Постанова № 50607358, 08.09.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2015 р. Справа № 805/3456/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» до ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання винити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративний позовом до ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 06.08.2015 року, яким анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100322308 з дати його прийняття, зобовязання поновити реєстрацію платника податку на додану вартість шляхом внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про реєстрацію платника податку на додану вартість ПАТ «Стирол» датою реєстрації 07 липня 1997 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 06.08.2015 року на офіційному сайті Державної фіскальної служби в розділі «Анулювання реєстрації платника ПДВ» була оприлюднена інформація про анулювання платника ПДВ ПАТ «Концерн Стирол». Про анулювання реєстрації Позивач дізнався 07.08.2015 року коли при спробі зареєструвати податкову накладну отримав повідомлення про те, що документ не прийнято оскільки продавець не є платником податку на додану вартість станом на 07.08.2015 року, причина анулювання «ненадання декларації протягом року», підстава анулювання «скасовано за ініціативою податкової».

Позивач посилається на приписи Податкового кодексу України, не погоджується із позицією податкового органу та зазначає, що остання декларація з ПДВ ним була подана за червень 2014 року 21.07.2014 року. Граничний строк подання декларації з ПДВ, визначений законодавством 20 число місяця, наступного за звітним. Таким чином, вважає позивач, станом на дату прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВПАТ «Концерн Стирол» - 06.08.2015 року, пройшло 1 податковий місяць, за який сплив строк подання податкових декларацій, граничний строк подання декларації з ПДВ за 12 податковий місяць спливає 20 серпня 2015 року.

Крім того, позивач посилається на наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1044, яким затверджено Порядок застосування пунктів 102.6 102.7 статті 102 Податкового кодексу України, яким передбачено, що за наявності обставин не переробної сили платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків. При цьому, заява подається платником податків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених цим Порядком.

Позивач вказує, що починаючи з серпня 2014 року, щомісяця звертався до Торгово промислової палати із завами про засвідчення форс мажорних обставин для продовження граничних строків для подання податкової декларації та отримав в установленому порядку Сертифікати про форс мажорні обставини за період з серпня 2014 року по липень 2015 року. Отже, зазначає позивач, документально підтверджено неможливість виконання ПАТ «Концерн Стирол» обовязку з подання податкових декларацій з ПДВ, починаючи зі звітного періоду липня 2014 року у звязку з дією форс-мажорних обставин, які тривають, а тому рішення відповідача вважає протиправним та росить його скасувати. Крім того, позивач зазначає, що у разі скасування рішення про анулювання реєстрації,якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ.

На підставі викладеного, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення від 06.08.2015 року, яким анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100322308 з дати його прийняття, зобовязати поновити реєстрацію платника податку на додану вартість шляхом внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про реєстрацію платника податку на додану вартість ПАТ «Стирол» датою реєстрації 07 липня 1997 року.

Представник позивача до судового засідання не зявився, через відділ діловодства та документообігу суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через відділ діловодства та документообігу суду надав заяву про відкладення розгляду справи для підготовки заперечення.

На підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнав за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів в порядку письмового провадження.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Концерн Стирол» (код ЄДРПОУ 05761614, вул. Горлівської дивізії, буд. 10, м. Горлівка, Донецька область) пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації, набуло статусу суб'єкта господарювання юридична особа, за організаційно-правовою формою товариство з обмеженою відповідальністю з 10.10.1995 року №1 256 120 0000 000114, зазначене вбачається з копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.79-84).

На обліку як платник податків/зборів позивач знаходиться з 16.10.1995 року. за № 225. (а.с. 16) Позивач був платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100322308 (а.с. 17)

Відповідач ОСОБА_1 державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом встановлено, що позивач ПАТ «Концерн Стирол» був зареєстрований платником податку на додану вартість з 07 липня 1997 року, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100322308 (а.с. 17)

Судом також встановлено, що відповідачем, 06 серпня 2015 року прийняте рішення № 2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПАТ «Концерн Стирол» в звязку з тим, що платник податку протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість.

Суд вважає, що відповідачем прийняте рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ передчасним та таким, що прийняте всупереч нормам діючого законодавства виходячи з наступного.

Відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ПАТ «Концерн Стирол» останню податкову декларацію з податку на додану вартість до податкового органу подано 21.07.2014 року за період червень 2014 року (а.с. 19-22), зазначене також вбачається і з змісту спірного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 06.08.2015.

Отже, суд вважає, що позивачем дійсно не подавалися до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців.

Разом з тим, Відповідачем при прийнятті спірного Рішення не було враховано положення п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1044, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 січня 2011 р. за N 84/18822, яким затверджено Порядок застосування пунктів 102.6 102.7 статті 102 Податкового кодексу України, що призвело до порушення прав позивача та прийняття протиправного рішення.

Пунктом 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України встановлено, що граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально. При цьому п. 102.8 ст. 102 Кодексу передбачено, що Порядок застосування пунктів 102.6 - 102.7 цієї статті встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 1 Порядку застосування пунктів 102.6 102.7 статті 102 Податкового кодексу України визначено, що цей Порядок визначає механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань відповідно до норм Податкового кодексу України.

Підпунктом 5.4 пункту 5 Порядку встановлено, що відсутність можливостей у платника податків подати у граничний строк податкові декларації, заяви про перегляд рішень органів державної податкової служби, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань може бути пов'язана з, зокрема, обмеженою свободою пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально. У цьому разі документальним підтвердженням є: підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України.

Відповідно до п. 2 Порядку обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) це непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Частиною 2 ст. 14-1 Закону визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач щомісяця, починаючи з липня 2014 року звертався з заявами до Торгово промислової палати України про засвідчення форс мажорних обставин та отримував відповідні сертифікати про настання обставин непереборної сили. (а.с. 29-55)

Відповідно до п. 7 Порядку застосування пунктів 102.6 102.7 статті 102 Податкового кодексу України за наявності обставин, визначених у пунктах 3, 5, 6 цього Порядку щодо посадових осіб юридичної особи та пунктах 4, 5 цього Порядку щодо фізичної особи, платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків.

Пп. 8.1 п. 8 Порядку встановлено, що заява подається платником податків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених цим Порядком, у довільній формі із стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів.

Отже, наявність у позивача відповідних Сертифікатів про настання обставин непереборної сили (з урахуванням приписів п. 102.6 ст. 102 ПК України) надає позивачу безумовне право на звернення із відповідним запитом (заявою) до контролюючого органу про продовження граничних строків подання податкових декларацій, яке в свою чергу кореспондується із безумовним обовязком керівника такого контролюючого органу продовжити ці граничні строки.

В матеріалах справи міститься лист позивача від 14.07.2015 року № 306 надісланий на адресу в.о. начальника ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому, зокрема позивач повідомляє відповідача про те, що планує скористатися правом, визначеним пп. 102.6.4 п. 102.6 ст. 102 ПК України та звернутися до контролюючого органу за місцезнаходженням із заявою про продовження граничних термінів подання податкової звітності у звязку з неможливістю подання такої звітності внаслідок дії обставин непереборної сили протягом 30 календарних днів,наступних за днем закінчення дії цих обставин (а.с. 56-57)

Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказаний лист був отриманий відповідачем 20 липня 2015 року (а.с. 58), тобто до прийняття спірного рішення, проте не був взятий контролюючим органом до уваги.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

У разі набрання законної сили рішенням про визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника ПДВ слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

З урахуванням викладеного та встановлених фактичних обставин суд вважає, що відповідачем спірне рішення про анулювання ПАТ «Концерн Стирол» реєстрації платника податку на додану вартість прийняте із порушенням норм податкового законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним з моменту його прийняття.

Стосовно позовних вимог позивача про зобовязання поновити реєстрацію платника податку на додану вартість шляхом внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про реєстрацію платника податку на додану вартість ПАТ «Стирол» датою реєстрації 7 липня 1997 року суд зазначає наступне.

Згідно пункту 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14 листопада 2014 року №1130 (Далі - Положення), передбачено, що підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.

З аналізу відповідної норми вбачається, що після набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ, рішення із копіями відповідних документів направляються податковим органом нижчого рівня до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Отже, чинним законодавством України чітко визначено процедуру дій контролюючого органу на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, та яким захищено права платника податків від неправомірних дій та рішень державної податкової інспекції з анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відтак, з огляду на вказану вище норму чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги про зобовязання поновити реєстрацію платника податку на додану вартість шляхом внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про реєстрацію платника податку на додану вартість ПАТ «Стирол» датою реєстрації 07 липня 1997 року передчасними, і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки у суду немає підстав вважати, що рішення суду про визнання протиправним з моменту прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість не буде виконано податковим органом (аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.06.2013 року справа №2-а-1670/9407/11).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд частково задовольняє позовні вимоги.

Згідно з ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору в розмірі 36,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» до ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання винити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення № 2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПАТ «Концерн Стирол», прийняте ОСОБА_1 державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС від 06 серпня 2015 року з моменту його прийняття.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» (ЕДРПОУ 05761614) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 50 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.