Рішення № 50587209, 01.12.2010, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2-2308/10 Справа № 2-2308/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2010 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Фанда О.А.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину, -

в с т а н о в и в:

26 березня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3

В обґрунтування своїх вимог позивач, посилався на те, що 2 червня 2009 року приблизно о 17 год. 30 хв. по вул. Морозова в м. Харкові, в районі заїзду до будинку № 134 по вул. Плеханівській в м. Харкові, відповідач ОСОБА_3, керуючи належним йому на праві власності технічно справним автомобілем «ВАЗ-21011», державний номерний знак У8207ХА, грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, здійснивши невиправданий та небезпечний маневр, не справився з керуванням та допустив зіткнення з належним позивачу автомобілем «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1, який стояв на проїжджій частині вздовж правої обочини, с послідуючим наїздом на нього, позивача, стоячого попереду припаркованого автомобіля ВАЗ 21213.

Відносно відповідача була порушена кримінальна справа за ч. 2 ст. 286 КК України та вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2009 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому, позивачу, були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент їх спричинення, з приводу яких він перебуває на стаціонарному лікуванні до цього часу. 29 вересня 2009 року висновком МСЕК йому було встановлено ІІ групу інвалідності.

З вини відповідача йому спричинена матеріальна шкода в сумі 52734 грн., з яких: витрати на лікування, медичне обслуговування та обстеження 11 000 грн.; витрати на транспорт 1834 грн.; спеціальне, дієтичне харчування 6000 грн. (160 днів по 37 грн. 50 коп.); недоотримана заробітна плата 18000 грн.; пошкоджена одежа 800 грн. (брюки 300 грн., футболка 100 грн., кросівки 400 грн.); пошкоджено належний йому автомобіль «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 15100 грн.

Також позивачу спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 88000 грн.: 58 днів операції та післяопераційний період по 1000 грн. в день або 42 грн. за годину, 100 днів лежачій хворий по 300 грн. в день або 12 грн. 50 коп. за годину).

Крім того, позивач просив відшкодувати витрати понесені ним на правову допомогу в сумі 6500 грн.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2010 року до участі у справі, в якості співвідповідача, залучено Закрите акціонерне товариство (далі ЗАТ) «Українська акціонерна страхова компанія АСКА».

12 жовтня 2010 року позивач зменшив свої позовні вимоги, внаслідок часткового відшкодування матеріальної шкоди ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» та добровільного часткового відшкодування матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_3 та остаточно просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь на відшкодування матеріальної та моральної шкоди 23881 грн. 63 коп. та 86000 грн. відповідно. Вимоги про відшкодування понесених витрат на правову допомогу в сумі 6500 грн. залишив без змін.

В судове засідання позивач, за станом здоровя, зявитися не зміг, направив до суду своїх представників, які позовні вимоги в остаточно уточненій редакції підтримали в повному обсязі.

ОСОБА_3 позов визнав частково. Просив при ухваленні судового рішення врахувати, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована в ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», а також його матеріальне становище, наявність на його утриманні малолітньої дитини тощо. Крім того, зазначав, що він в добровільному порядку частково відшкодував матеріальні витрати, понесені позивачем на придбання ліків та пошкоджену одежу в сумі 7 500 грн.

Представник ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» в судове засідання 1 листопада 2010 року не зявився, просив справу розглядати за його відсутності з врахуванням наданих ним пояснень в судовому засіданні 29 вересня 2010 року та письмових заперечень.

Суд заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та їх представників, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині відшкодування моральної шкоди, та не підлягають задоволенню в частині відшкодування матеріальної шкоди з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 2 червня 2009 року приблизно о 17 год. 30 хв. по вул. Морозова в м. Харкові, в районі заїзду до будинку № 134 по вул. Плеханівській в м. Харкові, відповідач ОСОБА_3, керуючи належним йому на праві власності технічно справним автомобілем «ВАЗ-21011», державний номерний знак НОМЕР_2, порушив вимоги п.п. 1.5, 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, допустив зіткнення з автомобілем «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1, який стояв на проїжджій частині вздовж правої обочини, с послідуючим наїздом на стоячого попереду припаркованого автомобіля ВАЗ 21213 ОСОБА_2

Вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2009 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпечності для життя, а саме: закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу мозку з легкими клінічними проявами, синці та забої на обличчі та волосяній частині голови, забійні рани правої верхньої кінцівки та правої нижньої кінцівки, закритий перелом правої стегнової кості в середній третині, закритий осколковий перелом правої ліктьової кості в нижній третині зі зміщенням, відкритий А-1 типу перелом правої великогомілкової кості в середній третині зі зміщенням, внаслідок яких позивач до теперішнього часу перебуває на стаціонарному лікуванні.

29 вересня 2009 року оглядом МСЕК ОСОБА_2 первинно встановлено ІІ групу інвалідності. Повторний огляд МСЕК на час розгляду справи через необхідність чергового оперативного втручання ОСОБА_2 не проходив.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ЗАТ «Українська страхова компанія АСКА» на підставі укладеного договору Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 3324738 від 19 березня 2009 року. Впродовж розгляду справи ЗАТ «Українська страхова компанія АСКА» відшкодувала ОСОБА_2 витрати на ремонт пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є позивач в сумі 20150 грн. 42 коп., а також витрати на придбання ліків в сумі 6252 грн. 37 коп.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом вказаної норми вбачається, що наявність шкоди та її розмір повинен довести позивач.

Пленум Верховного Суду України у п. 19 постанови № 6 від 27 березня 1992 року (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розяснив, що витрати на додаткове харчування підтверджуються висновком МСЕК або судово-медичної експертизи.

