13 жовтня 2009 р. 16 год. 15 хв.
Справа № 2-а-492/09/2170
Херсонський окружний
адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Попова В.Ф.,
при секретарі: Мітрушенко І.І.,
за участю:
представника позивача - Сапронової Л.О.,
представниківвідповідача - Горбунової К.О., Нікітіної
Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
адміністративну справу за позовом
Малого приватного
підприємства "Альянс"
до Державної
податкової інспекції у м.Херсоні
про визнання нечинним акту перевірки №2262/23-5/31293722
від 25.07.08 та податкових повідомлень-рішень від 15.08.08 №0003772301/0,
№0003762301/0, №0003782301/0,
встановив:
Мале приватне
підприємство Альянс(далі-позивач) звернулось до судуз адміністративним позовом
до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі-відповідач) про
заборонення відповідачу вчиняти будь-які дії по виконанню податкових
повідомлень-рішень від 15.08.2008р. №
0003772301/0, №0003762301/0, №0003782301/0, у зв'язку з тим, що вказаними
податковими повідомленнями-рішеннями позивачу збільшено податкові зобов'язання
з податку на додану вартість на загальну суму 884382грн., з податку на прибуток
на 6 008 019,75 грн., та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на
додану вартість на суму 325 676,00 грн.
Спірні податкові
повідомлення-рішення складено на підставі акту про результати планової
перевірки позивача від 25.07.2008р. № 2262/23-5/31293722.
Податкові
зобов'язання, визначені спірними податковими повідомленнями-рішеннями, пройшли
процедуру адміністративного узгодження цих зобов'язань та закінчені рішенням
про відмову позивачеві у задоволені скарги, винесеним ДПА у Херсонській
області.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при визначені перевіркою його податкових
зобов'язань відповідачем незаконно використані непрямі методи визначення
податкових зобов'язань. Крім того позивач вважає, що відповідач при визначені
бази оподаткування з податків безпідставно застосував до його діяльності режим
державного регулювання ціноутворення.
Відповідач проти позову заперечує і вважає, що непрямі
методи для визначення податкових зобов'язань позивача ним не застосовувались, а
перевірка проведено виключно по матеріалам обліку та звітності позивача.
Виявлені порушення податного законодавства мали місце у діяльності позивача і
оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності з вимогами
чинного законодавства і за таких умов не підлягають скасуванню.
Розглянувши матеріали справи, пояснення сторін суд вважає, що у задоволенні
позовнмих вимог належить відмовити у зв'зку із наступними обставинами.
Виконуючи свій обов'язок щодо контролю за нарахування та
сплатою обов'язкових платежів до бюджету відповідач провів планову перевірку з
питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період
з 01.10.2006р. по 31.03.2008р.
За результати перевірки було складено акт перевірки від
25.07.2008р. № 2262/23-5/31293722 та винесено податкові повідомлення-рішення
від 15.08.2008р. № 0003772301/0, №0003762301/0, №0003782301/0, про збільшення
податкових зобов'язань з податку на прибуток, з податку на додану вартість, та
про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану
вартість.
Позивач не
погодився із збільшенням його зобов'язань із зазначених вище податків та надав
скаргу на складенні податкові повідомлення-рішення відповідачеві.
Рішенням про
результати розгляду скарги від 17.10.2008р. № 23371/10/25-013 скаргу залишено
без задоволення. Даних про подальше апеляційне узгодження донарахованих
податкових зобов'язань позивачем не надано.
Враховуючи те,
що відповідно до Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондамивід 21.12.2000р.
№2181-ІІІ апеляційне узгодження
донарахованих податкових зобов'язань платників податків вважається закінченим з
моменту подачі позову до суду, суд вважає, що апеляційне узгодження податкових
зобов'язань закінчено при розгляді первинної скарги позивача.
Відповідно до Порядку направлення органами державної
податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень
про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА
України від 21.06. 2001 року N 253,
зареєстрованого в Мінюсті України 06.07.2001р. за N 567/5758 після закінчення
розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення,
підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у
тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про
податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового
повідомлення, що оскаржувалося та з метою доведення до платника податків граничного строку сплати
податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому
повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами
розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане
податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та
надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має
номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється
номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо),
крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати
податкового зобов'язання.
Таким чином за результатами розгляду скарги податковим
органом першої інстанції позивач повинен
був отримати податкове повідомлення з
тим, же номером що і попередні, але із зазначенням через дріб номеру скарги у
даному випадку - 1.
Нове податкове повідомлення-рішення крім підтверджених
податкових зобов'язань містить нові
граничні строки сплати цих зобов'язань і тому раніше прийняті податкові
повідомлення-рішення є нечинними і спір відносно їх чинності розгляду не
підлягає.
Судом проаналізовано викладенні порушення податкового
законодавства та спосіб їх виявлення за актом перевірки від 25.07.2008р. і
встановлено, що під час визначення податкових зобов'язань непрямі методи
відповідачем не застосовувались, а перевірка проводилась з використанням даних
бухгалтерського, податкового обліків та звітності позивача.
За актом перевірки від 25.07.2008р. позивачу було
збільшено валові доходи у зв'язку з тим, що в порушення п. 4.1.6. ст. 4 закону України Про оподаткування прибутку
підприємстввід 28.12.2004р. № 334/94-ВР (далі - Закону № 334/94-ВР) до складу валових доходів не включена різниця
276 305,78 грн. у зміні вартості кредиторської заборгованості на користь
Combinet Marketing та зменшення кредиторської заборгованості на користь МПП
Мелісана суму 85 600 грн.
Відповідно до п. 4.1.6. ст. 4 Закону № 334/94-ВР до
складу валових доходів включаються доходи платника податків від регулювання сум
заборгованості.
За матеріалами
попередньої перевірки позивача сума кредиторської заборгованості на користь Combinet
Marketing становила 11 542 644, 21 грн. за даними обліку позивача
станом на 01.10.2006р. вона становить 11 266 328, 43 грн. різниця складає 276
305, 78 грн.
Причину зменшення розміру кредиторської заборгованості в
ході слухання справи позивач не пояснив і тому суд вважає, що відбулась зміна
вартості поставленого товару і різниця є доходами позивача.
Аналогічно позивач не пояснив причину зменшення розміру
заборгованості на користь МПП Мелісаі тому суд вважає, що по зазначеному
контрагенту теж відбулась зміна вартості поставленого товару і різниця є
доходами позивача.
В порушення пп.1.20.0.1 п.1.20. ст.1. пп. 4.1.1. п. 4.1.
ст.4 пп.7.4.1. пп. 7.4.3. п.7.4. ст.7 Закону України № 334/94-ВР позивачем при
реалізації імпортованих товарів до складу ціни реалізації включалась тільки
фактурна вартість придбаних товарів за вантажно-митними деклараціями, в ціну
реалізації не включено сплачене мито та всі витрати по доведенню товарів до
подальшої реалізації. Відповідачем різницю між цінами реалізації і фактичною
собівартістю включено до складу валових доходів. Зазначена різниця склала 4 332
755,00 грн.
Оскільки позивачем зазначений висновок відповідача
належним чином не оскарджується суд погоджується з позицією відповідача із
зазначеного питання.
В порушення п. 5.9. ст. 5 Закону України №
334/94-ВР позивач невірно складав
розрахунок приросту (убутку) залишків покупних товарно-матеріальних цінностей.
Зазначене порушення привело до заниження валових доходів на суму 6 080 169,00
грн. Головною причиною виникнення цього порушення було те, що для визначення їх
балансової вартості не включені витрати на сплату мита і сплату послуг по
розвантаженню товару.
Позивач
зазначений висновок не оспорює.
Виходячи з норм Закону України № 334/94-ВР валові
витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат
платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах,
здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються
(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у
власній господарській діяльності. Таким чином вартість придбаних товарів
складається з вартості самих товарів так і з витрат на їх транспортування до
місця зберігання. Отже витрати на сплату мита та на розвантаження придбаного товару включаються до його балансової вартості для
визначення приросту (убутку) придбаних товарно-матеріальних цінностей.
