Постанова № 50615277, 14.09.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2015 року Справа № 803/2152/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» (далі ТзОВ «Кроноспан УА», товариство, позивач) звернулося з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2015 року №0000244200/9208, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у сумі 1220366 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 610183 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 11.06.2015 року по 17.06.2015 року посадовими особами СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Кроноспан УА» з питань достовірності нарахування суми відємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України (ПК України) на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2015 року, за результатами якої складено акт від 19.06.2015 року №171/28-06-42/33273907, яким встановлено: порушення вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого ТзОВ «Кроноспан УА» завищено податковий кредит березня 2015 року на суму ПДВ 1220366 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування на 1220366 грн.

На підставі акту перевірки від 19.06.2015 року №171/28-06-42/33273907 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.07.2015 року №0000244200/9208, проте позивач не погоджується із зазначеним рішенням, вважає його протиправним. При цьому зазначає, що податкове законодавство не обмежує право платника податку відносити до податкового кредиту відповідного звітного періоду суми ПДВ по податкових накладних минулих періодів. Також вказує на невідповідність форми податкового повідомлення-рішення виявленому порушення та безпідставність застосування до товариства штрафних санкцій згідно п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у письмовому запереченні проти адміністративного позову вимог позивача не визнав, посилаючись на те, що податкові накладні, складені з 01.01.2015 року та своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання, а тому контролюючим органом правомірно зроблено висновок про завищення податкового кредиту березня 2015 року на суму ПДВ 1220366 грн.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. За таких обставин справу вирішено без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що з 11.06.2015 року по 17.06.2015 року посадовими особами СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Кроноспан УА» з питань достовірності нарахування суми відємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України (ПК України) на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.06.2015 року №171/28-06-42/33273907, яким встановлено: порушення вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого ТзОВ «Кроноспан УА» завищено податковий кредит березня 2015 року на суму ПДВ 1220366 грн.; в результаті допущених порушень завищення суми бюджетного відшкодування, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації (рядок 22 рядок 22.1) на 1220366 грн.; перевіркою підтверджено відображену ТзОВ «Кроноспан УА» суму відємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України (рядок 23.2 декларації) на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2015 року в розмірі 56120977 грн. (а.с.12-57)

Позивач, не погодившись з висновками перевірки, викладеними в акті від 19.06.2015 року №171/28-06-42/33273907, подав письмові заперечення, однак листом від 06.07.2015 року №9206/10/28-06-42-10/1710 СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів повідомила, що висновки акта перевірки є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства (а.с.59-65).

06.07.2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000244200/9208, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у сумі 1220366 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 610183 грн. (а.с.58).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку (а.с.66-71). Рішенням від 28.07.2015 року №18773/10/28-10-10-4-33 МГУ ДФС Центральний офіс ОВП скаргу ТзОВ «Кроноспан УА» на податкове повідомлення-рішення від 06.07.2015 №0000244200/9208 залишило без розгляду (а.с.72-73).

Як вбачається з акту перевірки від 19.06.2015 року №171/28-06-42/33273907, ТзОВ «Кроноспан УА» в порушення вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК України включено до податкового кредиту березня 2015 року податкові накладні січня та лютого поточного року, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних без порушення термінів, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, у звязку з чим контролюючим органом зроблено висновок про завищення податкового кредиту в березні 2015 року на суму ПДВ -1220366 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції чинній на час складання податкових накладних) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Як передбачено пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Згідно абзацу 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Системний аналіз вимог пунктів 198.3 та 198.6 статті 198, статті 201 ПК України дає підстави дійти висновку про те, що у звязку з внесеними з 01.01.2015 року змінами до ПК України починаючи з першого звітного періоду 2015 року формування податкового кредиту у платників ПДВ відбувається на підставі електронних податкових накладних, які складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно вимог ст.201 ПК України.

Податкові накладні, складені та своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання, оскільки з 01.01.2015 року втратила чинність редакція пункту 198.6 статті 198 ПК України, яка передбачала право платника податку включити суму ПДВ до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної у разі не включення зазначеної суми у відповідному звітному періоді.

Аналогічне розяснення було надано Державною фіскальною службою України у листі від 17.02.2015 року №5292/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість».

Як встановлено судом та не заперечується представниками позивача у судовому засіданні, до податкового кредиту березня 2015 року ТзОВ «Кроноспан УА» були включені податкові накладні, складені контрагентами-постачальниками позивача в січні та в лютому 2015 року на суму ПДВ 1220366,20 грн., які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних без порушення термінів для реєстрації накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ТзОВ «Кроноспан УА» неправомірно було включено суми ПДВ по податкових накладних, складених у січні-лютому 2015 року, до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року, з огляду на що висновки акту перевірки відповідають фактичним обставинам справи, а прийняте за її наслідками податкове повідомлення-рішення є правомірним.

У судовому засіданні представники позивача наголосили на тому, що відповідач, прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, фактично позбавив товариство права на податковий кредит у березні 2015 року, однак суд зазначає, що платник податків може реалізувати своє право на формування податкового кредиту виключно шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, а саме за січень-лютий 2015 року.

Щодо посилання позивача на невідповідність форми податкового повідомлення-рішення виявленому порушенню суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 2.1. розділу ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року N 1236, передбачено, що орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 2.2 розділу ІІ даного Порядку у випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення: за формою згідно з додатком 5 про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма «В1»), у тому числі, якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку.

Таким чином, оскільки за результатами перевірки контролюючий орган встановив факт завищення суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, тому відповідачем відповідно до вимог пункту 2.2 розділу ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків було складено податкове повідомлення-рішення від 06.07.2015 року №0000244200/9208 за формою згідно з додатком 5.

Щодо неправомірного, на думку позивача, застосування до нього штрафних санкцій згідно п.123.1 ст.123 ПК України, то судом враховано таке.

Як передбачено пунктом 123.1 статті 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки податковим органом встановлено завищення товариством суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1220366 грн., тому правомірним є накладення на позивача штрафу в розмірі 25 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на вищевикладене та з врахуванням встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що адміністративний позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2015 року №0000244200/9208 є не обґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частина 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення ТзОВ «Кроноспан УА» до суду) передбачає, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 487,20 грн. (10% від 4872 грн.). Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Кроноспан УА», тому з позивача слід стягнути решту суми судового збору. Згідно платіжного доручення від 11.08.2015 року №118 при подачі адміністративного позову позивач сплатив 487,20 грн. Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню із ТзОВ «Кроноспан УА», становить 4384,80 грн. (4872- 487,20 = 4384,80).

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» (45400, Волинська обл., м.Нововолинськ, вул.Луцька, 20, код ЄДРПОУ 33273907) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ОСОБА_3Плахтій

Постанова в повному обсязі складена 16 вересня 2015 року.