Рішення № 50549027, 04.11.2013, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8550/13-ц

2/357/2821/13

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Шовкопляс О. П. ,

при секретарі Кузьменко Т. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до ОСОБА_1, третя особа: приватне підприємство "Агролайф" про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи тим, що 22 лютого 2008 року між Акціонерним банком «БРОКБІЗНЕСБАНК» в особі Білоцерківської філії, правонаступником якого є ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" та Приватним підприємством «АГРОЛАЙФ» був укладений кредитний договір № 20, згідно з яким банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в сумі 50000,00 гривень з терміном користування до 21 лютого 2011 року, зі сплатою за користування кредитом 17 % річних для придбання зерна пшениці. В забезпечення виконання кредитного договору між банком та майновим поручителем ОСОБА_1, 29 лютого 2008 року був укладений іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за №1094, відповідно до умов якого предметом іпотеки є частина нежитлової будівлі літ. «А», а саме: приміщення № 3, загальною площею 158,4 кв.м., що знаходиться у місті Узин Київської області, по вулиці Поповича, будинок № 2/23, та належить іпотекодавцю на праві власності згідно договору купівлі продажу від 20 липня 2005 року. Договором іпотеки передбачалося право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання позичальником основного зобовязання або його частини, воно не буде виконано. Станом на 18.05.2013 року заборгованість боржника по кредитному договору складає 411119,52 грн.. У зв"язку з невиконанням кредитного договору ПП «АГРОЛАЙФ», відповідно п. 7.1. іпотечного договору, позивач може звернути стягнення на предмет іпотеки. Станом на 18.05.2013 р. за несвоєчасне повернення кредиту, боржнику нараховано неустойку в розмірі 19745,54 грн. За невиконання основного зобовязання та неустойку за невиконання п.4.2.11 кредитного договору у сумі 1873,98 грн., заборгованість по відсоткам відсутня. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд звернути стягнення на заставлене майно, що належить майновому поручителю та визначити спосіб реалізації майна, в рахунок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором, яка становить 411119,52 грн. та судові витрати по справі 3441,00грн.

Третя особа в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду повідомлений належним чином, доказів поважності причин неявки суду не надав, а тому є підстави для розгляду справи в його відсутність.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, хоч отримання кредиту, обставин укладення кредитного договору та договору іпотеки не заперечувала. Також представник надала суду пояснення про заперечення проти позову згідно з якими позовні вимоги необгрунтовані, оскільки рішенням господарського суду Київської області від 15 серпня 2013 року у справі № 911/2271/13 задоволено позовні вимоги ПАТ «БРОКБІЗНЕС БАНК» про стягнення боргу з ПП «АГРОЛАЙФ» у сумі 411119,52. Також зазначила, що ухвалення рішення суду у даній справі призведе до подвійної юридичної відповідальності за порушення одного і того ж зобовязання, що суперечить статті 61 Конституції України.

Крім того, судом зясовано, що при укладенні договору іпотеки не було враховано, що ОСОБА_1 на момент укладення іпотечного договору проживав разом з ОСОБА_2, яка згоди на укладення договору іпотеки не надавала, що суперечить ст. 65 СК України.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, Акціонерним банком «БРОКБІЗНЕСБАНК» в особі Білоцерківської філії, правонаступником якого є ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" та Приватним підприємством «АГРОЛАЙФ» був укладений кредитний договір № 20, згідно з яким банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в сумі 50000,00 гривень з терміном користування до 21 лютого 2011 року, зі сплатою за користування кредитом 17 % річних для придбання зерна пшениці. В забезпечення виконання кредитного договору між банком та майновим поручителем ОСОБА_1, 29 лютого 2008 року був укладений іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за №1094 та посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, відповідно до умов якого предметом іпотеки є частина нежитлової будівлі літ. «А», а саме: приміщення № 3, загальною площею 158,4 кв.м., що знаходиться у місті Узин Київської області, по вулиці Поповича, будинок № 2/23, та належить іпотекодавцю на праві власності згідно договору купівлі продажу від 20 липня 2005 року за реєстровим № 3754, посвідченого державним нотаріусом Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_4 До іпотечного договору сторони уклали договір про внесення змін і доповнень № 1, якою змінили статтю 1 предмета договору про збільшення розміру процентної ставки до 23 % річних та договір про внесення змін і доповнень № 2 про узгодження сторонами оціночної вартості предмета іпотеки на рівні 811370,00 гривень.

В процесі розгляду справи судом було встановлено, дійсно, згідно договору іпотеки майновим поручителем в заставу банку було надано частина нежитлової будівлі літ «А», а саме приміщення № 3, загальною площею 158,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Узин, Білоцерківський р-н, Київської обл., вул. Поповича, буд. 2/23. Натомість, як вбачається з договору купівлі продажу частини нежитлової будівлі від 20.07.2005 р., відповідач придбав приміщення 2 (два), загальною площею 169,6 кв. м., в будинку під № 2/23 по вулиці Поповича у місті Узин. Земельна ділянка за цією адресою загальною площею 0,0828 га, яка належить Узинській міській раді згідно договору оренди землі № 56 від 01 березня 2008 року, строк оренди становить 49 років.

Даний факт підтверджено рішенням Білоцерківського суду Київської області від 03.07.2013 р. Відповідно до ОСОБА_3 з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.09.2013 р. за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано нежитлове приміщення 5 (пять), загальною площею 158,4 кв.м будинок 2/23, вулиця Поповича, м. Узин, Білоцерківський район, Київська область.

ОСОБА_5 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір повинен містити, зокрема, опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації та/або його реєстраційні дані. Вказані умови відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" є істотними умовами іпотечного договору.

За таких обставин суд приходить до висновку про неможливість ідентифікації предмета іпотеки, зазначеного в іпотечному договорі та правоустановчих документах відповідача.

Отже, зі змісту преамбули Іпотечного договору встановлено, що в ньому відсутній опис Предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, а саме: дані про дійсну площу та інформацію про номер приміщення, розташованого за адресою: м. Узин, Білоцерківський р-н, Київської обл., вул. Поповича, буд. 2/23, приміщення 5.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду Київської області від 15серпня 2013 року у справі № 911/2271/13 з Приватного підприємства «АГРОЛАЙФ» стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» 389500,00 грн. заборгованості за основною сумою кредиту, 19745,54 неустойки за виконання основного зобовязання та 8184,91 грн. судового збору. За правовими підставами, стягнення з боржника та поручителя суми боргу, процентів, неустойки, стягнення майна є заходами застосування юридичної відповідальності за порушення кредитних зобовязань. Однак, стосовно боржника та поручителя такі механізми є не лише несправедливими, але й незаконними, оскільки фактично здійснюється їх притягнення до подвійної грошової відповідальності за порушення одного й того ж кредитного зобовязання: позивач може стягнути кошти з боржника, а також отримати кошти за рахунок продажу предмета іпотеки. Вищевказані дії позивача порушують вимоги статті 61 Конституції України про неприпустимість притягнення до відповідальності одне й те ж саме правопорушення більше одного разу. Також неправильним є задоволення вимог позивача до боржника і поручителя в двох різних справах. Аналогічна позиція викладена в Узагальненнях судової практики ВССУ з розгляду цивільних справ щодо спорів, які випливають з кредитних відносин, де зазначено, що постановляючи рішення суди констатують, що з метою захисту порушеного права банк звертається попередньо до господарського суду з позовом до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА про стягненя коштів за кредитним договором і рішенням цього суду позов задоволено, про що видається наказ. Позивач у звязку з виконанням рішення господарського суду здійснює заходи по примусовому стягненню кредитної заборгованості. Банк вибрав передбачений законом спосіб захисту порушеного права шляхом стягнення коштів з позичальника, а тому, захист порушеного права позивача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у даному випадку є передчасним.

Крім того судом враховано, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про іпотеку» майно, що є у спільній власності, може бути передано в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійсно перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 09 січня 2007 року, до цього часу вони з 18 вересня 1997 року проживали однією сімєю, що підтверджується рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2013 року. ОСОБА_5 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, виданого Реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області від 10.09.2013 року за індексованим номером витягу 9190032, нежитлове приміщення у Київській обл.., Білоцерківський р, м. Узин, вулиця Поповича, будинок 2/23 належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

ОСОБА_5 з ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним з подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Як було зясовано в судовому засіданні заяви на згоду про надання в іпотеку нежитлової будівлі та земельної ділянки її чоловіком ОСОБА_2 не надала.

Таким чином, умови щодо отримання згоди одного з подружжя на вчинення правочину щодо нерухомого майна були не дотримані. Іпотечний договір було укладено сторонами з порушенням приписів законодавства, який за змістом не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 197, 212-215 ЦПК України, ст. 65 СК України, Законом України «Про іпотеку», суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до ОСОБА_1, третя особа: приватне підприємство "Агролайф" про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмвоити.

З повним рішеннм суду, особи які брали участь у справі, зможуть ознайомитись 08 листопада 2013 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_6