Вирок № 50549422, 18.09.2015, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/867/15-к Провадження № 1-кп/358/75/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2015 року м.Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Якутюка В.С.,

за участю секретаря Давиденко М.В.,

прокурора Сєдова В.О.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110090000286 від 16 травня 2015 року (справа № 358/867/15-к; провадження № 1-кп/358/75/15) та кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110090000312 від 02 червня 2015 року (справа № 358/1013/15-к; провадження № 1-кп/358/85/15) за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Богуслава Київської області, громадянина України, українця, повна загально-середня, одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Трикрати Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, українця, освіта повна загально-середня, одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Фергана (Республіка Узбекистан), громадянина України, українця, освіта повна загально-середня, одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В середині квітня 2015 року в темну пору доби, точного часу не встановлено, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, прибули до складського приміщення, яке належить ФОП ОСОБА_5, розташованого по АДРЕСА_4, де скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом демонтажу запираючого пристрою на металевій брамі воріт, проникли в середину приміщення, звідки таємно викрали шість металевих труб вартістю 1049 грн. за одну та два алюмінієвих бідона ємністю 40 л вартістю 350 грн. за один, загальною вартістю 6994 грн., після чого з місця злочину зникли, а майном здобутим злочинним шляхом розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 15 травня 2015 року близько 13 години ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, прибули до складського приміщення, яке належить ФОП ОСОБА_5, розташованого по АДРЕСА_4, де скориставшись відсутністю сторонніх осіб, за допомогою фізичної сили, відігнувши лист у металевій брамі воріт, проникли в середину приміщення, звідки таємно намагалися викрасти сім металевих труб вартістю 1888 грн. за одну загальною вартістю 13216 грн., з яких шість по черзі винесли з приміщення, але свого злочинного умислу до кінця не довели, оскільки були затримані на місці злочину власником ОСОБА_5, чим намагалися заподіяли потерпілому матеріальної шкоди.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину свою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст15, ч.3 ст.185 КК України визнав повністю та показав, що дійсно він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 намагалися вчинити крадіжку металевих труб зі складського приміщення, яке належить ОСОБА_5 та розташоване в АДРЕСА_4, але були затримані біля приміщення його власником. В скоєному він щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину свою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та ч.3 ст.185 КК України визнав повністю та пояснив, що в середині квітня 2015 року він разом з ОСОБА_3 вирішили підзаробити грошей і пішли до складського приміщення, яке ніким не охоронялось та розташоване в с. Іванівка, яке належало ОСОБА_5, щоб там знайти металобрухт, який можна було б здати та отримати за нього гроші. Вони відкрили ворота та зайшли в середину, звідки винесли шість металевих труб довжиною близько 1 м та два алюмінієвих бідона ємністю 40 л кожен, які пізніше продали хлопцю на ім'я ОСОБА_1 та отримали 1120 грн., які поділили між собою. Пізніше, 15 травня 2015 року біля 13 години він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вирішили знову зайти до складського приміщення, щоб забрати металобрухт. Вони відігнули металевий лист на воротах приміщення та проникли в середину, де помітили 7 металевих труб довжиною біля 2-х метрів. Вони по черзі винесли зі складу 6 труб та поклали на вулиці, а коли хотіли винести сьому трубу, то в цей час до них підійшов власник складу ОСОБА_5 та запитав, що вони тут роблять та викликав працівників міліції. Вони хотіли здати труби на металобрухт та отримати гроші, але свого умислу до кінця не довели, так як були затримані біля складського приміщення. В скоєному він щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину свою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та ч.3 ст.185 КК України визнав повністю та дав аналогічні покази показам обвинуваченого ОСОБА_2 В скоєному він щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що в АДРЕСА_4 він має у власності приміщення складу, в якому зберігає будівельні матеріали, а тому числі і металеві труби. В квітні 2015 року він приїхав до свого складу, де виявив пропажу 6 металевих труб та 3 алюмінієвих бідонів. Пізніше він дізнався, що до крадіжки цих труб причетний житель с. Іванівка ОСОБА_3 та його знайомий, оскільки ці труби були здані в металобрухт. Зразу до працівників міліції по поводу крадіжки він не звертався. Пізніше, 15 травня 2015 року біля 14 годин він підійшов до приміщення свого складу в с. Іванівка та побачив біля нього шість металевих труб, які раніше знаходились в середині складу, а біля воріт побачив ОСОБА_3, а потім з приміщення складу вийшли його товариші ОСОБА_1 та ОСОБА_2, після чого він викликав працівників міліції. На даний час заподіяна йому матеріальна шкода не відшкодована, тому він просить суд задовольнити його цивільний позов, а щодо міри покарання обвинуваченим, то він покладається на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не оспорюють фактичних обставин справи, й судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі.

Злочинні дії обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України та злочинні дії обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, оскільки вони (ОСОБА_2 та ОСОБА_3.), дійсно, в середині квітня 2015 року за попередньою змовою між собою вчинили крадіжку металевих виробів зі складського приміщення, розташованого по АДРЕСА_4, чим завдали потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 6994 грн. Крім того, 15 травня 2015 року вони (ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.) повторно намагалися вчинити крадіжку металевих виробів зі складського приміщення, розташованого по АДРЕСА_4, чим намагалися завдати потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 13216 грн.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, їх особи та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд відносить те, що він щиро розкаявся у скоєному, сприяв повному і об'єктивному розкриттю вказаного правопорушення, має на утриманні малолітню дитину та має молодий вік.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд відносить те, що він щиро розкаявся у скоєному, сприяв повному і об'єктивному розкриттю вказаного правопорушення, має на утриманні малолітню дитину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд не вбачає.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд відносить те, що він щиро розкаявся у скоєному, сприяв повному і об'єктивному розкриттю вказаного правопорушення, має на утриманні малолітню дитину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд не вбачає.

При обранні обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виду кримінального покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ними кримінальних правопорушень, думку потерпілого і тому вважає, що їм слід призначити покарання в межах санкції ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, але враховуючи те, що вони щиро розкаялись у вчиненому, позитивно характеризуються за місцем проживання, то суд приходить до висновку про можливість застосування до них ст.75 КК України та звільнення їх від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про стягнення з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 6994 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження факт заподіяння ними матеріальної шкоди потерпілому.

Речові докази по справі: шість металевих труб довжиною 1, 8м необхідно повернути потерпілому ОСОБА_5

Судові витрати за проведення судових товарознавчих експертиз підлягають стягненню з обвинувачених.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на один рік та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на два роки та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на два роки та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь потерпілого ОСОБА_5 3497 грн.(три тисячі чотириста дев'яносто сім грн.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 3497 грн.(три тисячі чотириста дев'яносто сім грн.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ПП «СтарКом-Авто» (р/р №26001053132889 Київське ГРУ Приватбанк, МФО 321842, код 36936986) за проведення судової товарознавчої експертизи 245 грн.96 коп. (двісті сорок п'ять грн.96 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПП «СтарКом-Авто» (р/р №26001053132889 Київське ГРУ Приватбанк, МФО 321842, код 36936986) за проведення судових товарознавчих експертиз 614 грн.90 коп. (шістсот чотирнадцять грн.90 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПП «СтарКом-Авто» (р/р №26001053132889 Київське ГРУ Приватбанк, МФО 321842, код 36936986) за проведення судових товарознавчих експертиз 614 грн.90 коп. (шістсот чотирнадцять грн.90 коп.).

Речові докази по справі: шість металевих труб довжиною 1, 8м повернути потерпілому ОСОБА_5.

На вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області на протязі тридцяти діб з дня його проголошення, через Богуславський районний суд.

Головуючий суддя В. С. Якутюк