Компенсація витрат на додаткове харчування визначається на підставі раціону харчування, розробленого Міністерством охорони здоровя і довідки місцевих органів державної виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про середні ціни на продукти у відповідний період їх придбання або довідки організацій торгівельної мережі чи управлінь ринками.

Зазначені докази потреби та витрат на додаткове харчування ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні.

Відсутні в справі докази понесення ОСОБА_2 витрат на оплату транспорту в сумі 1834 грн.

Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розмір відшкодування шкоди, повязаної з втратою потерпілим заробітку (його частини) у звязку з ушкодженням здоровя, встановлюється виходячи зі ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоровя.

З матеріалів справи вбачається, що до ушкодження здоровя внаслідок ДТП ОСОБА_2 не був офіційно працевлаштований, а тому довідка ТОВ «Дарніка» № 355 від 10 листопада 2009 року про проходження ОСОБА_2 співбесіди та домовленість про зарахування його на роботу у ТОВ «Дарника» на посаду заступника начальника техслужби з 8 червня 2009 року з посадовим окладом 3000 грн., а при виконанні планових показників преміювання 10%, не може бути належним доказом підтвердження його заробітку до 2 червня 2009 року.

Витрати на придбання ліків, медичне обстеження та обслуговування в сумі 4747 грн. 63 коп. та пошкоджена одежа в сумі 800 грн. також не підтверджені доказами. Крім того, відповідач ОСОБА_3 в своїх поясненнях зазначив, що він добровільно відшкодував витрати позивача на придбання ліків та пошкоджену одежу в сумі 7500 грн.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для справи і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищезазначене позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_3 23881 грн. 63 коп. на відшкодування матеріальної шкоди не можуть бути задоволені.

Вимоги про відшкодування завданої позивачу моральної шкоди підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_3 2 червня 2009 року ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення. 29 вересня 2009 року висновком МСЕК йому було встановлено ІІ групу інвалідності.

2 червня 2009 року ОСОБА_2 було проведено 2 хірургічні операції, після яких він протягом 4-х днів знаходився у реанімаційному відділенні під апаратом штучного дихання та ще 10 днів під постійними капельницями. 24 вересня 2009 року ОСОБА_2 проведено ще одну операцію та встановлено апарат Єлізарова. Впродовж розгляду справи позивачеві також здійснювали оперативне втручання та з 2 червня 2009 року по теперішній час, за виключенням декількох місяців, тобто майже рік позивач перебуває на стаціонарному лікуванні в Українському науково-дослідному інституті протезування та відновлення працездатності.

Крім того, внаслідок отриманих під час ДТП 2 червня 2009 року травм суттєво змінився образ життя позивача. Тривалий час ОСОБА_2 не мав можливості самостійно себе обслуговувати та пересуватися. Постійне перебування в умовах стаціонарного лікування позбавило позивача можливості в звичній для нього формі спілкуватися з близькими та друзями, дбати про свою родину та забезпечувати її.

При визначенні розміру моральної шкоди, спричиненої позивачеві, суд виходить із вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, характеру правопорушення, глибини страждань позивача та вимог розумності і справедливості та вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 30 000 грн.

При цьому до вказаних правовідносин застосуванню підлягає Закон України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з таких підстав.

На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована в ЗАТ «Українська страхова компанія АСКА» на підставі укладеного договору Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 3324738 від 19 березня 2009 року. Відповідно до вказаного Полісу страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника заподіювача шкоди.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується моральна шкода в розмірі не більше 5% ліміту, зазначеного в ст. 9.3. ст. 9 цього Закону (51000 грн.). Різницю між сумою відшкодування, визначену судом та сумою, яка повинна бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Тобто ліміт відповідальності ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» в частині відшкодування моральної шкоди становить 2550 грн.

Оскільки суд відповідно до ст. 11 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, питання про стягнення 2550 грн. з ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» судом не вирішується.

З огляду на вищезазначене суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 27450 грн. (30000 грн. 2550 грн.). Суму 2550 грн. позивач не позбавлений можливості отримати у страховика відповідно до поданої страхувальником заяви або звернутися до суду.

Витрати, понесені позивачем на правову допомогу під час провадження кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3, мають бути відшкодовані відповідачем частково в сумі 2 175 грн., враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року „Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави.

Витрати на правову допомогу під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 відшкодуванню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Правовий статус особи, яка надає правову допомогу визначений ст. 47 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Згідно до п. 11 постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» особа, яка надає правову допомогу, не є особою, яка бере участь у справі, а належить до інших учасників цивільного процесу, тому вона не може замінювати в процесі особу, якій надає правову допомогу, та бути її представником і в ході розгляду справи має лише ті права, які зазначені в частині другій статті 56 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 під час провадження по справі брав участь у її розгляді, в якості представника позивача.

Питання про стягнення судових витрат по сплаті судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, вирішується судом відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1194 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212 - 215, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 27450 (двадцять сім тисяч чотириста пятдесят) грн. на відшкодування моральної шкоди, а також 2175 (дві тисячі сто сімдесят пять) грн. витрат на правову допомогу, всього в сумі 29625 грн. (двадцять девять тисяч шістсот двадцять пять) грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у дохід держави у розмірі 51 (пятдесят одна) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. (розрахунковий рахунок 31210259700005; МФО 851011; код 24134589; Одержувач УДК у Комінтернівському районі м. Харкова; Банк одержувача ГУДКУ у Харківській області; код ЄДРПОУ УДК 24134 589).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_6