Постанова № 50619268, 15.09.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року м. Львів № 813/8750/14

12 год. 12 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1;

відповідача: представник не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова до Публічного акціонерного товариства «Південьзахіделектромережбуд» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова (далі УПФУ Личаківському районі) звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Південьзахіделектромережбуд» (далі ПАТ «Південьзахіделектромережбуд»), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.02.2015 року №1125/06-15, просить стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на підставі пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за червень-грудень 2014 року на загальну суму 115720,17 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що розмір сум до відшкодування для пільгових пенсій, призначених за списком №2 становить 100%. В даному випадку понесених позивачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідач не відшкодовував, що і зумовило появу заборгованості, про стягнення якої заявлено позов.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов повністю з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив, подав письмове заперечення від 12.01.2015 року, в якому зазначив, що фактичні витрати по виплаті і доставці пільгових пенсій за трудовий стаж, набутий працівниками ОСОБА_7 та ОСОБА_3 до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто до 01.01.1992 року, відшкодуванню за рахунок підприємства не підлягають.

Щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії працівнику ОСОБА_4, відповідач зазначив, що звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області, а саме: неврахування в розрахунку №5514/02 від 13.10.2014 року фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо ОСОБА_4 стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії з останнього місця праці ПАТ «Київсільелектро» в повному обсязі (а саме: 12 років, 2 місяці 2 дні) з дати призначення пільгової пенсії, і постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2014 року такий задоволено.

Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та вважає, що позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

ПАТ «Південьзахіделектромережбуд» зареєстроване, як юридична особа, 15.11.1994 року, що підтверджується копією ОСОБА_7 з ЄДР та є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно із п. 1 ст. 2 зазначеного Закону для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Стаття 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об'єкта оподаткування.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списками №1, та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі - список №1, список № 2).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону №1058-IV.

При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком №1, покриваються підприємствами та організаціями.

При цьому частиною 4 статтею 13 цього Закону передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно з п. 1 Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII Закон України «Про пенсійне забезпечення» введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

До набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року.

Пунктом 16 наведеного вище Положення, зокрема, було визначено, за наявності якого стажу роботи та віку особи мають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно раніше діючого законодавства були відсутні.

Отже, аналіз вищенаведених норм говорить про те, що особі, яка до 01 січня 1992 року (тобто до набрання чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення») набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 і після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно із статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками №1 та №2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Вказана позиція узгоджується із позицією ВАС України, викладеною в ухвалі від 05.02.2014 року №К/800/33355/13.

Крім цього, суд зазначає, що як вбачається із матеріалів справи, ПАТ «Південьзахіделектромережбуд» звернулося до суду з позовом до УПФ в м. Болехові Івано-Франківської області про зобовязання вчинити дії по призначенню пенсії відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2014 року у справі №813/2008/14 позов задоволено повністю, визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області щодо призначення пенсій громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, працівникам ПАТ «Південьзахіделектромережбуд», на підставі пунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області призначити пенсій громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, працівникам ПАТ «Південьзахіделектромережбуд», на підставі статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В той же час, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2015 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області задоволено частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі №813/2008/14 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволені позову ПАТ «Південьзахіделектромережбуд» відмовлено.

Відтак, твердження відповідача, що фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій для працівників ПАТ «Південьзахіделектромережбуд», які включені позивачем в розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» статті 13 Закону України №1788-XII, набули стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 до 01 січня 1992 року (набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення»), можуть відшкодовуватися підприємством лише за період після 01.01.1992 р., суд не приймає до уваги.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (далі - Інструкція). Відповідно до п. 6.1 Інструкції, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.

Згідно з п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Згідно з п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Склад витрат на виплату та доставку пенсій, призначених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за списком №2 відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за червень-грудень 2014 року та факт їх понесення управліннями Пенсійного фонду України підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 8-10, 12-13).

Крім цього, на підтвердження виплати пільгових пенсій за списком №2 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, позивач надав довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с. 16-19, 21).

Як вбачається з розрахунку заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с. 65), за червень-грудень 2014 року загальна сума фактичних витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за вищевказаний період, яка підлягає відшкодуванню, становить 112219,69 грн.

Оскільки станом на дату судового розгляду справи заборгованість відповідача в сумі 112219,69 грн. не погашена, позовні вимоги УПФУ в Личаківському районі в цій частині є обґрунтованими, документально підтвердженими, тому підлягають до задоволення.

Щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії працівнику ОСОБА_4, суд зазначає наступне.

Як вбачається із долученої до матеріалів справи копії постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2014 року, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2015 року, позов ПАТ «Південьзахіделектромережбуд» задоволено повністю, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області, а саме: неврахування в розрахунку №5514/02 від 13.10.2014 року фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо ОСОБА_4 стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії з останнього місця праці ПАТ «Київсільелектро» в повному обсязі (а саме: 12 років, 2 місяці 2 дні) з дати призначення пільгової пенсії.

В той же час, позивачем доказів на обґрунтування розміру позовних вимог щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за червень-грудень 2014 року, призначеної ОСОБА_4, яка підлягає відшкодуванню, в сумі 3500,48 грн. суду не надано, до матеріалів справи не долучено.

Відтак, суд приходить до висновку, що наведені позивачем підстави для стягнення із ПАТ «Південьзахіделектромережбуд» коштів на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної ОСОБА_4 в сумі 3500,48 грн. не узгоджуються із вимогами ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи пояснення позивача та заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення коштів на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної ОСОБА_4 в сумі 3500,48 грн. є необґрунтовані і не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати відповідно до положень ст. 94 КАС України з сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Південьзахіделектромережбуд» (вул. Зелена, 151, м. Львів, 79035, код ЄДРПОУ 00114086) на користь Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова (вул. Б. Хмельницького, 116, м. Львів, 79024, код ЄДРПОУ 20847514) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 112219 (сто дванадцять тисяч двісті девятнадцять) грн. 69 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 18.09.2015 року.

Суддя Клименко О.М.