Рішення № 50544528, 16.09.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №283/1435/15-ц Головуючий у 1-й інст. Ярмоленко В. В.

Категорія 50 Доповідач Григорусь Н. Й.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Григорусь Н.Й.

суддів: Талько О.Б., Худякова А.М.

секретаря судового засідання Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягуваних аліментів

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 24 липня 2015 року, -

встановила:

Позивач у червні 2015 року звернувся в суд із позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення про зменшення розміру стягуваних аліментів на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 200 грн щомісячно без додаткового встановлення мінімального розміру аліментів. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що у нього на утримання знаходиться малолітня дитина від другого шлюбу та дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, крім того на його утримання знаходиться мати - пенсіонерка.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 24 липня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на те, що судом ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, просить його скасувати і постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що висновок суду не відповідає обставинам справи, суд не врахував, що на його утриманні фактично знаходиться двоє дітей і дружина, яка не працює та на утримання яких стягуються аліменти за рішеннями судів.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, у межах ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції послався на відсутність підстав для зменшення розміру аліментів, визначених судом за рішенням суду.

Проте, з таким висновком погодитись не можна, враховуючи наступне.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу), яка буде стягуватись до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно із ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог ст. 192 СК України та роз'яснень, що містяться у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений за судовими рішеннями або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Виходячи із змісту цієї норми, сам по собі факт винесення рішення про стягнення з боржника аліментів на користь ще одного стягувача не є доказом того, що з нього такі аліменти стягуються і що від цього погіршилось його матеріальне становище.

З роз'яснень, викладених у п. 17 вищевказаної постанови вбачається, що при визначенні розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано. Від даного шлюбу мають дитину: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір'ю - відповідачем по справі ОСОБА_2

Судом встановлено, що :

- згідно рішення Малинського районного суду Житомирської області від 05.07.2012 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів ОСОБА_1 і до її повноліття (а.с. 34);

- згідно заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.03.2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 задоволено, присуджено аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів і до його повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 5);

- згідно заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.03.2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто на утримання дружини аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів відповідача до досягнення сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 трирічного віку (а.с. 4).

Під час апеляційного розгляду позивач пояснив, що він офіційно працевлаштований, отримує стабільну заробітну плату, інших доходів не має, на сьогоднішній день не спроможний сплачувати визначений судом розмір аліментів на утримання старшої дочки, оскільки зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дитини від другого шлюбу та дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Також пояснив, що заочні рішення Києво-Святошинського районного суду про стягнення аліментів на користь ОСОБА_4 не оскаржував. Разом з тим, слід зазначити, що наявність на утриманні малолітньої дитини від іншого шлюбу не є безумовною підставою для задоволення позову про зменшення розміру раніше стягнутих аліментів, оскільки батьки зобов'язані утримувати своїх дітей, а не перекладати свій обов'язок на державу.

З матеріалів справи, зокрема, довідки від 05.06.2015 року вбачається, що з 05.05.2015 року і по даний час ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Стафф Сервіс Київ» та отримує заробітну плату, розмір якої не є мінливим та становить 1 218,00 грн щомісячно.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для зменшення розміру стягнутих аліментів, оскільки у позивача змінилося сімейне положення.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме зменшення розміру стягнутих аліментів з 1/4 частини до 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% мінімального прожиткового рівня на дитину відповідно віку щомісячно. Вказаний розмір аліментів відповідає встановленим обставинам справи, вимогам розумності та справедливості, визначений з урахуванням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, матеріального та сімейного стану сторін, їх стану здоров'я, матеріального становища дітей, платника аліментів, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Разом з тим, позивачем не надано, а судом не здобуто жодного належного доказу на підтвердження того, що ним надається будь-яка матеріальна допомога непрацездатній матері ОСОБА_7 та того, що остання потребує такої допомоги від позивача, з огляду на те, що вона є пенсіонеркою та до її складу сім'ї окрім позивача, входять ще сини: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Апелянт також не позбавлений права звернутися в загальному порядку з вимогою до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини Станіслава та дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, оскільки з тексту даних рішень вбачається, що суду не було відомо про обов'язок ОСОБА_1 сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки від першого шлюбу.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру стягуваних аліментів.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 24 липня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються за рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 05.07.2012 року зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини усіх доходів до 1/5 частини усіх видів доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Судді