Рішення № 50551234, 14.09.2015, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/1562/15-ц

Провадження № 2/362/1307/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2015 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Марчука О.Л.,

при секретарі - Лущик Т.М.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представників відповідачів - Король М.І., ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мар'янівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання недійсною заяви, відновлення чинності заповіту та зобов'язання вчинити дії, а також, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_6, Мар'янівська сільська рада Васильківського району Київської області про визнання правочину дійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мар'янівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_6, ОСОБА_3, в обґрунтування вимог якого зазначив, що його померлий батько ОСОБА_7 за життя своєю заявою від 25.06.2013 року скасував свій заповіт від 14.12.2011 року, яким заповідав йому земельну ділянку (пай), площею 4,9400 га, розташовану на території Мар'янівської сільської ради Васильківського району Київської області, у зв'язку з чим останній було скасовано.

ОСОБА_1 вважає, що посадовими особами Мар'янівської сільської ради Васильківського району Київської області, які відповідно до статті 1251 ЦК України і статті 37 Закону України «Про нотаріат» вчиняють нотаріальні дії в селі Мар'янівка Васильківського району Київської області де немає нотаріуса, при прийнятті і реєстрації заяви ОСОБА_7 від 25.06.2013 року про скасування заповіту не було дотримано вимог статті 37 Закону України «Про нотаріат», пунктів 5, 6 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419, підпунктів 2.3, 2.5, 2.6, 2.10 і 2.11 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року № 3306/5, оскільки ними не було вжито заходів щодо охорони спадкового майна, не засвідчено справжність підпису на заяві особи про скасування заповіту, не перевірено і не з'ясовано обсяг цивільної дієздатності особи та не встановлено особу заявника.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 вважає, що при складанні заяви ОСОБА_7 від 25.06.2013 року про скасування заповіту та її посвідченні було відсутнє вільне волевиявлення особи і заява не відповідала його внутрішній волі, що суперечить ч. 1 ст. 215 ЦК України, а тому, змінивши в судовому засіданні позовні вимоги, просить визнати недійсною заяву ОСОБА_7 від 25.06.2013 року про скасування заповіту та зобов'язати Мар'янівську сільську раду Васильківського району Київської області вчинити відповідні передбачені законодавством дії щодо відновлення заповіту ОСОБА_7 від 14.12.2011 року.

Під час розгляду справи позовні вимоги ОСОБА_1 об'єднано в одне провадження із позовними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_6, Мар'янівська сільська рада Васильківського району Київської області про визнання дійсним правочину, а саме: заяви ОСОБА_7 від 25.06.2013 року про скасування заповіту.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 зазначила, що ОСОБА_7 вчинив усі належні дії щодо вираження своєї волі по скасування свого заповіту від 14.12.2011 року для чого подав до сільської ради заяву від 25.06.2013 року про це, однак з незалежних від нього причин, на даній заяві не вчинено посвідчувального напису про справжність його підпису. Оскільки заяву від 25.06.2013 року ОСОБА_7 було підписано особисто в присутності голови сільської ради, ОСОБА_3 на підставі статті 219 ЦК України просить визнати такий правочин її батька дійсним.

ОСОБА_1 і його представник в судовому засіданні підтримали вимоги позову та просили його задовольнити з викладених у заяві підстав. Представник позивача пояснив, що обставини неналежного складання і оформлення заяви ОСОБА_7 від 25.06.2013 року про скасування заповіту свідчать про відсутність волевиявлення останнього щодо вчинення ним такої дії. Також, зазначив, що заява не зареєстрована в книзі реєстрації нотаріальних дій, а її текст написано не самим заявником, а іншою заінтересованою особою - спадкоємцем особи, яка могла на власний розсуд викласти зміст заяви.

ОСОБА_3 і ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечили щодо вимог ОСОБА_1, виклали обставини щодо їх особистих сімейних стосунків з останнім та свої думки і міркування відносно причин вчинення ОСОБА_7 дій по скасуванню заповіту від 14.12.2011 року.

ОСОБА_3 зазначила, що в силу особистих образ на ОСОБА_1 він вирішив скасувати заповіт на користь останнього. Пояснила, що текст заяви ОСОБА_7 від 25.06.2013 року виконано нею особисто за проханням батька і даного факту не заперечила. Так, ОСОБА_7 пішов до сільської ради де у нього прийняли вказану заяву.

ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні підтримали вимоги щодо дійсності заяви та просили їх задовольнити з викладених у позові підстав. Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 пояснив, що доводи ОСОБА_1 і його представника щодо відсутності волевиявлення ОСОБА_7 в заяві останнього від 25.06.2013 року спростовуються підписом спадкодавця у заяві про скасування заповіту.

Представник Мар'янівської сільської ради Васильківського району Київської області Король М.І. в судовому засіданні пояснила, що вона знала ОСОБА_7 як мешканця села Марянівка, який жив недалеко від сільської ради. Напередодні подання спірної заяви, а саме: 23 червня 2013 року вона бачила ОСОБА_7 і він говорив їй що бажає подати в сільраду заяву, на що вона запропонувала тому прийти в сільську раду на прийом. Дійсно 25 червня 2013 року ОСОБА_7, приходив до сільської ради і подав заяву про скасування свого заповіту. Зазначила, що вона особисто вголос прочитала принесену ОСОБА_7 заяву і вказала останньому що заява не підписана. Тоді, ОСОБА_7 у її присутності підписав вказану заяву датовану 25.06.2013 року про скасування заповіту; при цьому, вона роз'яснила йому про необхідність того, щоб підпис у заяві відповідач підпису в паспорті. Тоді, він пред'явив їй свій паспорт громадянина України, який вона переглянула. Після чого, ОСОБА_7 залишив заяву і пішов, а вона, поставивши на заяві резолюцію для секретаря сільської ради «до виконання», віддала заяву на реєстрацію.

Також, зазначила, що судових рішень про обмеження або позбавлення ОСОБА_7 дієздатності до сільської ради не надходило, а тому у неї не виникло сумнівів щодо його дієздатності.

Вислухавши пояснення сторін і їх представників, допитавши свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 та дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

25 червня 2013 року ОСОБА_7 особисто підписано і подано до Мар'янівської сільської ради Васильківського району Київської області заяву про скасування його ж заповіту від 14.12.2011 року на користь сина ОСОБА_1, яку прийнято органом місцевого самоврядування, зареєстровано за Вх. № 16 від 25.06.2013 року та вказаний заповіт скасовано (а.с. 5).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 пояснив, що він є мешканцем села Мар'янівка та перебуває із сторонами по справі у звичайних відносинах, як і з померлим ОСОБА_7, з яким він у період 2013 - 2014 років спілкувався щодня. Пояснив, що ОСОБА_7 мав хворобу ніг і через це не ходив, а постійно сидів у дворі. Зазначив, що йому нічого не відомо про те, чи мав ОСОБА_7 намір скасувати свій заповіт на сина ОСОБА_1, а також йому не відомо, чи відвідував ОСОБА_7 сільську раду 25 червня 2013 року.

Допитана в якості свідка медичний працівник акушерського пункту села Мар'янівка ОСОБА_13 зазначила, що за рекомендаціями лікаря вона здійснювала медичне обслуговування ОСОБА_7 на дому за місцем його проживання. Пояснила, що ОСОБА_7 через хворобу не ходив і вона ніколи не бачила щоб він ходив по селу у 2013 - 2014 роках. Курс процедур на дому ОСОБА_7 проходив 2 - 3 рази на рік по десятку днів. Також зазначила, що вони із ним завжди домовлялись про її візити і жодного разу не було такого, щоб вона прийшла, а ОСОБА_7 не було вдома.

Допитана під час розгляду справи ОСОБА_15, яка є знайомою сторін по справі та знала померлого пояснила, що їй відомо про факт перебування ОСОБА_7 на лікуванні в санаторній установі в березні - квітні 2013 року протягом 30-ти днів. Зазначила, що ОСОБА_7 перебував там сам без супроводу близьких чи рідних.

