Постанова № 50607851, 16.09.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року Житомир справа № 806/3840/15

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення 8701,16 грн.,

встановив:

Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в сумі 8701,16 грн. В обґрунтування позову зазначає, що 29.04.2014 року відповідачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік, де він зазначив, що сума ПДФО, яка підлягає сплаті ним до бюджету становить 15561,61 грн. Відповідачем податковий борг сплачено було частково, залишок несплаченого податкового боргу становить 8701,16 грн., з яких 8500,00 грн. - основний платіж та 201,16 - пеня, тому позивач просить стягнути з його заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в сумі 8701,16 грн. в судовому порядку.

Ухвала про відкриття скороченого провадження, яка направлялася відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві, повернулася до суду 04.09.2015 року з відміткою поштового підприємства: "причина повернення - за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Розгляд справи проведено в порядку скороченого провадження у відповідності із ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб які беруть участь у справі.

Дослідивши всі матеріали справи суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 було подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік. У цій декларації відповідач до загального річного оподатковуваного доходу за рік включив дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у розмірі 311232,23 грн. та самостійно визначив до сплати податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 15561,61 грн.

Відповідно зведеного розрахунку поданого позивачем, ОСОБА_1 має заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у сумі 8701,16 грн., з яких 8500,00 грн. - основний платіж та 201,16 - пеня.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі - ПК України), фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи є платником податку на доходи фізичних осіб.

Згідно із пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

Підпунктом 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України передбачено, що платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Згідно із п. 176.1 ст. 176 ПК України, платники податку зобов'язані, зокрема, подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим; своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

У пункті 179.1 ст. 179 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом (п. 179.7 ст. 179 ПК України).

В силу пункту 56.11 статті 56 ПК України грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню.

Судом встановлено, що всупереч визначеним вимогам Податкового кодексу України, відповідачем нараховану в поданій податкові декларації суму податку в повній мірі сплачено не було. У зв'язку з чим у відповідача утворилась узгоджена заборгованість перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік у розмірі 8701,16 грн.

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання у загальній сумі 8701,16 грн. вважається податковим боргом.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

12.08.2014 року контролюючим органом сформована і надіслана відповідачу податкова вимога №6017-25 на суму податкового боргу у розмірі 14000,00 грн.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідач заперечень проти позову, доказів оскарження податкової вимоги та доказів про сплату податкового боргу в розмірі 8701,16 грн. не надав, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягуються.

Керуючись статтями 86, 94, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України - ,

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України в особі Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (ЄДРПОУ 39904577) заборгованість у сумі 8701 (вісім тисяч сімсот одна) грн. 16 (шістнадцять) коп.

Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконується негайно, та крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Г. Попова