Постанова № 50606875, 10.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 р. Справа № 804/6657/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретаріОСОБА_4 за участю: позивача представника позивача ОСОБА_5 ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної реєстраційної служби України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, в якому, з урахуванням уточнень до адміністративного позову, просить:

визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень - Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області «Про відмову у реєстрації права власності на імя ОСОБА_5» від 07 листопада 2014 року на одноквартирний будинок № 50 загальною площею 30,17 кв.м. розташований на вулиці Упіта в м. Кривому Розі;

зобовязати Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області зареєструвати на підставі рішення суду на імя ОСОБА_5 одноквартирний будинок № 50 загальною площею 30,17 кв.м.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 12 вересня 2011 року у цивільній справі № 2-2700/11 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу було прийняте рішення, згідно якого за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом визнано право власності на одноквартирний будинок № 50 розташований на вулиці Упіта в м. Кривому Розі. Рішення набрало законної сили 23 вересня 2011 року.

У вересні 2014 року позивач звернувся до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Криворізького міського управління юстиції. Однак на особистому прийомі відповідач повідомив, що рішення суду не є підставою для реєстрації права власності позивача.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням роз'яснити мотиви відмови у реєстрації його права власності, однак належної відповіді не отримував.

Такі дії відповідача позивач вважаю протиправними, оскільки відповідно до чинного законодавства рішення суду є остаточним документом, який вирішує питання виникнення права власності.

Позивач послався на Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в якому зазначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Ухвалою суду від 19 червня 2015 року замінено відповідача ОСОБА_7 міське управління юстиції Дніпропетровської області на належного відповідача Державну реєстраційну службу України.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, адміністративний позов просили задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищевказане, за таких обставин колегія суддів вирішила розглянути справу без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступне.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ОСОБА_5 визнано право власності на одноквартирний будинок №50, загальною площею 30,17 м. кв., що розташований на вул. Упіта в м. Кривому Розі. Рішення набрало законної сили 23 вересня 2011 року.

У вересні 2014 року позивач звернувся до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Криворізького міського управління юстиції про реєстрацію права власності на вказаний будинок.

Відповідно до картки прийому заяви №16972895 заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) зареєстрована у базі даних 05.11.2014 року.

Разом із заявою були подані документи, а саме: квитанції, копія паспорта, коду, технічний паспорт, рішення суду.

Рішенням №17030284 від 07 листопада 2014 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_8 відмовив позивачу у державній реєстрації права власності, форма власності приватна на житловий будинок, що розташований: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Упіта, будинок 50.

У рішенні зазначено, що документ, що підтверджує право власності (рішення суду) та технічний паспорт містять суперечності, які не узгоджуються між собою щодо відомостей, які визначені п. 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1141, а саме щодо площі будинку.

Так, відповідно до рішення суду загальна площа будинку складає 30,17 кв. м., при цьому згідно технічного паспорту загальна площа 50,5 кв.м., житлова 30,1 кв. м.

Крім того, відповідно до рішення суду за заявником визнано право власності на самочинно збудоване нерухоме майно (гараж - 2005 р. складова частина будинку), яке не прийнято в експлуатацію (згідно відмітки в технічному паспорті та переліку поданих документів). Згідно п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, у разі, коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію обєкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий обєкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законом порядку.

Законом, що регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV, 01.07.2004 р. (далі Закон № 1952-IV).

Відповідно до ст. 2 Закону № 1952-IV нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону №1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до ч. 7 ст. 15 Закону №1952-IV розгляд заяви про державну реєстрацію обтяжень і прийняття рішення про таку реєстрацію, відмову у державній реєстрації обтяжень або її зупинення проводиться в день надходження заяви та документів, необхідних для державної реєстрації обтяжень.

Згідно п. 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4-2 та частиною девятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення пятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, обєктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень суду, що набрали законної сили.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що законодавчо встановлених підстав для відмови позивачу у задоволенні його заяви про реєстрацію права власності на одноквартирний будинок відповідач не мав.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону №1952-IV дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, посадової особи органу місцевого самоврядування сільського населеного пункту, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач протягом судового розгляду справи не довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваного позивачем рішення.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, а також, з метою належного та повного захисту прав позивача, зобов'язання відповідача зареєструвати на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 вересня 2011 року за ОСОБА_5 право власності на одноквартирний будинок № 50 по вулиці Упіта в м. Кривому Розі загальною площею 30,17 кв.м.

Враховуючи задоволення адміністративного позову, суд також вважає за необхідне на підставі ст. 94 КАС України присудити з Державного бюджету України на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 73,08 грн.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 17030284 від 07 листопада 2014 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_8.

Зобов'язати Держану реєстраційну службу України зареєструвати на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 вересня 2011 року за ОСОБА_5 право власності на одноквартирний будинок № 50 по вулиці Упіта в м. Кривому Розі загальною площею 30,17 кв.м.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 73,08 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 15 вересня 2015 року.

Судді (підписи) Постанова не набрала законної сили 15 вересня 2015 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_1