Допитана як свідок секретар Мар'янівської сільської ради Васильківського району Київської області ОСОБА_14 пояснила, що з померлим ОСОБА_7 і його дітьми хороші відносини. Так, зранку 25 червня 2013 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин вона особисто бачила ОСОБА_7 в приміщенні сільської ради у приймальні голови сільради. Далі, після опівдня вона отримала на виконання серед інших документів заяву ОСОБА_7 від 25.06.2013 року про скасування заповіту і по резолюції голови зробила заяву до нотаріальної контори про скасування заповіту ОСОБА_7 від 14.12.2011 року. При цьому, зазначила, що дану заяву ОСОБА_7 вона зареєструвала лише у журналі «заяв громадян», а до журналу реєстрації нотаріальних дій її не вносила.

Одночасно, враховуючи норму статті 63 ЦПК України, суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_12 стосовного того, що на його думку ОСОБА_7 не міг ходити, внаслідок чого не міг прийти в сільську раду, а також не міг скасувати свій заповіт на користь сина ОСОБА_1, оскільки дані пояснення є особистими міркуваннями і умовиводами свідка, не містять жодних фактичних даних про обставини, які мають значення для справи та не є відомими йому особисто чи з певних джерел.

Відповідно до частини третьої статті 10 та частини першої статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зокрема, показання свідка ОСОБА_15 щодо перебування ОСОБА_7 на лікуванні навесні 2013 року підтверджуються Витягом із медичної карти № 1883-копія стаціонарного хворого, згідно із якою з 22 березня по 15 квітня 2013 року ОСОБА_7 був госпіталізований до Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни в селі Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області. ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечив даний факт та зазначив, що за їх домовленістю за його батьком там доглядали і допомагали медичні працівники установи.

Також, суд враховує показання свідка ОСОБА_14 про те, що вона особисто бачила ОСОБА_7 в приміщені сільської ради в день подачі ним заяви, а також пояснення представника сільської ради Король М.І. про те, що ОСОБА_7 дійсно особисто приходив до сільської ради і подав заяву про скасування заповіту.

З огляду на дані обставини, суд критично оцінує показання свідка ОСОБА_13 про те, що ОСОБА_7 не ходив; при цьому, зазначені нею обставини про те, що вона ніколи не бачила щоб ОСОБА_7 ходив по селу у 2013 - 2014 роках і завжди був присутній вдома коли вона до нього приходила, не означають, що ОСОБА_7 був позбавлений можливості сходити в сільську раду для подачі своєї заяви 25 червня 2013 року і не виключають цього. Крім того, вони із ним завжди домовлялись про її візити.

При вирішенні даного спору суд керується наступними положенням законодавства, що діяло станом на дату вчинення спірного правочину.

Так, відповідно до норми статті 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно із частиною першою статті 37 Закону України «Про нотаріат», у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії:

1)вживають заходів щодо охорони спадкового майна;

2)посвідчують заповіти (крім секретних);

3)видають дублікати посвідчених ними документів;

4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;

5) засвідчують справжність підпису на документах.

Пункти 5 і 6 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419 передбачають, що посадові, службові особи з'ясовують обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які звернулися за посвідченням заповітів і довіреностей, виходячи з того, що цивільною дієздатністю фізичної особи визнається її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання; визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом або іншими документами, передбаченими пунктом 6 цього Порядку (крім посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, що звернулася за посвідченням заповіту чи довіреності; посадова, службова особа має право відмовити у посвідченні заповіту чи довіреності у разі набрання законної сили рішенням суду про визнання недієздатною або обмежено дієздатною фізичної особи, що звернулася за таким посвідченням; посадові, службові особи встановлюють особу, що звернулася за посвідченням заповіту чи довіреності, та перевіряють її цивільну дієздатність; встановлення особи здійснюється: громадянина України - за паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичним чи службовим паспортом, тимчасовим посвідченням громадянина України, виданим у зв'язку із втратою паспорта, тимчасовим посвідченням громадянина України, виданим у зв'язку з набуттям громадянства України, посвідченням особи на повернення в Україну.

Приймаючи до уваги пояснення представника Мар'янівської сільської ради Васильківського району Київської області Король М.І., яка є головою цієї сільради і особисто 25 червня 2013 року в приміщені селищної ради приймала від ОСОБА_7 заяву про скасування ним заповіту, про те, що останній особисто у її присутності підписав вказану заяву та вона встановила його особу за паспортом громадянина України звіривши його підпис у паспорті і заяві, а також про відсутність в сільраді судових рішень про обмеження або позбавлення ОСОБА_7 дієздатності, суд приходить до висновку, що доводи ОСОБА_1 про порушення відповідних норм законодавства щодо встановлення особи заявника і перевірки його дієздатності, є безпідставними та спростовуються зазначеними обставинами, що встановлені в судовому засіданні.

Підпункти 2.3, 2.5, 2.6, 2.10 і 2.11 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року № 3306/5 на порушення яких посадовими особами Мар'янівської сільської ради Васильківського району Київської області при прийнятті заяви ОСОБА_7 від 25.06.2013 року про скасування заповіту посилається ОСОБА_1, передбачають, що:

- при вчиненні нотаріальної дії посадові особи органів місцевого самоврядування встановлюють особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, у порядку, визначеному статтею 43 Закону України «Про нотаріат»; у разі, якщо за фізичну особу, яка внаслідок фізичної вади, хвороби не може власноручно підписати заповіт чи заяву, підписується інша фізична особа, посадова особа органу місцевого самоврядування встановлює особу громадянина, що бере участь у нотаріальній дії, і особу громадянина, який підписався за нього; копія документа, за яким встановлюється особа, долучається до примірника документа, який залишається у справах органу місцевого самоврядування (пп. 2.3.);

- під час посвідчення заповіту та засвідчення справжності підпису на документах визначається обсяг цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, у порядку, встановленому статтею 44 Закону України «Про нотаріат» (пп. 2.5.);

- порядок підписання нотаріально посвідчуваних документів визначено статтею 45 Закону України «Про нотаріат»;

Відповідно до статті 45 Закону України «Про нотаріат», при посвідченні правочинів і вчиненні інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством, нотаріусом перевіряється справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії; нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса;

- тексти нотаріально посвідчуваних заповітів, заяв, дублікатів нотаріальних документів, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту заповітів, заяв, повинні бути позначені хоча б один раз словами; прізвища, імена та по батькові фізичних осіб повинні бути написані повністю; дописки та виправлення в тексті нотаріально оформлюваного документа не допускаються (пп. 2.10);

- посвідчення заповітів, засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них, засвідчення справжності підпису на документах, видача дубліката посвідченого документа здійснюються шляхом вчинення посвідчувальних написів на відповідних документах, які підписуються посадовою особою органу місцевого самоврядування і скріплюються гербовою печаткою відповідного органу місцевого самоврядування (додатки 1 - 14); посвідчувальний напис на заповіті вміщується після підпису громадянина на тій самій сторінці чи на звороті документа (пп. 2.11.).

Як встановлено судом, заява ОСОБА_7 від 25.06.2013 року про скасування заповіту підписана ним особисто, а її текст написано зрозуміло і чітко, прізвища, імена та по батькові фізичних осіб написані повністю, дописки та виправлення в ньому відсутні.

Факт написання тексту спірної заяви не заявником, а його спадкоємцем, суд вважає таким, що не впливав на волевиявлення спадкодавця, оскільки дану заяву до уповноваженого органу подано особою особисто, що не суперечить вимогам статей 47 і 56 Закону України «Про нотаріат», пунктів 7, 8, 10 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419 відповідно до яких:

- заповіти і довіреності підписуються заповідачем або довірителем у присутності посадової, службової особи; фізична особа, на користь якої заповідається майно, не може бути присутньою під час підписання заповіту, а також підписувати його за заповідача;

- тексти заповітів і довіреностей повинні бути написані зрозуміло і чітко;

- посвідчені заповіти і довіреності реєструються посадовими, службовими особами,

а також, підпункту 2.1 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року № 3306/5, який передбачає що нотаріальні дії вчиняються в приміщенні органу місцевого самоврядування.

Разом з цим, судом встановлено, що при отриманні і реєстрації заяви ОСОБА_7 від 25.06.2013 року посадовими особами Мар'янівської сільської ради Васильківського району Київської області не було засвідчено справжності підпису особи на даній заяві, не вчинено на такій заяві посвідчувального напису шляхом його вчинення на заяві після підпису громадянина, чим не дотримано вимог пункту 5 частини першої статті 37 Закону України «Про нотаріат», пункту 9 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419 та підпункту 2.11 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року № 3306/5.

Крім того, посадовими особами зазначеної сільської ради також порушено вимоги підпункту 2.11 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року № 3306/5, оскільки спірну заяву ОСОБА_7 не зареєстровано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування, а записано в журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян с. Мар'янівка.

Проте, враховуючи пояснення голови органу місцевого самоврядування, у присутності якої ОСОБА_7 особисто підписав і особисто подав їй спірну заяву від 25.06.2013 року, а також показання свідка ОСОБА_14 щодо обставин опрацювання нею даної заяви, суд приходить до висновку, що зміст підписаної і поданої до уповноваженого органу заяви ОСОБА_7 про скасування заповіту відповідали його справжній волі на вчинення такої дії.

До того ж, суд переконаний, що сам по собі факт підписання ОСОБА_7 заяви від 25.06.2013 року прямо і беззаперечно вказує на реалізацію вільного волевиявлення особою її дій спрямованих на скасування свого заповіту, про що і свідчить особистий підпис ОСОБА_7 виконаний на правочині у присутності голови сільської ради.

Одночасно, суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що з часу скасування ОСОБА_7 заповіту до його смерті (з червня 2013 року по грудень 2014 року) минуло вісімнадцять місяців за час плину яких ОСОБА_7 не вчинив жодних дій спрямованих на зміну існуючих обставин щодо його розпорядження спадковим майном та не відновив дію скасованого заповіту і не склав новий.

Дана обставина, на думку суду також вказує на те, що ОСОБА_7 дійсно мав бажання і виразив свою волю щодо підписання заяви від 25.06.2013 року і не вважав скасування свого заповіту помилкою.

Нормами статті 219 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним; суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

Як встановлено судом заява ОСОБА_7 від 25.06.2013 року відповідала його справжній волі.

Також, судом достовірно встановлено, що при прийнятті і реєстрації вказаної заяви посадовими особами Мар'янівської сільської ради Васильківського району Київської області не було дотримано вимог чинного законодавства щодо вчинення нотаріальних дії, що стало результатом порушення ними належного і правильного нотаріального посвідчення одностороннього правочину особи.

Як пояснили в судовому засіданні посадові особи органу місцевого самоврядування - голова і секретар Мар'янівської сільської ради, при прийнятті і реєстрації заяви ОСОБА_7 від 25.06.2013 року вони допустили виявлені в судовому засіданні порушення нормативно-правових актів, які регулюють порядок вчинення ними нотаріальних дій, у зв'язку з недостатнім володінням і поганим знанням ними змісту і норм законодавства у цій сфері, а тому суд приходить до висновку, що саме вказані обставини перешкодили належному у відповідності до вимог спеціального законодавства вчиненню нотаріальної дії по прийняттю і реєстрації заяви ОСОБА_7 від 25.06.2013 року.

Тобто, під час розгляду справи також встановлено, що належному нотаріальному посвідченню правочину перешкоджали обставини, які не залежали від волі особи яка вчинила правочин.

Отже, судом встановлено, що односторонній правочин ОСОБА_7 від 25.06.2013 року відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а належномі і правильному нотаріальному посвідченню даного правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від волі останнього.

Таким чином, існують передбачені цивільним законом підстави для визнання заяви ОСОБА_7 від 25.06.2013 року про скасування заповіту, яка є нікчемним правочином - дійсною.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову ОСОБА_3, а тому його слід задовольнити в силу статті 219 ЦК України, а в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

На підставі частини 1 статті 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід присудити понесені останнім і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи викладене, керуючись Порядком посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419, Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року № 3306/5, ст. ст. 37, 45, 56 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 219, 1251 ЦК України, ст. ст. 1 - 11, 57 - 64, 88, 169, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Мар'янівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання недійсною заяви, відновлення чинності заповіту та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_6, Мар'янівська сільська рада Васильківського району Київської області про визнання правочину дійсним - задовольнити.

Односторонній правочин, а саме: заяву ОСОБА_7 від 25 червня 2013 року про скасування заповіту на ім'я ОСОБА_1 від 24 грудня 2011 року - визнати дійсним.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок у відшкодування судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий