Постанова № 50615408, 23.03.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 р. Справа № 2а/0470/1386/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2, за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „КРИВОРІЖГАЗ (далі позивач, ВАТ „КРИВОРІЖГАЗ) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі відповідач, Південня МДПІ), в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0004601503/0 від 30.12.2010 р. на суму 563505,40 грн. (сума уточнена в судовому засіданні), судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним: відповідачем на підставі акту перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Підставою для застосування штрафної санкції стало, на думку відповідача, порушення граничних строків сплати до бюджету збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за жовтень і листопад 2008р. в розмірі 1127010,62 грн., що відображене в акті №383/153/03341397 від 22.12.2010р., в результаті чого застосований штраф в розмірі 50% від суми сплаченого збору у розмірі 563505,40 грн.

Позивач зазначив, що відповідачем змінено цільові призначення платежу, вказане в платіжних дорученнях, та зараховано платежі позивача зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в рахунок сплати податкового боргу, який виник раніше, на що у відповідача відсутні правові підстави. В обґрунтування правової позиції заявленого позову позивач посилався на п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5, п.п.7.1.1 п.7.1, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.8.6.2 п.8.6 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 20.12.2000 р. № 2181 (далі Закон № 2181), норми якого діяли на час виникнення спірних правовідносин. Представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, зазначивши, що на момент сплати позивачем зазначених платежів, ВАТ „КРИВОРІЖГАЗ мало податковий борг. Відповідно до п.7.7 ст.7 Закону № 2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Таким чином, Південною МДПІ кошти, що надійшли на сплату зобовязань з ПДВ були спрямовані на погашення зобовязань з ПДВ у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобовязань, так і податкових зобовязань, розрахованих контролюючим органом.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Південною МДПІ проведено перевірку з питання повноти та своєчасності сплати ВАТ „КРИВОРІЖГАЗ до бюджету збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за період жовтень листопад 2008 р. За наслідками перевірки 21.12.2010 р. відповідачем складено акт № 383/153/03341397, в якому встановлено несвоєчасне перерахування ВАТ „КРИВОРІЖГАЗ збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності до бюджету у сумі 1127010,62 грн., чим порушено п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181.

На підставі акту перевірки від 22.12.2010 р. № 383/153/03341397 Південною МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0004601503/0 від 30.12.2010 р. про застосування до ВАТ „КРИВОРІЖГАЗ штрафу у розмірі 50% від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобовязання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, що дорівнює 563505,40 грн.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено представниками сторін і долученими до матеріалів справи письмовими доказами, що ВАТ „КРИВОРІЖГАЗ в платіжних дорученнях на перерахування збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності до бюджету у загальній сумі 1127010,62 грн. чітко зазначалось призначення платежу за самостійно узгодженими податковими зобовязаннями згідно поданих податкових декларації та договорів про розстрочення податкових зобовязань, а Південною МДПІ спрямовувались сплачені кошти в рахунок погашення податкового боргу позивача зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який виник раніше.

Як визначено п.п. 7.1.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №2181, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.99 N 679-XIV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з гл. 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з гл. 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням п.п.16.5.2 п. 16.5 ст.16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом №2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону№2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Подібної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суду України в листі від 17.03.2009 р. № 358/13/13-09.

За таких обставин, самостійне зарахування Південною МДПІ сплачених ВАТ „КРИВОРІЖГАЗ сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування ВАТ „КРИВОРІЖГАЗ коштів до бюджету, є неправомірним.

Таким чином, прийняте Південною МДПІ податкове повідомлення-рішення №0004601503/0 від 30.12.2010р. про застосування до ВАТ „КРИВОРІЖГАЗ штрафу у розмірі 563505,40 грн. не ґрунтуються на вимогах закону, внаслідок чого є протиправними та підлягають скасуванню.

В позовній заяві позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

З огляду на зазначене, з Державного бюджету України на користь позивача повинні бути стягнуті документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області №0004601503/0 від 30.12.2010 р. про застосування до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „КРИВОРІЖГАЗ штрафу у сумі 563505,40 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „КРИВОРІЖГАЗ судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені с. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 21 березня 2011 року.

Суддя ОСОБА_1