Ухвала суду № 50601469, 16.09.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Заводян К.І., Бреславського О.Г.

секретаря Давньої Я.А.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 8 жовтня 2014 року,

встановила:

ОСОБА_1 у травні 2014 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 8 жовтня 2014 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 8 жовтня 2014 року скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1, керувався положеннями п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України та послався на подання представником позивача ОСОБА_5 заяви про залищення

№22ц-1263 2015 рік Головуючий у 1 інстанції Слободян Г.М.

Категорія: 48 Доповідач Половінкіна Н.Ю. позову без розгляду.

Проте не можна погодитися з такими висновками суду першої інстанції.

Залишення заяви без розгляду можливе з підстав, наведених в ст.207 ЦПК України, цей перелік є вичерпним.

За змістом п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно наведеного залишення заяви без розгляду з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України, не пов»язується з обов»язком суду з»ясовувати причини подання такої заяви.

Отже, настання наслідків, визначених п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України, пов"язано із здійсненням процесуальних прав позивачем.

Частина 2 ст.11 ЦПК України встановлює право позивача на власний розсуд розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору, у зв»язку з чим виключно позивачу належить право вибору своїх процесуальних дій: подати заяву про залишення позову без розгляду.

На підставі ч.1 ст.38 ЦПК України сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

Згідно із ч.1 ст.40 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

За змістом частини 1 та 2 ст.42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені довіреністю фізичної особи.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, зокрема, за місцем його проживання.

Відповідно до ч.4 наведеної норми повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

За змістом п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» згідно із статтею 38 ЦПК особи, які беруть участь у цивільній справі, можуть брати у ній участь особисто або через представника (крім справ про усиновлення). Повноваження представника сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, посвідчені документами, зазначеними в частинах першій-третій статті 42 ЦПК, а повноваження адвоката також і ордером, який видається відповідним адвокатським об»єднанням, або договором, дозволяють йому вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

Таким чином, набуття правосубєктності процесуального представника і здійснення його процесуальних функцій можливе за наявності відповідних повноважень, підтверджених визначеними цивільно-процесуальним законом та належно оформленими документами.

До матеріалів справи приєднано клопотання адвоката ОСОБА_5 про залишення позовноі заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя без розгляду (а.с.59).

Як убачається з матеріалів справи адвокат ОСОБА_5 представляв інтереси позивача на підставі договору між адвокатом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про надання юридичних (правових) послуг адвокатом та ведення справи в суді від 6 вересня 2013 року (а.с.19).

Повноваження адвоката визначено п.1 наведеного договору.

Разом з тим, право адвоката на подачу заяви про залишення позову без розгляду п.1 договору між адвокатом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про надання юридичних (правових) послуг адвокатом та ведення справи в суді від 6 вересня 2013 року не застережено.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_1 не бажає розгляду позову на порушення норм процесуального права.

На підставі п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

У такому разі ухвала Шевченківського районного суду м.Чернівці від 8 жовтня 2014 року підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 8 жовтня 2014 року скасувати з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді