Рішення № 50604467, 15.09.2015, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/5683/15-ц

пр. № 2/759/3424/15

15 вересня 2015 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючої судді : Т.О. Величко

при секретарі: А.В. Самайда

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3 про стягнення заборгованості суд ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що відповідно до укладеного Кредитного договору № K2U4AU01170615 від 09.08.2007 року позивач зобов»язувався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 9665,00 доларів США на термін до 07.08.2014 року,а відповідач зобов»язувалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Позивач зазначав, що він свої зобов»язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 9665,00 доларів США. Позивач вказував, що відповідач в порушення вимог ст.ст. 509,526,1054ЦК України свої зобов»язання за кредитним договором не виконав, а саме не здійснив погашення за вказаним кредитним договором, у зв»язку із чим станом на 24.03.2015 року утворилась заборгованість: заборгованість за кредитом у розмірі 4407,36 доларів США; 655,99 Доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 397,54 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 1177,0 доларів США пеня за несвоєчасне виконання зобов»язань за договором. Всього на суму 6641,59 доларів США. Позивач вказував, що забезпечення виконання зобов»язань за вказаним кредитним договором з фізичними особами ОСОБА_2,ОСОБА_3 укладено окремі Договори поруки від 09.08.2007 року, які окремо один від одного зобов»язувались виконати вимоги кредитора за Кредитним договором № K2U4AU01170615 від 09.08.2007 року. Позивач вказував, що між позивачем та ОСОБА_1 26.03.2013 року укладено Додаткову угоду до Кредитного договору № K2U4AU01170615 від 09.08.2007року, згідно якої зменшено на 462,99 доларів США, а саме :відсотки в розмірі 0,00 доларів США; комісія у розмірі 0.00 доларів США, пеня у розмірі 462,99 доларів США. Також п. 7.1. Кредитного договору № K2U4AU01170615 від 09.08.2007року викладено у редакції: кредитні кошти на строк від 09.08.2007 оку до 30.04.2016 року включно, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 15149,48 доларів США на купівлю автомобілю в розмірі 9665,00 доларів США, а також у розмірі 5484,48 доларів США на сплату страхових платежів у випадку та порядку, передбачених п.п.2.1.3,2.2.7. цього договору зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 9,58% на рік на суму залишку заборгованості за Кредитом щомісяця в період сплати у розмірі 0.31% від суми виданого кредиту відсотки дострокового погашення кредиту згідно п.3.10 цього Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 цього Договору, а тому просить суд позов задовольнити а стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3 заборгованість за вказаним кредитним договором з урахуванням Додаткової угоди до Кредитного договору у розмірі 6641,59 доларів США. та судові витрати.

Відповідачі належним чином повідомлені в судове засідання не з»явились, уповноваженого представника не направили, заперечень проти позову суду не надіслали,не просили суд розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача у справі, дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відпоідно до п. 6 ч. ст. 119 ЦПК України передбачає, що позовна заява має містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Згідно ст.9 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність"1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. 3. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. 4. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. 5. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. 6. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. 7. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку тазабезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. 8. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. 9. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Судом встановлено, що до позовної заяви додано розрахунок заборгованості за кредитним договором складений станом на 24.03.2015 року, за період з 09.09.2007 року по 24.03.2015 року , з якого не вбачається , що згідно Додаткової угоди до Кредитного договору № K2U4AU01170615 від 09.08.2007року, зменшено на 462,99 доларів США, розмір пені, а також яким чином були розподілені внески відповідачів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором., а тому вказаний доказ є неналежним, не містить інформації щодо предмету доказування, інший доказ представник позивача суду не надав.

В судовому засіданні представник позивача зазначала, що з умовами та правилами надання банківських послуг,з якими було ознайомлено відповідача, встановлено договірний строк позовної давності у п»ять років, а тому просила відхилити заяву представника відповідача, щодо застосування строку позовної давності. Але як вбачається із письмових доказів поданих до позовної заяви, та які було надіслано судом відповідачу, умови надання банківським послуг різняться за змістом, та відсутні пункти умов, щодо встановлення договірного строку позовної давності, а також відсутні докази, що відповідача було ознайомлено із умовами надання банківських послуг, будь-якими а також вручено відомості позичальника про отримання кредитної карти та ПІН коду.

Позивач у судовому засідання на довела суду доказами, та не повідомила про підстави звільнення від доказування, яка особа уповноважена на укладення договорів була уповноважена позивачем підписувати від імені позивача спірний Договір приєднання.

Судом встановлено, що позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог не надав суду доказів щодо відкриття карткового рахунку на ім»я відповідача, рух коштів по цьому рахунку, договору про відкриття кредитної лінії , правила користування кредитною карткою, доказів про отримання кредитної карки.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання

(неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.Аналіз змісту статей 1054 та 559 ЦК України свідчить про таке.У разі якщо кредитор змінив строк виконання основного зобов'язання, направивши боржнику вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом та інших платежів, при цьому договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, шестимісячний строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, для пред'явлення вимоги поручителю обчислюється від дня дострокового повного погашення заборгованості, зазначеного кінцевим строком у вимозі кредитора до боржника.

Одночасне направлення боржнику та поручителю вимоги про дострокове повернення кредиту у зв'язку з наявністю заборгованості не є вимогою кредитора до поручителя в сенсі частини четвертої статті 559 ЦК України.

Судом встановлено, що забезпечення виконання зобов»язань за вказаним кредитним договором з фізичними особами ОСОБА_2,ОСОБА_3 укладено окремі Договори поруки від 09.08.2007 року, які окремо один від одного зобов»язувались виконати вимоги кредитора за Кредитним договором № K2U4AU01170615 від 09.08.2007 року. Також у вказаних Договорах поруки у п.12 та п.13 вказано, що порука за вказаним Кредитним договором припиняється після закінчення п»яти днів з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором т.б. згідно п. 71.1 Кредитного договору до 07.08.2014 року.

Судом встановлено, що згідно Додаткової угоди від 26.03.2013 року до Кредитного договору № K2U4AU01170615 від 09.08.2007року, згідно якої зменшено на 462,99 доларів США, а саме :відсотки в розмірі 0,00 доларів США; комісія у розмірі 0.00 доларів США, пеня у розмірі 462,99 доларів США. Також п. 7.1. Кредитного договору № K2U4AU01170615 від 09.08.2007року викладено у редакції: кредитні кошти на строк від 09.08.2007 оку до 30.04.2016 року включно, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 15149,48 доларів США на купівлю автомобілю в розмірі 9665,00 доларів США, а також у розмірі 5484,48 доларів США на сплату страхових платежів у випадку та порядку, передбачених п.п.2.1.3,2.2.7. цього договору зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 9,58% на рік на суму залишку заборгованості за Кредитом щомісяця в період сплати у розмірі 0.31% від суми виданого кредиту відсотки дострокового погашення кредиту згідно п.3.10 цього Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 цього Договору. Тобто суд дійшов висновку, що згідно Кредитного договору № K2U4AU01170615 від 09.08.2007року, обсяг відповідальності кожного з поручителів згідно п.7.1. складав 13653,62 долари США, а після внесення змін на підставі Додаткової угоди від 26.03.2013 року до Кредитного договору № K2U4AU01170615 від 09.08.2007року, без згоди поручителів та укладення окремих договорів, згідно п.13 Договорів поруки, збільшився до суми 15149,48 доларів США та строк виконання зобов»язання до 30.04.2016 року.

Судом встановлено, що після зміни виконання основного зобов'язання, позивач не звернувся до поручителів окремо із вимгою про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом та інших платежів, при цьому договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, шестимісячний строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, для пред'явлення вимоги поручителю обчислюється від дня дострокового повного погашення заборгованості, зазначеного кінцевим строком у вимозі кредитора до боржника.

А тому одночасне направлення боржнику та поручителю вимоги про дострокове повернення кредиту у зв'язку з наявністю заборгованості не є вимогою кредитора до поручителя в сенсі частини четвертої статті 559 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умв у яких зкріплюються їхні прва таобов»язки, що складають зміст договірного зобов»язання.

Згідно ст. 553 ЦК України обсяг зобов»язаня поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов»язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Згідно ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Закон пов»язує припинення договору поруки за двох умов, а саме: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов»язання та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок таких змін.

Як встановлено, судом при укладенні позивача із відповідачем ОСОБА_1 Додаткової угоди від 26.03.2013 року до Кредитного договору № K2U4AU01170615 від 09.08.2007року, було збільшено обсяг відповідальності кожного з поручителів окремо до розміру зобов»язання з 13653,62 доларів США до суми 15149,48 доларів США та строк виконання зобов»язання з 07.08.2014 року до 30.04.2016 року., а тому суд дійшов висновку, що Договори поруки від 09.08.2007 року, які окремо укладені позивачем із ОСОБА_2,ОСОБА_3, в силу вимог закону, а саме ч.1 ст. 559 ЦК України є припиненими.

Судом також встановлено, що позивачем із ОСОБА_2, та ОСОБА_3, укладено окремі Договори поруки від 09 08.2007 року ( а.с.21.22), зі змісту яких вбачається, що вони між собою не є солідарні боржники, а є кожен окремо солідарним боржником із позичальником т.б. ОСОБА_1 та вимогами вказаних договорів поруки передбачено пред»являти вимоги безпосередньо к поручителю за окремим договором поруки, а тому у розумінні ч.3 ст. 554 ЦК України відсутні підстави для дострокового стягнення з поручителів кредитної заборгованості .

А тому на підставі поданих доказів позивачем у справі позов не доведений та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати не підлягають відшкодуванню, що підтверджені квитанціями.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 6,11,14,15,16,88,207,208, 525,526,610,611,629 ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 208-208, 212-218,224,228,231,294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № K2U4AU01170615 від 09.08.2007року, Додаткової угоди від 26.03.2013 року до Кредитного договору № K2U4AU01170615 від 09.08.2007року про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідачів протягом десяти днів з часу отримання копії заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з часу його проголошення, а у разі відсутності осіб, які брали участь у справі, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення цього суду.

Суддя: Т.О. Величко