Вирок № 50559503, 14.09.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/5447/15-к

н.п. 1-КП/415/452/15

ВИРОК

Іменем України

14.09.15 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участю:

секретаря Соболь Ю.В.

прокурора Швиденка О.С.

обвинуваченої ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015130240001631 від 27 липня 2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки селища Рижовка, Уманського району Черкаської області, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, вдови, не працюючої, не судимої (в силу ст. 89 КК України), інвалідом не являється, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

21 липня 2015 року приблизно о 18 годині, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в квартирі АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу таємно викрала мобільний телефон марки «Sаmsung» модель GТ-S5610, вартістю 250 гривень, карту пам'яті типу mісrо SD марки Кіngstоn" об'ємом 2 GВ, вартістю 30 гривень, які належать ОСОБА_2, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 280 гривень.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнала повністю, та зазначила, що час, місце та спосіб вчинення нею інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. Суду пояснила, що 21 липня 2015 року вона ввечері знаходилася з подругою в гостях у ОСОБА_2, де вони вживали спиртні напої. Під час знаходження у потерпілого, вона викрала належний йому телефон «Самсунг» з карткою пам'яті. У скоєному щиро розкаялася, вину усвідомила, просила пробачити її та суворо не наказувати. Потерпілому викрадене майно повернуто.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 21 липня 2015 року до нього в гості прийшла ОСОБА_1 з подругою, вони разом вживали спиртні напої. ОСОБА_1 користувалася його телефоном, а потім вони з подругою пішли і після їх уходу він виявив пропажу телефону. На даний час претензій до обвинуваченій не має, так як телефон йому повернули працівники міліції, на призначенні покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 не наполягав.

Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачена та потерпілий, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), повністю доведена, а її дії органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винної, яка не працює, має постійне місце проживання, вдова, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.44), у побуті за місцем мешкання характеризується задовільно (а.с. 46), не судима згідно ст.89 КК України,(а.с. 47-49,51), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття, визнання вини.

Суд не визнає у якості обставини що пом'якшує покарання обвинуваченої відшкодування в повному обсязі майнової шкоди потерпілому ОСОБА_2 оскільки повернення останньому телефону відбулось не в результаті дій обвинуваченої, спрямованих на відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди, а в ході проведення слідчих дій.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, згідно до ст. 67 КК України, суд визнає скоєння злочину в стану алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги вищевикладене з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.1 ст. 185 КК України та відповідно до вимог ч. 2 ст. 63 КК України, яке являється найбільш суворим видом покарання з числа передбачених за вчинений злочин, оскільки остання, вчинила умисний злочин проти власності у стані алкогольного сп'яніння, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченої, визнання вини та щире каяття винної, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, а також те, що за місцем проживання характеризується задовільно, враховуючи думку потерпілого, який не наполягав на призначенні обвинуваченій суворого виду покарання та просив суд не направляти її в місця позбавлення волі, так як викрадене майно йому повернуто, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням зі встановленням мінімального іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст. 75 КК України та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.п. 2,3,4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченій, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченої та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченій ОСОБА_1

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 не пред'явлений, що не позбавляє права останнього відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 судово-товарознавчої експертизи (а.с. 21-25), витрати у сумі 614 гривень 40 копійок ( а.с.26) на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченої в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази: телефон марки «Sаmsung» модель GТ-S5610, карту пам'яті типу mісrо SD марки Кіngstоn" об'ємом 2 GВ, що згідно розписки знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (а.с.28) - підлягають поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_2

Керуючись ч. 3 ст. 349,ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у сумі 614 (шістсот чотирнадцять ) гривень 40 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази по справі: телефон марки «Sаmsung» модель GТ-S5610, карту пам'яті типу mісrо SD марки Кіngstоn" об'ємом 2 GВ, що згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 - повернути власнику - потерпілому ОСОБА_2.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: М.М. Старікова