Постанова № 50606741, 11.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2015 р. Справа № 804/9912/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Селена-Д" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровські про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Селена-Д звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо невизнання податковою декларації ПП Селена-Д з податку на додану вартість за звітний (податковий) період травень 2015 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про невизнання податковою декларації ПП Селена-Д з податку на додану вартість за звітний (податковий) період травень 2015 року, оформлене листом № 2304/10/04-62-18-03-28 від 10.07.2015 року;

- визнати звітну податкову декларацію ПП Селена-Д з податку на додану вартість за звітний (податковий) період травень 2015 року, такою, що подана у момент фактичного її отримання, тобто 09 липня 2015 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відмова в прийнятті податкової декларації, надісланої засобами поштового зв'язку, оформлена листом № 2304/10/04-62-18-03-28 від 10.07.2015 року є протиправною, не відповідає законодавству та порушує права та інтереси позивача, оскільки ст. 48 Податкового кодексу України, встановлено вичерпний перелік підстав, за яких податкова декларація не вважається податковою звітністю.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не зявився про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою, яка знаходиться в матеріалах справи. В матеріалах справи містяться заперечення в яких зазначено, що подана до органу податкова декларація містила ряд недоліків, а саме: скорочене найменування державного податкового органу, недостовірну інформацію дати подання, невірно заповнену інформацію, щодо особи підписанта. Також відповідач зазначає, що податкову звітність необхідно оформлювати в електронному вигляді.

Суд, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

Приватне підприємство Селена-Д зареєстроване реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області та перебуває на податковому обліку в ДПІ Бабушкінського району м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 03.10.2014 року.

ПП Селена-Д направлено засобами поштового звязку на адресу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року, яка отримана відповідачем 09.07.2015р., відповідно до рекомендованого поштового повідомлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

В свою чергу, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області направило позивачу лист від 10.07.2015 року № 2304/10/04-62-18-03-28 про надання податковою звітності, яким повідомила, що податкова декларація з податку на додану вартість за період травень 2015 року ПП Селена-Д не вважається податковою звітністю, з огляду на наступне. Податкова декларація з податку на додану вартість за період травень 2015 року оформлено з порушенням вимог п. 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України, а саме:

- обов'язковий реквізит найменування контрольного органу, до якого подається звітність в порушення вимог п. 48.3.ст. 48 Кодексу містить недостовірну інформацію в полі декларація подається до зазначено: ДПІ у Бабункінському р-ні м. Днпроп. ГУ Міндоходів у Д;

- декларація містить не ініціали, прізвище, визначені в абзаці 7 цього пункту, посадових осіб платника податків, а прізвища, ім'я, по-батькові;

- поле дата подання містить недостовірну інформацію, оскільки в ньому вказано дату 02.07.2015р., хоча фактично дата подання звіту 09.07.2015 р..

Окрім того, згідно п. 49.4. ст. 49 Кодексу податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до податкового органу всіма платниками податків з дотримання умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, у порядку, визначеному законодавством, починаючи з першого звітного періоду 2015 року.

Таким чином, лист від 10.07.2015 року № 2304/10/04-62-18-03-28 є відмовою у прийнятті податкової звітності.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача та винесення на його підставі рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 Податковим кодексом України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 48.3. ст. 48 Податкового кодексу податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

У разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу (п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

З наведених законодавчих положень випливає, що стадія прийняття податкової декларації органом державної податкової служби є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник податкового органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. При цьому підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.

Однак, виявлені податковою інспекцією недоліки спірної податкової декларації не відповідають наведеним критеріям. Адже зазначені відповідачем недоліки не перешкоджають ідентифікації платника податків, податкового органу, до якого декларація подана та не є перешкодою для формування показників податкової звітності та їх подальшої перевірки податковим органом.

А відтак зазначені дефекти було незаконно розцінено відповідачем як недолік заповнення податкової звітності, що може слугувати підставою для її неприйняття згідно з викладеними законодавчими положеннями.

Слід також зазначити, що зазначені відповідачем недоліки не впливають на показники поданої позивачем декларації, не призводить до неможливості або ускладнення перевірки податковим органом зазначених у ній даних, а відтак відсутні підстави для невизнання спірної декларації документом податкової звітності.

Таким чином, оскаржене рішення відповідача не відповідає вимогам ст. 19 Конституції України, та нормам Податкового кодексу України.

Також слід зазначити, що податкова декларація містить реквізит такий як - дата заповнення - залежно від форми, а саме: 02.07.2015 року, що відповідає п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України, у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до корінця поштового відправлення податкова декларація позивача з податку на додану вартість за травень 2015 року отримана відповідачем 09 липня 2015 року.

Щодо посилань представника відповідача на норми п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, суд зазначає що, згідно з п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Таким чином, не подання податкової звітності в електронній формі не є порушенням п.48.3 та п.48.4 ст. 48 Податкового кодексу України.

Окрім того, відповідно до п.48.5.1 ст. 48 Податкового кодексу України достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Також суд, додатково повідомляє, що відповідно до п. 48.7. ст..48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм статті 48, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Таким чином, податкова звітність подана засобами поштового звязку не може бути причиною для відмови в реєстрації такої податкової декларації.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вище викладене, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд, на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне більш конкретно сформулювати резолютивну частину рішення.

Розподіл судових здійснюється згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Селена-Д до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо невизнання податковою декларації ПП Селена-Д з податку на додану вартість за звітний (податковий) період травень 2015 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про невизнання податковою декларації ПП Селена-Д з податку на додану вартість за звітний (податковий) період травень 2015 року, оформлене листом №2304/10/04-62-18-03-28 від 10.07.2015 року.

Визнати звітну податкову декларацію ПП Селена-Д з податку на додану вартість за звітний (податковий) період травень 2015 року, такою, що подана у момент фактичного її отримання, тобто 09 липня 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства Селена-Д (код ЄДРПОУ 39421769) судові витрати у розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1