Ухвала суду № 50562243, 18.09.2015, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/776/15-ц

Провадження № 2/535/351/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2015 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Загнійко А.В.,

при секретарі Момот Г.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК» (далі АТ «ІМЕКСБАНК») звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №835 від 17.09.2008 року в розмірі 1193742,95 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач не виконав свої зобовязання по поверненню кредиту, у звязку з чим виникла заборгованість у вказаній сумі.

Під час судового розгляду представник позивача, яка діє на підставі довіреності №120615 від 12.06.2015 року (а.с.15), заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.24), клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав, про причини неявки суд не повідомив.

Постановою НБУ №330 від 21.05.2015 р. було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» з 27.05.2015 року (а.с.13).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі ФГВФО) №105 від 27.05.2015 р., відповідно до п.2 ч.5 ст.12 та ч.4 ст.44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з планом врегулювання АТ «ІМЕКСБАНК», затвердженого рішенням ФГВФО від 26.03.2015 року №075/15, на підставі постанови Правління НБУ від 21.05.2015 року №330, вирішено розпочати процедуру ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання з 27.05.2015 року, та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» - ОСОБА_3 (а.с.14).

Згідно з ч.1 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Пунктами 3 та 5 ч. 2 вказаної статті передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є ФГВФО. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків ФГВФО здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу ФГВФО, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

Частинами 1 та 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що уповноважена особа ФГВФО діє від імені ФГВФО відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів ФГВФО. Уповноважена особа ФГВФО має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів ФГВФО.

Частиною 6 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа ФГВФО вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

З наведених приписів спеціального Закону слідує, що після введення у банку тимчасової адміністрації, а також під час ліквідації банку уповноважена особа, реалізуючи свої повноваження, передбачені, зокрема ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», діє як суб'єкт публічного права.

Такий висновок відповідає правовій позиції, сформульованій у п. 25 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2014 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», де роз'яснено: «Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права. Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України».

Таким чином, встановлено, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка діє від імені Банку, звертаючись до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором на користь Банку, діяла у межах та на виконання повноважень прямо передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як суб'єкт владних повноважень (суб'єкт публічного права) в порядку виконання ним управлінських функцій, і тому дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Оскільки судом помилково відкрито провадження у справі, яка не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, провадження по ній слід закрити, розяснивши позивачу право на звернення до суду з даним позовом у порядку адміністративного судочинства.

Судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави.

Керуючись п.1 ч.1 ст.205, 206 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №835 від 17.09.2008 року в сумі 1193742,95 грн. закрити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Розяснити представнику позивача наслідки закриття провадження у справі, передбачені ст.206 ЦПК України, відповідно до якої повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Роз'яснити представнику позивача право звернення з позовом в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя