Постанова № 50549380, 14.09.2015, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11831/15-а

2-а/357/865/15

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Дмитренко А. М. ,

при секретарі Бондаренко Н. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 3 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання дій протиправними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-тест

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 24.07.2015 року державним виконавцем міського відділу ДВС ОСОБА_2 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 680 грн., дана постанова отримана позивачем 28.07.2015 року, цю постанову позивач вважає такою, що винесена передчасно та неправомірно, з порушенням вимог діючого законодавства, а тому просила суд визнати протиправними дії державного виконавця Горобець І.В.; скасувати постанову державного виконавця Горобець І.В. про стягнення з боржника виконавчого збору від 24.07.2015 року; зобовязати державного виконавця вчинити дії щодо закінчення виконавчого провадження № 48089976 у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

В суді позивач уточнила позовні вимоги і просила суд визнати протиправними дії державного виконавця міського відділу ДВС щодо винесення постанови про стягнення з боржника

Представник міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в судове засідання не зявився, про час розгляду справи повідомлені належним чином, до суду було надано клопотання щодо відкладення розгляду справи на іншу дату в звязку з перебуванням у відпустці державного виконавця Горобець І.В., але дане клопотання суд вважав необґрунтованим, оскільки відповідачем по даній справі є міський відділ ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, а не державний виконавець Горобець І.В., а тому інтереси відповідача могла представляти інша особа за довіреністю, крім того, відповідачем жодних заперечень на позов не було надано, з врахуванням думки позивача розгляд справи проведено без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, згідно з п.5 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті, в т. ч. рішень у справах щодо спорів фізичних осіб з субєктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За ч.3 цієї статті відповідачем у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Як встановлено по справі, за ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.07.2014 року по справі № 2-а-8389/2010 6-а/357/58/14 здійснено поворот виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.12.2010 року у справі № 2-а-8389/2010 шляхом зобовязання ОСОБА_1 сплатити /повернути/ ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2000 грн., які були стягнуті по справі за позовом ОСОБА_1 до начальника управління ПФУ в м. Біла Церква ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, що стверджується копією даної ухвали /а.с.63/, яка набрала законної сили 27.11.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2015 року стягувачу було видано Білоцерківським міськрайонним судом виконавчий лист на виконання зазначеної ухвали суду, на підставі якого державним виконавцем міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 09.07. 2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 48089976 з примусового виконання вказаного виконавчого листа , в якій було зазначено про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в сумі 2000 грн. та надано боржнику 7-денний строк для добровільної сплати боргу з дня винесення постанови, що слідує з копії постанови про відкриття виконавчого провадження /а.с.14/ та копії виконавчого листа /а.с.19/.

Копію постанови з викликом державного виконавця, згідно якого боржника викликано до міського відділу ДВС на 22.07.2015 року з 15 год. до 17 год. , надіслано на адресу боржника та отримано нею 17.07.2015 року /а.с.15-17/.

В судовому засіданні також встановлено, що позивач ОСОБА_1 зявилася до міського відділу ДВС за викликом державного виконавця 22.07.2015 року, надала відповідні письмові пояснення, в яких зобовязалася виконати вказане вище судове рішення, а саме: сплатити /повернути/ ОСОБА_3 кошти в сумі 2000 грн., про що свідчить копія письмових пояснень та копія акту державного виконавця від 22.07.2015 року /а.с.23-24/.

Судом встановлено, що зміст постанови про відкриття виконавчого провадження, на яку вказано вище, не відповідав виконавчому документу, виданому Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, а саме: у виконавчому документі зазначено про здійснення повороту виконання постанови суду від 08.12.2010 року у справі № 2-а-8389/2010 шляхом зобовязання ОСОБА_1 сплатити /повернути/ ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2000 грн., а в постанові державного виконавця про відкриття виконавчого провадження було вказано про стягнення грошових коштів.

Постановою начальника міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4 від 20.07.2015 року внесено зміни до постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2015 року, а саме: змінено «стягнути борг з ОСОБА_1 в сумі 2000 грн. на користь ОСОБА_3І.» на «здійснення повороту виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.12.2010 року у справі № 2-а-8389/2010 року, шляхом зобовязання ОСОБА_1 сплатити /повернути/ ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2000 грн.», що слідує з копії цієї постанови /а.с.22/.

Цю постанову разом з постановою про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2015 року, зміст якої повністю відповідав виконавчому документу /а.с.21/, позивачем отримано 22.07.2015 року.

Отже, державним виконавцем міського відділу ДВС ОСОБА_2 фактично було винесено нову постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2015 року, в якій встановлено 7-денний строк для добровільного виконання судового рішення.

Але не дивлячись на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження, в яку внесено відповідні зміни, позивач отримала 22.07.2015 року, державним виконавцем міського відділу ДВС ОСОБА_2 24.07.2015 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 48089976 в розмірі 680 грн., як зазначено в постанові, боржником у наданий строк виконавчий лист не виконано, що слідує з копії даної постанови /а.с.36/.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно з п.1 ч.2 ст.17 Закону України Про виконавче провадження підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема: виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону Про виконавче провадження державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За положеннями ст.6 цього Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

Згідно зі ст.25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання

виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та

зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій,

передбачених цим Законом.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як встановлено судом і вказано вище, копію постанови про відкриття виконавчого провадження позивачу було направлено з порушенням встановлених законом строків, а тому вона була позбавлена можливості виконати судове рішення у 7-денний строк з моменту винесення постанови.

В ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник

зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для

самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Таким чином, виконавчий збір стягується в тому випадку, коли боржником не виконано рішення у строк, встановлений для добровільного виконання.

Але в даному випадку постанова про стягнення виконавчого збору була винесена державним виконавцем 24.07.2015 року, тоді як постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2015 року, згідно якої боржника було зобовязано особисто вчинити певні дії, позивач отримала тільки 22.07.2015 року, тобто, оскаржувану постанову винесено передчасно з порушенням приписів вищенаведених правових норм, боржник не мала можливості скористатися встановленим законом 7-денним строком для добровільного виконання рішення.

Щодо постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2015 року, в якій мова йшла про стягнення коштів з боржника та яку позивач отримала 17.07.2015 року, то суд не може приймати це до уваги, оскільки, як вказано вище, зміст цієї постанови суперечив змісту виконавчого документу, фактично державним виконавцем було винесено постанову про виконання рішення майнового характеру, тоді як до виконання підлягало рішення зобовязального характеру.

Як розяснено в п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012 року за № 5 Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, державний виконавець зобовязаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

З врахуванням всього вищенаведеного суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову шляхом визнання протиправними дій державного виконавця міського відділу ДВС щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 24.07.2015 року.

Згідно з ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову /в т.ч./ : про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

А тому суд вважає також за можливе оскаржувану постанову про стягнення з боржника виконавчого збору скасувати.

За ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.181 КАС України позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваної постанови позивач отримала 28.07.2015 року, до суду звернулася з позовом 05.08.2015 року, про що свідчить поштовий штамп на конверті.

Позивач просить суд відшкодувати на її користь сплачений судовий збір в сумі 73 грн.08 коп.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних призначень субєкта владних повноважень.

Керуючись Законом України Про виконавче провадження, ст.ст.2,17,18,70,71,94, 159-163, 181, 185,186 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2, які полягають у винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 24 липня 2015 року у виконавчому провадженні ВП № 48089976, та скасувати дану постанову.

Відшкодувати на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 73 грн.08 коп. за рахунок бюджетних призначень субєкта владних повноважень міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_5