Постанова № 50618503, 17.09.2015, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1339/15

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску у розмірі 1557,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач зареєстрований в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зобов'язаний сплачувати такі внески до ПФУ відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", але всупереч цього відповідач має заборгованість по доплаті до мінімального страхового внеску у розмірі 1557,60 грн. та в добровільному порядку їх не сплатив.

У зв'язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1557,60 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином за адресою, вказаною у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця: м. Лисичанськ, кв. Жовтневої революціїАДРЕСА_1. До суду повернувся конверт з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження не надавав. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. (а.с. 17).

Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, зареєстрований, як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 21.09.2007, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську з 21.09.2007, є платником страхових внесків (а.с. 7, 13).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464, яким внесено зміни до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне забезпечення".

В той же час, відповідно до п. 7 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, застосуванню підлягають зазначені вище Закони в редакції, що діяли до 01 січня 2011 року.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області як платник страхових внесків.

Згідно зі ст. ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV страхувальниками та відповідно, платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду. У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 2461-VI від 08 липня 2010 року, який набрав чинності з 17.07.2010, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить у липні - 294,82 грн., серпні - 294,82 грн., вересні - 294,82 грн., жовтні - 301,12 грн., листопаді 301,12грн., грудні - 306,10 грн.

З матеріалів справи слідує, що сума заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по доплаті до мінімального страхового внеску складає 1557,60 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (арк. справи 5-6).

Таким чином, відповідач відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 2461-VI від 08 липня 2010 року, який набрав чинності з 17.07.2010, повинен був сплатити страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 884,46 грн. в строк до 20 жовтня 2010 року та 908, 34 грн. в строк до 20 січня 2011 року. Але, мінімальний страховий внесок відповідачем в повному розмірі не сплачено, у звязку з чим виникла заборгованість у сумі 1540,80 грн. 80 коп., яка не сплачена станом на 18.03.2014.

Відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, - штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

Відповідно до ч.3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області винесено вимогу про сплату боргу № 5055 від 01.11.2013, яку направлено на адресу відповідача. (а. с. 8).

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру в той самий день вимога передається працівнику, на якого покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів, для вручення платнику. Цей працівник в день отримання вимоги надсилає (вручає) її платнику, при цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді. Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України. Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

Таким чином, повернення поштою конверту з вимогою № 5055 від 01.11.2013 на суму 1557,60 грн. на адресу УПФУ у м. Лисичанську Луганської області із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання» є підтвердженням вручення зазначеної вимоги боржнику. (а.с 8-10)

Вимога в добровільному порядку відповідачем не виконана.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанськ у Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску у розмірі 1557,60 грн. підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими, а заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підлягає стягненню з відповідача.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1, 93118, Луганська область, м. Лисичанськ, кв. Жовтневої революції, б. 10, кв. 32) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347, р/р 25600301733 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», код 21792407, МФО 304665) суму заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску в розмірі 1557, 60 грн. (одна тисяча пятсот пятдесят сім грн. 60 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_2