Постанова № 50627502, 14.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2015 року

м. Полтава

Справа № 816/3559/15

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Громадської організації "Асоціація пляжного футболу м. Кременчука" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2015 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Громадської організації "Асоціація пляжного футболу м. Кременчука" (надалі також - відповідач) про стягнення коштів з рахунків платника на погашення податкового боргу у розмірі 1700 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином; позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до положень частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд, керуючись положеннями частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе розглядати справу без участі відповідача.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначені статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Позов вмотивований наступними обставинами та нормами податкового законодавства.

Абзацом 4 пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України встановлено, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики, у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Громадська організація "Асоціація пляжного футболу м. Кременчука" зареєстровано як громадська організація 31 травня 2010 року, код ЄДРПОУ 37074111, номер запису 1 585 102 0000 007275.

Контролюючим органом було проведено ряд камеральних (електронних) перевірок даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток підприємства за результатами яких було складено акти перевірки, а саме:

- за І квартал 2012 року, І півріччя 2012 року, три квартали 2012 року, 2012 рік №2213/16-03-15-03-09 від 01 грудня 2014 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0016961503/2739 від 01 грудня 2014 року за платежем податок на прибуток приватних підприємств, яким визначено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 680 грн. Вказане рішення направлено відповідачеві та повернулось з відміткою поштового відділення "За даною адресою адресата не відшукано";

- за 2013 року №2248/16-03-15-03-09 від 03 грудня 2014 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0016961503/2769 від 03 грудня 2014 року за платежем податок на прибуток приватних підприємств, яким визначено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1020 грн. Вказане рішення направлено відповідачеві та повернулось з відміткою поштового відділення "Немає такої організації".

Станом на момент розгляду справи у позивача відсутні відомості про оскарження відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг-сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Сума узгодженого грошового зобов'язання, визначена вище зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями у встановлений діючим законодавством строк відповідачем не сплачена, а тому, на думку позивача, набула статусу податкового боргу, розмір якого з урахуванням наявних переплат складає 1700 грн.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача, суд виходив з наступного.

Після внесення змін до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71), починаючи з 01 січня 2015 року, змінено порядок оподаткування неприбуткових організацій.

Підпунктом 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що неприбуткові підприємства, установи та організації - неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Підпунктом 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:

бюджетні установи;

громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб;

житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання;

сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту. З метою оподаткування центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр всіх установ та організацій, які зазначені у підпунктах 1 та 2 цього підпункту.

Такі установи та організації не є платниками податку на прибуток лише після їх внесення до Реєстру неприбуткових організацій та установ (далі - Реєстр) контролюючими органами в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України від 22 березня 2012 року N 4572-VI "Про громадські об'єднання", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 4572), громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

За організаційно-правовою формою громадське об'єднання утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Якщо засновниками та членами (учасниками) громадського об'єднання є фізичні особи, то таке громадське об'єднання вважається громадською організацією. У разі коли засновниками громадського об'єднання є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи, то таке громадське об'єднання є громадською спілкою.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Одним із принципів діяльності громадських об'єднань є відсутність майнового інтересу, яка передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи) (п. 6 ст. 3 Закону N 4572).

Громадське об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, підлягає реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

Відповідно до вимог п. 3 ст. 10 Закону N 4572 у загальній назві громадського об'єднання зазначається його організаційно-правова форма ("громадська організація", "громадська спілка"). Крім того, згідно з п. 1 ст. 17 Закону N 4572 громадські об'єднання обліковуються в Реєстрі громадських об'єднань, який веде уповноважений орган з питань реєстрації.

Отже, якщо непідприємницька організація є громадським об'єднанням, утвореним з урахуванням вимог Закону N 4572, така організація може скористатися правом для отримання статусу неприбуткової організації відповідно до положень пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу за умови, що метою її діяльності не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

До внесення змін до Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 N 37, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.02.2013 за N 267/22799, починаючи з 01.01.2015, установи та організації, внесені станом на 31.12.2014 до Реєстру та включені до переліку установ та організацій, зазначеного у пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу, а також відповідають умовам, встановленим абзацом 2 цього підпункту (метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій), продовжують використовувати статус неприбутковості.

Аналогічна позиція викладена у Роз’ясненні Державної фіскальної служби України від 06 березня 2015 року «З 2015 року змінено порядок оподаткування неприбуткових організацій».

Враховуючи викладене, бюджетні установи, громадські об'єднання, політичні партії, релігійні, благодійні організації, пенсійні фонди, визначені пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ, не є платниками податку на прибуток після включення до реєстру, який з метою оподаткування веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Таким чином, варто зауважити, що до неприбуткових організацій, до яких віднесено Громадську організацію "Асоціація пляжного футболу м. Кременчука", що самим позивачем не заперечується, не можуть бути застосовані санкції, як до платника податку на прибуток та, відповідно, нараховані суми грошових зобов'язань з такого податку.

При цьому, суд акцентує, що Порядком складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 27 січня 2014 року N 85, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2014 року за N 276/25053, не встановлено відповідальність та/або санкцію за неподання та/або несвоєчасне подання такої звітності.

Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Громадської організації "Асоціація пляжного футболу м. Кременчука" про стягнення коштів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Громадської організації "Асоціація пляжного футболу м. Кременчука" про стягнення коштів - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Суддя І.Г. Ясиновський