Постанова № 50619918, 25.08.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.08.2015 Справа № 814/2537/15

м. Миколаїв

11:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєв В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області, вул. Леніна, 14, смт. Веселинове,Веселинівський район, Миколаївська область,57000

до відповідача

Селянського фермерського господарства «Катеринівське», вул. Молодіжна, 12, с. Катеринівка, Веселинівський район, Миколаївська область, 57060

про

стягнення заборгованості в сумі 1212,85 грн.,

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області (надалі – УПФУ або позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Селянського фермерського господарства «Катеринівське» (надалі – Господарство або відповідач) заборгованості в сумі 1212,85 грн.

Позивач позові заявив клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (ар. с. 5).

Відповідач про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (ар. с. 16), проте представника в судове засідання не направив, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не подав, заява відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження до суду не надходила. Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справу було розглянуто у письмовому провадженні.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що відповідачем самостійно визначив зобов’язання за страховими внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, але кошти не сплатив, в результаті чого УПФУ рішенням від 25.10.2013 № 24 застосував до нього штраф та нарахував пеню в загальній сумі 1212,85 грн.

Приймаючи рішення по справі, судом взято до уваги наступне.

Відповідач був зареєстрований Веселинівською районною державною адміністрацією Миколаївської області 19.10.1992 за № 15071050001000331 (ар. с. 9). В Управлінні Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області відповідач був зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів.

Відповідно до підпункту 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001 та частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (надалі – Закон № 1058), передбачено право органу ПФУ на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до статті 20 Закону № 1058 страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

У зв’язку з порушенням пункту 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум.

В зв’язку з порушенням відповідачем законодавства про сплату страхового збору до ПФУ, шляхом несвоєчасної сплати страхових внесків, позивач рішенням від 25.10.2013 № 24 застосував до нього штраф та нарахував пеню в загальній сумі 1212,85 грн. (штрафні санкції – 44, 78 грн. та пеня – 1168,07 грн.).

Вказане рішення відповідачем не оскаржено, а сума заборгованості не сплачена.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Селянського фермерського господарства «Катеринівське», вул. Молодіжна, 12, с. Катеринівка, Веселинівський район, Миколаївська область, 57060 (ідентифікаційний код 22443270) на користь Управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області, вул. Леніна, 14, смт. Веселинівка, Миколаївська область, 57001 (банківські реквізити: р/р 256023126134, ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461, ідентифікаційний код 22442431) заборгованість в сумі 1212,85 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В. С. Князєв