Вирок № 50573365, 16.09.2015, Зачепилівський районний суд Харківської області

справа № 620/411/15-к

провадження № 1-кп/620/44/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2015 року Зачепилівський районний суд Харківської області

в складі : головуючого судді Яценко Є.І.,

при секретарі Гагаріній С.А.,

з участю:

прокурора прокуратури ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Зачепилівка Харківської області матеріали кримінального провадження № 12015220290000077 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, утриманців не має, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше неодноразово судимого: 17.10.1995 року Зачепилівським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 140 КК України до 2 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік; 06.10.1997 року Зачепилівським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 81 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 17.11.1999 року Зачепилівським районним судом Харківської області за ч.1 ст. 229-6, ст.. 43 КК України до 3 років позбавлення волі; 28.09.2004 року Зачепилівським районним судом Харківської області за ч.1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 01.02.2007 року Новомосковським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 04.03.2011 року Зачепилівським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років обмеження волі з іспитовим строком на 2 роки, 11.11.2014 року Зачепилівським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 23.12.2014 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

в скоєнні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що будучи раніше неодноразово засудженим, у тому числі за скоєння умисних злочинів проти власності, в останній раз 23.12.2014 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і в період тривання правових наслідків вчинив новий, тяжкий, умисний злочин проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 13.03.2015 року близько 16.00 год. перебуваючи в с. Старе Пекельне Зачепилівського району Харківської області діючи з корисливих мотивів, з прямим умислом спрямованим на скоєння крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу проник до приміщення літньої кухні домоволодіння ОСОБА_4, яке розташоване за адресою вул.. Вишнева, б/н, в с. Старе Пекельне Зачепилівського району Харківської області, звідки таємно здійснив крадіжку мобільного телефону ОСОБА_4 марки «LG-X135 Black» ІМЕІ 1: 355404063714294 та ІМЕІ 2: 355404063714302, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_4, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи НДЕКЦ № 1833 від 05.05.2015 року матеріальні збитки на суму 1502 грн.

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_3 свою вину в скоєнні злочину не визнав, пояснив, що до домоволодіння ОСОБА_4 не заходив, спілкувався з останнім біля його двору, там де він з ОСОБА_5 зупинився на мопеді з метою попрохати гайковий ключ відремонтувати останній. Так як у чоловіка, який присутній в залі суду в якості потерпілого, гайкового ключа потрібного розміру не знайшлось, то він пішов до його сусіда, повертаючись до мопеда на узбіччі дороги побачив гаманець чорного кольору, підняв його та побачив, що там знаходиться вимкнений мобільний телефон чорного кольору, який поклав до себе в кишеню. На його думку в той день потерпілий ОСОБА_4 був в стані сильного алкогольного спяніння.

Суд, приймаючи до уваги повне невизнання ОСОБА_3 своєї вини, з урахуванням думки учасників процесу, вважає за необхідне дослідити докази по справі, отримані під час досудового слідства та допитати в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 13.03.2015 року знаходився в своєму домоволодінні в с. Старе Пекельне Зачепилівського району Харківської області і тому, що весь час працював по господарству мобільний телефон марки «LG-X135 Black» залишив в літній кухні на столі, додав, що вдень завжди там його залишає. Ввечері, знаходячись в будинку, почув, що гавкає собака і вийшов на двір. Неподалік від входу до літньої кухні побачив молодого чоловіка, як потім йому стало відомо ОСОБА_3, який попрохав дати йому попити води. Потерпілий вказав,що він, не вмикаючи світла, зайшов до приміщення літньої кухні де набрав води і дав останньому попити. Після цього ОСОБА_3 вийшов за двір і він почув як від двору відїхав мопед. Приблизно через пів години зателефонувала на інший телефон його донька яка повідомила, що дзвонила на його телефон та спілкувалась з чоловіком, який вказав, що знайшов даний телефон на мосту в с.Старе Пекельне і відмовився повернути його власнику. На твердження щодо сильного спяніння пояснив, що дійсно вживав в той день алкогольні напої, але в помірній кількості. Вказав, що в той день з двору виходив лише один раз близько опівдня допомогти по господарству сусідці, однак пояснив, що загубити на узбіччі мобільний телефон не міг у звязку із тим, що залишив його як завжди на столі в літній кухні.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 13.03.2015 року він разом з ОСОБА_3 перебував в м. Перещепине Дніпропетровської області. Коли повертались додому, то скінчився бензин і вони заїхали на АЗС, розташовану в с.Старе Пекельне Зачепилівського району Харківської області, поки він заправляв мопед, ОСОБА_3 пішов по дорозі до будинків, що були неподалік з метою знайти ключ для ремонту мопеду. Коли він заправив скутер, то поїхав слідом за останнім і побачив, що той виходить з невідомого йому раніше двору з незнайомим чоловіком, який був напідпитку. ОСОБА_3 сів на мопед, попрохав його повернутись до м. Перещепине та дістав із кишені мобільний телефон марки LG чорного кольору, який як пояснив, взяв у цьому домоволодінні. На вказівку щодо необхідності повернути телефон власнику відповів відмовою. В подальшому даний телефон він продав в м.Перещепино своїй знайомій за 600 грн.

Свідок ОСОБА_6 дала покази в судовому засіданні про те, що телефон марки «LG-X135 Black», який був у неї вилучений працівниками міліції, вона 13.03.2015 року придбала у ОСОБА_3, який запевняв, що даний телефон належить йому. Після того як ОСОБА_3 витяг sim- картку в даного телефону, вона вставила свою, включила та перевірила даний телефон, лише після того заплатила за нього гроші в сумі 600 грн., які віддавала безпосередньо ОСОБА_3

Суд дослідив:

-протокол огляду місця події та фото таблицю до нього (а.с.5-7)

-копію документації на мобільний телефон ОСОБА_4 (а.с.17-19)

-протокол предявлення потерпілому ОСОБА_4 особи для впізнання за фотознімками (а.с.22-25)

-протокол огляду домоволодіння ОСОБА_7Ф та фото таблиця (а.с.27-30)

-висновок експерта № 1833 (а.с.35-38)

-протокол предявлення свідку ОСОБА_6 особи для впізнання за фотознімками (а.с.45-48)

-копію заяви на отримання паспорта ( форма №1) ОСОБА_3,

-вимогу УІТ ГУМВС України в Харківській та Дніпропетровській області щодо ОСОБА_3,

-довідку-характеристику видану Зачепилівською селищною радою на ОСОБА_3,

-довідку лікаря нарколога та психіатра на ОСОБА_3,

-довідку Зачепилівської КВІ про перебування на обліку ОСОБА_3 з 11.03.2015 року як засудженого до покарання з іспитовим строком,

-копії трьох вироків суду відносно ОСОБА_3,

Таким чином в судовому засіданні з показань обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що останній заперечує факт перебування на території домоволодіння ОСОБА_4 та скоєння там крадіжки мобільного телефону. Вказав, що він мав намір знайти гайковий ключ для ремонту мопеду та постукав до домоволодіння в с. Старе Пекельне Зачепилівського району Харківської області біля якого вони зупинились, через деякий час вийшов чоловік у якого він запитав про даний ключ, так як останній повідомив, що такого ключа у нього не має, він пішов до іншого двору. Однак дані покази були спростовані в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 які підтвердили факт перебування обвинуваченого ОСОБА_3 на території домоволодіння потерпілого. Дані покази обвинуваченим та його захисником спростовані не були. Покази потерпілого та свідка є послідовними та узгоджуються між собою, у зв'язку з чим не викликають сумнівів у суду. Відтак суд ставиться критично до показів обвинуваченого та розцінює їх як засіб захисту та спробу ухилитись від відповідальності.

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він таємно викрав чуже майно, вчинив крадіжку повторно, яка поєднана з проникненням до приміщення, а тому скоїв злочин, передбачений ч.3ст.185 КК України.

Разом з цим, оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що дане обвинувачення в частині кваліфікуючої ознаки «крадіжка, поєднана із проникненням до приміщення» не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Так, потерпілий ОСОБА_4 підтвердив в судовому засіданні факт перебування обвинуваченого у нього на подвірї та факт перебування мобільного телефону на столі в літній кухні, а також те, що після залишення останнім його двору було виявлено факт крадіжки даного телефону.

Згідно пояснень свідка ОСОБА_5 обвинувачений ОСОБА_3 перебував на подвірї потерпілого деякий час, однак пішов туди не з метою скоєння крадіжки, а з метою отримання допомоги в ремонті мопеду. Але повернувшись повідомив, що привласнив мобільний телефон.

У пункті 22постанови №10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності»Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки суди повинні з'ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном. Викрадення майна не можна розглядати за ознакою проникнення в житло або інше приміщення чи сховище, якщо умисел на викрадення майна у особи виник під час перебування в цьому приміщенні.

Вищенаведене свідчить про те, що ОСОБА_3 вчинив крадіжку, яка не поєднана з проникненням у житло, а тому суд, керуючись ч.3ст.337 КПК України, його дії перекваліфіковує із ч.3ст.185 КК Українина ч.2ст.185 КК Українияк таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним. Не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 в інкримінуємому йому злочині розцінюється судом як спроба уникнення покарання за скоєний злочин.

При призначенні міри покарання суд враховує характер та фактичні обставини вчиненого злочину, його тяжкість, особу обвинуваченого ОСОБА_3, раніше неодноразово судимого за скоєння злочинів проти власності, який вчинив злочин в період відбуття іспитового строку, за місцем проживання характеризується посередньо, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, відсутність помякшуючих покарання обставин; обтяжуючі покарання обставини рецидив злочинів.

Крім того суд враховує, що ОСОБА_3 23.12.2014 року був засуджений Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст.. 75 КК України був звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, на шлях виправлення не став, 13.03.2015 року скоїв новий злочин, тому суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 71 КК України та до знов призначеного покарання частково приєднати покарання за попереднім вироком і остаточне покарання призначити з урахуванням вимог ч.4 ст. 71 КК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише в місцях позбавлення волі.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 вересня 2015 року, підстав для скасування або зміни якого суд не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлено.

По справі є судові витрати повязані з проведенням судово-товарознавчої експертизи в розмірі 245,52 грн., які необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, СУД, -

ОСОБА_8 :

ОСОБА_3 визнати винним за ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 3років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання покарання за вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23.12.2014 року остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі .

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишити тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління ДПтС України в Харківській області (№27). Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 відраховувати з 27.05.2015 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 судові витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 245,52 грн. (двісті сорок п»ять грн.. 52 коп.), які перерахувати на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р № 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 в УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази: мобільний телефон марки «LG-X135 Black» ІМЕІ 1: 355404063714294 та ІМЕІ 2: 355404063714302, який знаходиться на зберіганні під розпискою у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, б/н, Зачепилівського району Харківської області після набрання вироком законної сили залишити останньому як законному власнику.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з моменту його проголошення, в кримінальну палату Апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд, засудженим ОСОБА_3 в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко