представник позивача вважає, що квартира, відносно якої прийнято оспорюване рішення, перебуває під обтяженням, що теж свідчить про протиправність такого рішення. Просить позов задовольнити повністю.
Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив. Пояснив суду на обґрунтування своїх заперечень, що ним, як нотаріусом, було видано ОСОБА_5 свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Після цього, відповідач, діючи як державний реєстратор, зареєстрував право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_5, про що прийняв оспорюване рішення. Відповідач вважає своє рішення правомірним, оскільки ним було дотримано усі необхідні вимоги законодавства. Щодо неодночасності вчинення нотаріальної дії та прийняття оспорюваного рішення вказав, що лише він, як нотаріус, який вчинив нотаріальну дію з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), міг здійснити державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на дану квартиру. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, пояснив суду, що відповідачем 12.11.2013 року було видано ОСОБА_5 свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1. 21.04.2015 року відповідачем проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на вказану квартиру, про що прийнято оспорюване рішення. Представник третьої особи вважає, що відповідач приймаючи оспорюване рішення діяв правомірно, на підставі та в межах своїх повноважень. Крім того, представник третьої особи зазначає, що на його думку, оспорюване рішення не порушує прав, свобод та інтересів позивача. Просить у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
Судом встановлено, що 12.11.2013 року відповідачем - приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 видано ОСОБА_5 свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) серії ВТО №121070 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 43).
21.04.2015 року ОСОБА_5 звернулась до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вказаний об'єкт нерухомого майна (а.с. 38).
Відповідачем прийнято рішення від 21.04.2015 року індексний №20819869 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності ОСОБА_5 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис за №9437201 від 21.04.2015 року та видано витяг №36563201 про проведену реєстрацію (а.с. 54-55).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-IV (надалі - Закон України №1952-IV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка є обов'язковою.
Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України №1952-IV, державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом
Абзацом 2 частини 1 статті 9 Закону України №1952-IV визначено, що у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Зокрема, абзацами 2-4 частиною 5 статті 3 Закону України №1952-IV передбачено, що державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. Державна реєстрація речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може здійснюватися нотаріусом незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право.
За змістом частини 9 статті 15 Закону України №1952-IV, державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.
Абзацом 7 пункту 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 (надалі - Порядок), встановлено, що нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Законом України №1952-IV.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що чинне законодавство наділяє нотаріуса окремими повноваженнями державного реєстратора прав на нерухоме майно, які виникають у нього лише у результаті здійснення нотаріальних дій, реалізуються виключно одночасно з їх вчиненням та за наслідками перевірки правильності оформлення документів в офіційному порядку, що дозволяє забезпечити належний рівень захисту гарантованих Конституцією України речових прав фізичних і юридичних осіб на нерухоме майно.
При цьому, одночасність вчинення нотаріальної дії та проведення державної реєстрації речового права, що виникає за її наслідками, означає, що вони здійснюються, принаймні, в один день, за винятком спеціально передбачених Законом випадків, наприклад, у разі проведення державної реєстрації речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення
Оскільки відповідач, діючи як державний реєстратор речових прав на нерухоме майно, 21.04.2015 року здійснив державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) серії ВТО №121070 від 12.11.2013 року поза межами вчинення, тобто не одночасно із здійсненням нотаріальної дії з видачі такого свідоцтва, останній діяв не на підставі повноважень, наданих йому Законом України №1952-IV, а отже неправомірно.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України №1952-IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1)прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2)встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3)прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4)внесення записів до Державного реєстру прав;
5)видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6)надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України №1952-IV, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Пунктом 36 Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.
Пунктом 42 Порядку визначено, що для проведення державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна в разі, коли в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на такий об'єкт, відсутні відомості про його технічні характеристики, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід і припинення речових прав на нерухоме майно, подає технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.
Матеріалами справи підтверджується, що у свідоцтві про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) серії ВТО №121070 від 12.11.2013 року відсутні відомості про технічні характеристики квартири за адресою: АДРЕСА_2, тому для проведення державної реєстрації ОСОБА_5 було подано відповідачу технічний паспорт на вказаний об'єкт нерухомого майна інв. №162-13 від 15.04.2015 року, виготовленим станом на 26.11.2013 року (а.с. 44-45).
Разом з тим, у свідоцтві про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) та технічному паспорті міститься невідповідність в частині зазначення загальної площі квартири, яку в свідоцтві визначено на рівні 48, 4 кв.м, у технічному паспорті - 47,8 кв. м.
Допитаний у судовому засіданні як свідок фізична особа-підприємець ОСОБА_6, який виготовив технічний паспорт, з цього приводу пояснив, що станом на час звернення ОСОБА_5 провести технічну інвентаризацію об'єкту нерухомого майна було неможливо, тому вказаній особі було видано копію технічного паспорту, під час виготовлення якої використовувались дані з оригіналу технічного паспорту, виготовленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 112-115).
В силу вимог пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України №1952-IV, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Отже, зазначена невідповідність повинна була враховуватись відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення як обставина, яка може слугувати підставою для відмови у проведенні державної реєстрації заявленого права власності на об'єкт нерухомого майна.
Судом також досліджено, що під час прийняття відповідачем оспорюваного рішення, згідно записів у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, перенесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира за адресою: АДРЕСА_2, перебувала під обтяженнями, а саме, на неї було накладено заборону на підставі договору іпотеки від 26.07.2007 року та арешт на підставі ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 01.08.2012 року (а.с. 49-53).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України №1952-IV, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.
Таким чином, частиною 9 статті 15 Закону України №1952-IV передбачено виняток із загального правила коли у здійсненні державної реєстрації прав має бути відмовлено якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, лише для випадків коли така реєстрація проводиться в результаті та одночасно із вчиненням нотаріальної дії.
Оскільки державна реєстрація права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 була проведена не одночасно із вчиненням нотаріальної дії, то наявність зареєстрованого обтяження на даний об'єкт нерухомого майна повинна була враховуватись відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення як підстава для відмови у проведенні державної реєстрації такого речового права.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на час прийняття оспорюваного рішення попереднім власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 виступала ОСОБА_3, відтак остання має обґрунтовані підстави вважати, що має місце порушення її прав, свобод та інтересів, а тому має право на звернення до суду за їх захистом (а.с. 49-53).
Як визначено частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд приходить до висновку, що оспорюване рішення приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №20819869 від 21.04.2015 року не відповідає вказаним критеріям правомірності та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - до задоволення.
В порядку встановленому статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір присуджується на користь позивача з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Скасувати рішення Приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 індексний №20819869 від 21.04.2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру з реєстраційним номером 103887956101, що розташована: Рівненська область, м. Рівне, вул. Коновальця Є.АДРЕСА_3 за суб'єктом: ОСОБА_5, податковий номер НОМЕР_1.
Присудити на користь ОСОБА_3 з Державного бюджету України судовий збір у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 (вісім) коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шарапа В.М.
Судове рішення № 50627631, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 04.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 817/1661/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.