Виходячи із зазначеного суд погоджується із висновком
відповідача із цього питання.
В порушення пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України №
334/94-ВР до складу валових витрат віднесено витрати на придбання товарів у
сумі, що перевищує дані вантажно-митної декларації. Різниця складає 57 139, 08
грн.
Зазначене порушення не оскаржується позивачем.
Суд підтримує позицію відповідача із цього питання тому,
що відповідно до Закону України № 334/94-ВР дозволяється віднесення до складу
валових витрат витрати підтверджені документально. Документами, які можуть
слугувати підставою для формування валових витрат є належним чином оформлені
накладні, розрахунки та інші документи у тому числі і вантажно-митні
декларації. Отже позивач до складу валових витрат відніс витрати, які не
підтверджені документально.
В порушення п.
5.9. ст. 5 Закону України № 334/94-ВР позивачем до складу валових витрат неправомірно
віднесені витрати, пов'язані з убутком матеріальних цінностей на суму 2 202 193
грн.
Суд підтримує
зазначений висновок відповідача у зв'язку з тим, що позивачем при розрахунку
приросту-убутку залишку покупних товарно-матеріальних цінностей невірно
визначалась балансова вартість цих цінностей.
З податку на
додану вартість головним порушенням, що привело до збільшення податкових
зобов'язань з ПДВ та зменшення бюджетного відшкодування з цього податку було
те, що позивачем була занижена база оподаткування на 4 332 755 грн. шляхом
невключення до цієї бази витрат на сплату мита та інших обов'язкових платежів і
зборів.
Відповідач вважає, що ПДВ на імпортований товар повинен
визначатись виходячи з їх договірної ціни але не нижче рівня звичайної ціни.
Звичайна ціна визначається виходячи з контрактної вартості але не нижче митної
вартості придбаних товарів та витрат на сплату митних та інших зборів, що
включаються у ціну товару. Позивач зазначений висновок відповідача не оспорює і
тому суд погоджується з висновком відповідача по зазначеному питанню.
До податкового кредиту позивачем у грудні 2007 року віднесено витрати на сплату податку на
додану вартість у сумі 48 762,81 грн. за тимчасовими вантажно-митними
деклараціями , а у січні 2008 року зазначена сума включена до
податкового кредиту за остаточно
оформленими вантажно-митними деклараціями.
Висновок відповідача щодо подвійного обліковування
вказаної суми є цілком обґрунтований тому, що ПДВ по зазначеним операціям
включено до податкового кредиту двічі. Позивач при визначені податкового
кредиту повинен керуватись на тільки наявними бухгалтерськими та податковими
документами а і їх економічною суттю. В даному випадку у позивача було декілька
вантажно-митних декларацій, які засвідчували проведення однієї операції по
перетину митного кордону України і тому йому слід було керуватись лише тими
деклараціями, які остаточно засвідчували операції по перетину товару митного
кордону України.
За таких обставин суд приходить до висновку про
необгрунтованість та безпідставність позовних вимог МПП "Альянс".
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,
постановив :
Відмовити у
задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства"Альянс" до
Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання нечинним акту перевірки
№2262/23-5/31293722 від 25.07.08 та податкових повідомлень-рішень від 15.08.08
№0003772301/0, №0003762301/0, №0003782301/0.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до
Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом
подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у
повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному
обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів
апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть
участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього
подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк,
встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків
подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не
були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова,
якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 жовтня 2009 р. .
Суддя Попов
В.Ф.
Часті запитання
Який тип судового документу № 5060042 ?
Документ № 5060042 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 5060042 ?
Дата ухвалення - 13.10.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 5060042 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 5060042 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Відомості про судове рішення № 5060042, Херсонський окружний адміністративний суд
Судове рішення № 5060042, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 13.10.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Судове рішення № 5060042 відноситься до справи № 2-а-492/09/2170
Це рішення відноситься до справи № 2-а-492/09/2170. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
