Постанова № 50606877, 29.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 р. Справа № 804/8334/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області до Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 заборгованості в сумі 11717,76 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_2 не виконує зобовязання п. 6.7 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року № 64/8663, в якому зазначено, що Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в результаті чого утворився борг по списку № 2 в сумі 11717,76 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, заявивши клопотанням про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, заявивши клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Представником відповідача також надані письмові заперечення проти позову, у яких зазначено, що заявлена позивачем сума заборгованості стосується періоду з 06.04.2012 року по 30.04.2015 рік. Відповідач, перебуваючи на умовах фіксованого сільськогосподарського податку, на підставі положень абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» до 01.01.2015 року був звільнений від сплати фактичних витрат на виплату пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Таким чином, відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України суми понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідач зобовязаний лише з 01.01.2015 року. Отже, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив, що Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_2 зареєстроване в Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області.

Як встановлено з матеріалів справи, на адресу Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 було направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з травня 2015 року, згідно якого відповідачу належить сплатити суму фактичних витрат по пенсіонеру ОСОБА_3 у загальному розмірі 13587,16 грн., з яких сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за період з дачі призначення (06 квітня 2012 року) у розмірі 13213,28 грн. та місячний розмір фактичних витрат на витрату та доставку пенсії 373,88 грн.

При цьому, судом встановлено, що підставою для нарахування ОСОБА_3 пільгової пенсії є постанова Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 року у справі № 195/944/14-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірними дії про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобовязання призначити пільгову пенсію за віком. Зазначеною постановою суду визнано дії управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії на пільгових умовах неправомірними; скасовано рішення комісії з призначення (перерахунку) пенсій відділу з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі від 11 березня 2014 року №66 про відмову ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту в) статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_3 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту в) статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 1973 року по 1975 рік включно, з 1977 року по 1998 року, з 01.01.2002 року по 16.12.2008 рік, з 10.03.2009 року по 03.10.2009 рік на посаді тракториста; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі нарахувати та виплачувати ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту в) статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 06 квітня 2012 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року у справі № 195/944/14-а Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області залишено без задоволення, а постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірними дії про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання призначити пільгову пенсію за віком - залишено без змін.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є, зокрема субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Як визначено п.п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року (надалі Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.п.6.4 п.6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п.п. 6.7 п. 6 Інструкції Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як встановлено судом, Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_2 до 01 січня 2015 року було платником фіксованого сільськогосподарського податку.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи, яким з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Оскільки, згідно вищезазначеного Закону фіксований сільськогосподарський податок виключено, відповідач виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не має. Тобто, Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_2 з 01 січня 2015 року відноситься до переліку підприємств, які вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій відповідно до пунктів б-з ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, обовязок щодо відшкодовування Управлінню Пенсійного фонду України суми понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на відповідача покладено з 01 січня 2015 року.

При цьому, суд зазначає, що Пенсійний фонд не має права вимагати від колишніх платників ФСП відшкодовувати витрати, понесені ним у минулих роках (до 01.01.2015 р.).

Однак, як встановлено з матеріалів справи, заявлена позивачем сума до стягнення стосується періоду з 06.04.2012 року по 30.04.2015 рік.

Отже, Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_2 повинно сплатити фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій відповідно до пунктів б-з ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.01.2015 року по 30.04.2015 року.

Згідно з наявної в матеріалах справи копії витягу з виписки від 09.06.2015 року, відповідачем відшкодовано пільгову пенсію за списком № 2 по ОСОБА_4 за період січень 2015 року червень 2015 року в розмірі 2243,28 грн.

Таким чином, враховуючи те, що Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_2, перебуваючи на умовах фіксованого сільськогосподарського податку до 01.01.2015 року був звільнений від сплати фактичних витрат на виплату пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , а також враховуючи сплату відповідачем пільгової пенсії за період січень 2015 року червень 2015 року в розмірі 2243,28 грн., суд доходить висновку про безпідставність позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області та про відмову у задоволенні позову.

За змістом ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області - відмовити.

Судові витрати по справі не стягуютья.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1