Постанова № 50615145, 18.08.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2015 року Справа № 803/2033/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування висновку, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом про визнання протиправним та скасування висновку Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 12 червня 2015 року №279 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», визнання протиправним та скасування наказу Волинської митниці ДФС від 8 липня 2015 року №644-о «Про звільнення ОСОБА_3В.», поновлення на посаді головного державного інспектора аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Волинської митниці ДФС та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що земельна ділянка, на якій розташовано задекларований житловий будинок, не перебуває у власності позивача, відповідно відсутній обовязок щодо внесення даних про таку земельну ділянку до Декларації, а господарська споруда не задекларована у звязку з помилкою. Крім того, перевірка щодо позивача була здійснена із порушенням законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в адміністративному позові та просив задовольнити.

Ковельська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області в поданому письмовому запереченні предявлені позовні вимоги заперечила та просила відмовити в задоволені, мотивуючи тим, що з наданих при проведенні перевірки позивачем документів встановлено наявність у останнього станом на 1 січня 2015 року земельної ділянки за адресою: м. Ковель, вул. Айвазовського, 30, загальною площею 935 м2 та господарської споруди (В-1), площею 123,3 м2, місцезнаходження: м. Ковель, вул. Левицького, 77М. ОСОБА_3 у позиції 23 розділу ІІІ «Відомості про нерухоме майно» та позиції 28 розділу ІІІ «Інше нерухоме майно» декларації за 2014 рік вказана земельна ділянка та господарська споруда не були задекларовані. Відповідно до норм Цивільного та Земельного кодексів України до позивача, як до особи, яка набула право власності на житловий будинок, що розташований на земельній ділянці за адресою: м. Ковель, вул. Айвазовського, 30, переходить й право власності на зазначену земельну ділянку.

В судове засідання представник Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області не прибув, однак подав клопотання від 18 серпня 2015 року про розгляд справи без його участі.

Представник Волинської митниці ДФС в поданому суду письмовому запереченні та в судовому засіданні предявлені позовні вимоги заперечила та просила відмовити в задоволені мотивуючи тим, що наказ про звільнення ОСОБА_3 із займаної посади було прийнято на підставі висновків Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, з яких вбачається, що до позивача застосовуються заборони, визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади» відповідно до частини восьмої статті 3 вказаного Закону, а відтак оскаржуваний наказ є законним, а дії Волинської митниці ДФС правомірними.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про очищення влади» (далі Закон України №1682-VII) особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною пятою статті 5 Закону України №1682-VII перевірці підлягають:

1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;

2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Волинською митницею ДФС 12 січня 2015 року надіслано на адресу Ковельської ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області запит про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» за №03-70-04/42-1816, щодо головного державного інспектора аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Волинської митниці ОСОБА_3 про достовірність вказаних у заяві останнього про проведення відносно нього перевірки відомостей.

Ковельською ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області 26 травня 2015 року надіслано на адресу позивача запит №1409/03-06-17-03-108 про надання інформації про власників земельної ділянки на якій знаходиться задекларований в позиції 24 розділу ІІІ Декларації житловий будинок, загальною площею 185 м2 за адресою: м. Ковель, вул. Айвазовського, 30, а також про спосіб, дату та вартість не задекларованої господарської споруди (В-1), площею 123,3 м2, за адресою: м. Ковель, вул. Левицького, 77М, джерела коштів для покриття витрат на придбання даної споруди.

Згідно із наданим поясненням ОСОБА_3 від 12 червня 2015 року земельна ділянка, на якій розташовано задекларований житловий будинок, на відміну від останнього, не перебуває у власності позивача, відповідно відсутній обовязок щодо внесення даних про таку земельну ділянку до Декларації, а господарська споруда не задекларована у звязку з помилкою, вартість будівництва споруди не памятає.

Ковельською ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області проведено перевірку відомостей щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, про що складено висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 12 червня 2015 року за №144.

