Ухвала суду № 50560334, 14.09.2015, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Фарятьєв С.О.

Справа № 433/909/15-ц

Провадження № 22ц/782/536/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Фарятьєва С.О.

суддів Коротенко Є.В., Борисова Є.А.

при секретарі Козубській А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сєвєродонецьку Луганської області цивільну справу за апеляційною скаргою Харківського національного університету внутрішніх справ на ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 10 серпня 2015 року за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат, повязаних з навчанням та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Харківського національного університету внутрішніх справ, Головного управління МВС у Луганській області про розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України від 30 серпня 2009 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2015 року позивач в особі Харківського національного університету внутрішніх справ (ХНУВС) звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2, обгрунтовуючи його тим, що наказом по університету від 05.08.2009 року №323 о/с її було зараховано до складу курсантів цього навчального закладу.

30 серпня 2009 року між ХНУВС, Головним управлінням МВС у Луганській області і ОСОБА_3 було укладено Договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Після закінчення навчального закладу, наказом по ХНУВС від 15.06.2013 року №133 о/с курсанта факультету підготовки слідчих цього університету лейтенанта міліції ОСОБА_3 було відраховано зі складу курсантів та відкомандировано для подальшого проходження служби до ГУ УМВС України в Луганській області.

Відповідно до п. 2.3.6. вищевквазаного Договору від 30.08.2009 року відповідач зобов'язувалась у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з її у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Однак наказом ГУ УМВС України в Луганській області від 06.12.2013 року №429 о/с слідчого слідчого відділення Троїцького РВ ГУ УМВС України в Луганській області лейтенанта міліції ОСОБА_3, тобто відповідача, було звільнено з органів внутрішніх справ України за п.64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у ХНУВС у період з 15.08.2009 року по 15.06.2013 року, вони складають 43.620грн. 45 коп.

Посилаючись на зазначені обставини позивач просив суд стягнути з відповідача вищевказану суму та судові витрати.

Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 10 серпня 2015 року провадження у даній справі було закрито.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної ухвали суду та направлення справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції, в звязку з порушенням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення осіб, які зявились до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір є публічно-правовим, а тому відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Проте такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

У відповідності із ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Судом встановлено, що наказом по ХНУВС від 05.08.2009 року №323 о/с ОСОБА_3 було прийнято на службу в органи внутрішніх справ, зараховано курсантом 1-го курсу навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання за спеціальністю «правознавство» Харківського національного університету внутрішніх справ та присвоєно спеціальне звання «рядовий міліції» (а.с.4).

1 вересня 2009 року між ХНУВС, Головним управлінням МВС у Луганській області і ОСОБА_3, тобто відповідачем по справі, було укладено Договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до п.2.3.6. вищевквазаного Договору від 30.08.2009 року відповідач зобов'язувалась у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з її у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком (а.с.5).

Після закінчення навчання, наказом по ХНУВС від 15.06.2013 року №133 о/с випускницю 4-го курсу факультету з підготовки слідчих за спеціальністю «правознавство» ХНУВС, лейтенанта міліції ОСОБА_3 було відраховано зі складу курсантів та відкомандировано для подальшого проходження служби до ГУ УМВС України в Луганській області, при цьому в наказі було зазначено, що сума витрат, повязаних з її утриманням, складає 43.620 грн. 45 коп. (а.с.7).

Проте наказом по ГУ УМВС України в Луганській області від 06.12.2013 року №429 о/с слідчого слідчого відділення Троїцького РВ ГУ УМВС України в Луганській області лейтенанта міліції ОСОБА_3, було звільнено з органів внутрішніх справ України за п.64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Такимчином,спірусправі,щорозглядається,стосується відшкодування витрат, пов'язанихізнавчаннямувищомунавчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особою, яка за власним бажанням звільнена із органів внутрішніх справ.

Відповідно дост.1 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справУкраїни (далі - Порядок), затвердженого постановою КабінетуМіністрівУкраїнивід 01 березня 2007 року № 313 визначено механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладахМіністерства внутрішніх справ України прирівнюєтьсядо проходження військової служби, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі:

- дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;

- відмови від подальшогопроходженняслужбинапосадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Згіднозіст.3Порядку витрати відшкодовуються згідно здоговором пропідготовку фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням Міністерства внутрішніх справ України та особою.

Сторонамитакогодоговорує:виконавець-навчальнийзаклад, замовник-головнеуправлінняабоуправлінняМіністерствавнутрішніх справ України, особа - курсант.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Порядку у разі відмову особи добровільно відшкодувати витрати, їх стягнення здійснюється у судовому порядку.

Отже, спір у справі випливає з договірних правовідносин, а договірні правовідносини між сторонами, однією з яких є фізична особа, регулюються нормами ЦПК України.

Проте суд першої інстанції на вищевказане певної уваги не звернув тапомилководійшов висновку,що справа не підлягає розгляду у порядку ЦПК України.

В силу п.4 ч.2ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин та враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.4 ч.2 ст. 307, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу скаргою Харківського національного університету внутрішніх справ задовольнити.

Ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 10 серпня 2015 року скасувати, а справу направити до того ж суду для першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після її проголошення.

Головуючий:

Судді: