Ухвала суду № 50540500, 16.09.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1691/15 Справа № 199/6196/14-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Косенко Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Косенка Л.М.

суддів Коваленка В.Д., Крот С.І.

за участю секретаря Бачинського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013040630004037, за обвинуваченням

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,

проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3

в м. Дніпропетровську,

раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України,

за участю прокурора Чорнобривець Ю.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

Встановила:

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2015 року суд повернув прокурору обвинувальний акт, яким ОСОБА_2 обвинувачується за ч.1 ст.203-2 КК України.

Своє рішення суд обґрунтував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, оскільки обвинувачення щодо ОСОБА_2 має істотні суперечності, є неконкретним, не ґрунтується на достовірних доказах, а його висновки побудовані на припущеннях.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, не погоджуючись з судовим рішенням, порушує питання про його скасування у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначення нового розгляду у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд безпідставно повернув обвинувальний акт, оскільки, на його думку, зазначений документ відповідає вимогам ст.291 КПК України. Зазначає, що обставини вчинення кримінального правопорушення викладені так, як це відомо органам досудового розслідування на підставі доказів, що є в кримінальному провадженні. ОСОБА_4 того, прокурор посилається на те, що під час підготовчого судового засідання суд в порушення вимог ст.314 КПК України вдався до оцінки доказів, які були здобуті на досудовому розслідуванні, чого робити не можна.

Згідно з обвинувальним актом органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

01 липня 2013 року ОСОБА_2, використовуючи договір на оренду приміщення №23, розташованого по пр. Газети «Правда», буд.91 в м. Дніпропетровську, завіз у вказане туди гральні автомати, які раніше придбав у невстановленої досудовим слідством особи.

Після цього ОСОБА_2 з 01 липня 2015 року в зазначеному приміщенні почав займатись гральним бізнесом, проводячи азартні ігри на встановлених автоматах та надаючи можливість доступу до таких ігор.

04 серпня 2013 року співробітниками міліції встановлено, що в період часу з 00 год. 15 хв. до 01 год. у вищевказаному приміщенні громадянам надавалися послуги грального бізнесу.

В цей же день в ході огляду вказаного нежитлового приміщення співробітниками міліції було виявлено та вилучено гральні автомати у кількості 23 штуки.

Згідно висновку експерта з інформаційної безпеки за №116 від 18 вересня 2013 року вказані пристрої, а саме гральні автомати у кількості 23 штуки, відносяться до електромеханічних пристроїв грального призначення для проведення азартних ігор.

Такі дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.203-2 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, доводи прокурора Чорнобривець Ю.М., яка просила апеляційну скаргу прокурора задовольнити, ухвалу суду скасувати та призначити новий судовий розгляд, думку обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які вважали судове рішення законним та обґрунтованим, а тому просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегія суддів вважає переконливими доводи прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, в апеляційній скарзі про допущені судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону під час підготовчого судового засідання і ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно зі ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до вимог ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст.291 КПК України. Зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному; в ньому не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланнями на положення закону та формулювання обвинувачення. ОСОБА_4 того, суд може повернути обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, якщо під час підготовчого судового засідання буде зясовано, що копії цих документів не були вручені обвинуваченому.

Згідно з ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення Кримінального процесуального кодексу України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Однак суд цих вимог закону не дотримався.

З обвинувального акту видно, що фактичні обставини кримінальнного правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, викладені так, як це відомо слідчим органам на підставі доказів, що є в матеріалах кримінального провадження.

Проте, суд без дослідження доказів, піддав сумнівам ці висновки досудового розслідування, тоді як проведення будь-яких слідчих або інших процесуальних дій, окрім тих, що мають бути зазначені в ухвалі про повернення обвинувального акта відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у кримінальному провадженні не допускається. А тому вказівка суду про неконкретність предявленого ОСОБА_2 обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України, є передчасною і необґрунтованою.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2015 року, даний обвинувальний акт вже повертався прокурору з тих самих обставин.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2015 року таке рішення суду першої інстанції про повернення кримінального провадження щодо ОСОБА_2 прокурору скасовано та направлено на новий судовий розгляд.

Тому посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на невідповідність обвинувального акту положенням п.5 ч.2 ст.291 КПК України в частині відсутності належного викладу фактичних обстав вчинення конкретною особою злочину, що породжує, як це зазначено в ухвалі суду, припущення обвинувачення, є недопустимим.

Що стосується посилання суду на наявність деяких недоліків, які на думку суду були допущені слідчим під час складання обвинувального акта, то ці обставини також не можуть бути підставою для повернення вказаного документу прокурору в порядку ст.314 КПК України, оскільки якщо під час судового розгляду будуть встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, то відповідно до вимог ст.338 КПК України прокурор в судовому засіданні має право змінити обвинувачення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення щодо повернення обвинувального акту прокурору, суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили йому повно та всебічно розглянути кримінальне провадження і постановити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог ст.412 і 415 КПК є підставою для скасування ухвали і повернення справи на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.

Під час нового підготовчого засідання суд має перевірити відповідність обвинувального акта вимогам статей 291 КПК України, після чого прийняти відповідне рішення, передбачене ст.314 КПК України.

За таких підстав колегія суддів вважає, що доводи в апеляційній скарзі прокурора про скасування ухвали суду першої інстанції через істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону при вирішення питання про повернення кримінального провадження прокурору є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Виходячи з наведеного, керуючись статтями 404, 407 КПК України, колегія суддів

Постановила:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2015 року щодо ОСОБА_2 скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_4