Вказаним висновком констатовано, що ОСОБА_3 у Декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_3 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», а саме:

- у розділі ІІІ, в позиції 23 декларації не задекларовано земельну ділянку, місцезнаходження м. Ковель, вул. Айвазовського, 30, загальною площею 935 м2;

- у розділі ІІІ, в позиції 28 декларації не задекларовано інше нерухоме майно - господарську споруду (В-1), площею 123,3 м2, місцезнаходження: м. Ковель, вул. Левицького, 77М.

Волинською митницею ДФС 8 липня 2015 року видано наказ №644-о «Про звільнення ОСОБА_3В.», відповідно до пункту 1 якого позивача головного державного інспектора аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Волинської митниці ДФС звільнено із займаної посади 10 липня 2015 року з підстав, передбачених Законом України №1682-VII, пункту 72 частини першої статті 36 КЗпП України, на підставі висновку Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 12 червня 2015 року №279.

Надаючи правову оцінку доводам позивача про відсутність необхідності декларування земельної ділянки щодо якої не оформлено належним чином ні право власності, ні право користування та помилки в зазначені площі господарської споруди, суд зазначає наступне.

Згідно з додатком до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 року №3206-VI «Декларація про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 20__ рік» - у позиціях 23 «Земельні ділянки» та 28 «Інше нерухоме майно» підрозділу А «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або користування ним» Розділу ІІІ «Відомості про нерухоме майно» повинні бути вказані земельні ділянки та нерухоме майно, що перебувають у власності, в оренді чи іншому праві користування декларанта.

У поданій ОСОБА_3 1 січня 2015 року Декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік, позиція 23 містить дані про одну земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Ковель, вул. Левицького, 77М, площею 846 м2; позиція 24 «Житлові будинки» - про житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Ковель, вул. Айвазовського,30, а позиція 28 «Інше нерухоме майно», що знаходиться за адресою: м. Ковель, вул. Левицького, 77М, площею 154,4 м2.

Земельна ділянка, на якій розміщено вищевказаний житловий будинок, за аналогічною адресою: м. Ковель, вул. Айвазовського,30, позивачем не задекларована з тих підстав, що, на його думку, договір дарування є лише підставою для виникнення відповідного права у позивача власності, постійного користування чи оренди, та, як наслідок, його оформлення і посвідчення.

Відповідно до статтей 125-126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Разом з тим, суд, вважає, що вказані норми Земельного кодексу України не мають визначального значення у спірних правовідносинах, оскільки, виходячи з мети декларування особами, що уповноважені на виконання функцій Держави, майна та майнових прав, у позиції 23 Декларації повинні бути відображені не лише земельні ділянки щодо яких оформлено право власності (користування), але й земельні ділянки, що фактично перебувають у користуванні особи, що подає декларацію, незалежно від факту державної реєстрації цих прав, оскільки державна реєстрації прав особи на земельну ділянку стосується лише можливого обсягу дій такої особи щодо розпорядження даною земельною ділянкою.

Фактичне використання ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою: м. Ковель, вул. Айвазовського,30, підтверджується Договором дарування житлового будинку за вказаною адресою, від 17 квітня 2004 року, а також реєстрацією місця проживання позивача за даною адресою (аркуш 11 паспорта серії АС 230571).

Також, під час розгляду не знайшло свого підтвердження твердження позивача щодо помилки в зазначені площі в позиції 28 «Інше нерухоме майно», що знаходиться за адресою: м. Ковель, вул. Левицького, 77М.

За таких обставин, суд вважає висновки Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 12 червня 2015 року за №279 стосовно ОСОБА_3 правомірними, а відтак такими, що не підлягають скасуванню, відповідно й оспорюваний наказ Волинської митниці ДФС від 8 липня 2015 року №644-о «Про звільнення ОСОБА_3В.», що виданий на підставі зазначених висновків, є законним та обґрунтованим, що виключає можливість задоволення адміністративного позову.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про очищення влади», Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 20 серпня 2015 року.