Постанова № 50605676, 25.05.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-а-243/14

Провадження №760/5422/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2014 року суддя Солом'янський районний суд м. Києва Лозинська М.І., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Київського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, Київського обласного військового комісаріату щодо не виплати йому одноразової грошової допомоги в порушення вимог законодавства, зобов'язання Київський обласний військовий комісаріат, Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у звязку з настанням інвалідності внаслідок виконання обовязків військової служби, у розмірі 30-місячного грошового забезпечення, як інвалду 2 групи. Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 грудня 2005 року згідно з наказом начальника Генерального щтабу-Головнокомандувача Збройних Сил України ( по особовому складу) № 586 він був звільнений з військової служби в зв"язку із скороченням штатаів, а з 31 грудня 2005 року наказом командира військової частини А 1815 від 31.12.2005 року № 295 він був виключений зі списік особового складу та всіх видів грошового забезпечення. В подальшому, 24.01.2013 року за висновками медико-соціальної експертної комісії йому була встановлена друга група інвалідності, яка пов"язана з виконанням обов"язків військової служби. Посилається на те, що відповідачем 17.02.2014 року йому відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи, так як він був звільнений з військової служби до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України " Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей", а тому дія статті 16 вказаного закону на нього не поширюється. Таку бездіяльність по нарахуванню та виплаті допомоги позивач вважає протиправними у зв"язку із чим звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до ухвали Солом"янського районного суду 19.03.2014 року відкрито скорочене провадження по справі.

Відповідачі у встановлений ч. Зет. 183-2 КАС України строк заперечень до канцелярії суду не подали.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків: не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого ч. З цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України судця розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обгрунтоване судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обгрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що майор ОСОБА_2 проходив військову службу на посаді заступника командира танкового батальйону з гуманітарних питань. Наказом №586 начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних сил України від 26.12.2005 року звільнений у запас, у зв'язку з скороченням штабу.

Відповідно до довідки МСЕК серія 10 ААА № 792103 встановлено, що травма пов'язана з виконанням обов'язків військової служби та встановлена 2 група інвалідності.

Відповідно до ч 2 ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»в редакції, чинній на моментвстановлення позивачу інвалідності, було передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні даткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з п.п. 2 п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499 передбачено, що одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі 48- місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

Згідно з абзацом 3 ч.2 п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499 грошове забезпечення визначається для військовослужбовців, які перебувають на кадровій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності чи у разі інвалідності, що сталися включно до 31.12.2007 -виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України від 10.04.1996 № 925 та від 23.02.2002 № 173 і постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 № 829.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З огляду на це, суд вважає за необхідне керуватися ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»з урахуванням ст.9 цього Закону з метою недопущення звуження прав, гарантованих позивачу в силу наявного у нього статусу військовослужбовця та встановленої інвалідності.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцієючи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оцінюючи оскаржувані позивачем дії відповідачів на предмет невідповідності їх закону, а також враховуючи вищезазначені принципи, суд прийшов до висновку що дії відповідачів вчинені з порушенням вимог ч.2 ст.19 Конституції України.

Керуючись ст.ст. 8,19,22,46 Конституції України, Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постановою КМУ № 499 від 28.05.2008 р. «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, ст.ст. 2,4-16,94,158-163, 254 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Київського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати бездіяльність Міністерства оборони України, Київського обласного військового комісаріату щодо не виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги неправомірним.

Зобов'язати Міністерство оборони України, Київського обласного військового комісаріату провести виплату одноразової грошової допомоги виходячи з розміру 30-місячного грошового забезпечення на день звільнення ОСОБА_2 за виключенням проведених виплат.

Судові витрати віднести на рахунок державного бюджету.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лозинська М.І.