Постанова № 50540332, 14.09.2015, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

194/304/15-к

14.09.2015

1-кп/0198/48/15

У Х В А Л А

14.09.2015 року ОСОБА_1»ївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Білинського М.В.

за участю секретаря судового засідання - Банних В.П.

з участю прокурора - Мухи Я.І.

захисника обвинуваченого - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Юр»ївка Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12015040400000011 внесене до ЄРДР 06.01.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 Рувіма Леонідовича у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні ОСОБА_1»ївського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309КК України.

Обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії запобіжного заходу до 18.09.2015 року включно.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_2 заявила клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Пославшись при цьому, що при обранні її підзахисному запобіжного заходу та при вирішенні питання про його неодноразове продовження суд не прийняв до уваги такі обставини, що обвинувачений перебуває у фактичних шлюбних відносинах, у нього на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей (одна з яких народилася 08.09.2015 року), а його співмешканка на даний час знаходиться в пологовому будинку. При цьому, захисник надала в судовому засіданні документи на підтвердження цих фактів.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Крім цього, обвинувачений погодився з тим, що в разі зміни йому запобіжного заходу на домашній арешт, буде отримувати судові повістки в електронній формі за допомогою СМС-повідомлень, запевнив суд, що буде постійно тримати при собі увімкнений мобільний (стільниковий) телефон з сім картою № 095-103-60-56.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника, вказуючи, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зникли, що до обвинуваченого в минулому обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту, однак обвинувачений порушив його умови.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши документи надані стороною захисту, а саме:

-копію свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого, згідно свідоцтва є ОСОБА_3;

-довідку про пологи та перебування в лікарні громадянки ОСОБА_1, з якої вбачається, що вона народила дитину 08.09.2015 року і принаймні станом на 11.09.2015 року перебувала в лікарні;

-довідку Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, відповідно котрої, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спільно, як чоловік та дружина, проживають з серпня 2012 року, ведуть спільне господарство і у них є спільна дитина.

-довідку видана ФОП Поляруш, згідно якої, ОСОБА_3 працював там слюсарем з ремонту і технічного обслуговування апаратури з 06.07.2014 року і принаймні до 16.06.2015 року,

суд вважає необхідним задовольнити клопотання захисника, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

Як вбачається зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд зобов»язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

- вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується;

- вік та стан здоровя обвинуваченого;

- міцність соціальних звязків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

- наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

- репутацію обвинуваченого;

- майновий стан обвинуваченого;

- наявність судимостей у обвинуваченого;

- розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обгрунтовуються відповідні обставини.

Вирішуючи питання щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу, суд враховує те, що останній звинувачується у вчиненні умисного злочину середньої тяжкості, повязаного з незаконним обігом наркотичних речовин за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, обвинувачений пояснив суду, що тривалий час (4 роки) вживав наркотичні засоби, однак до взяття під варту лікувався від наркотичної залежності, вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, те що ОСОБА_3 є повнолітньою особою.

Приймаючи до уваги викладені обставини, а також зважаючи на те, що ОСОБА_3, маючи не зняті і не погашені судимості (4 судимості усі за умисні злочини), звинувачується у вчиненні нового умисного злочину в період іспитового строку, суд приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, оскільки наявний ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з цим, обставини справи та наявність відомостей про міцні соціальні звязки обвинуваченого (наявність на утриманні неповнолітніх дітей, проживання із співмешканкою) дають суду підстави вважати, що домашній арешт буде достатнім запобіжним заходом для запобігання наявним ризикам.

Крім цього, статтею 183 КПК Українипередбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м»яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Також, вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 на домашній арешт, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення по справах «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме, тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі, у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Відповідно до п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, а згідно ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, враховуючи викладене, оцінюючи сукупність обставин, зокрема, наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв»язків, постійного місця реєстрації та проживання, те, що обвинувачений до взяття під варту офіційно працював, суд вважає необхідним змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою надомашній арешт.

Відповідно до ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суд. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з»являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов»язаних із виконанням покладених не неї зобов»язань, використовувати електронні засоби контролю.

Враховуючи вказані обставини суд вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання обвинуваченим ОСОБА_3 процесуальних обов»язків під час судового розгляду кримінального провадження.

При вирішенні питання про обов»язки, які необхідно накласти на обвинуваченого, суд, серед іншого, вважає за необхідне заборонити обвинуваченому спілкуватися зі свідками по справі.

Крім цього, зважаючи на неналежну поведінку обвинуваченого в судовому засіданні, а саме образах прокурора Мухи Я.І., суд вважає за необхідне заборонити обвинуваченому, як особисто так і по телефону, без присутності захисника, спілкуватися з ОСОБА_6

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,181,331 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: :

Клопотання захисника ОСОБА_2 задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Застосувати до ОСОБА_3 Рувіма Леонідовича, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 20 до 09 години.

Покласти на ОСОБА_3 Рувіма Леонідовича наступні обов»язки:

- заборонити, без дозволу суду, залишати своє фактичне місце проживання, ІНФОРМАЦІЯ_4, в період з 20 до 09 години;

- за першим викликом чи вимогою (у тому числі надісланою за допомогою СМС-повідомлення), з»являтися до суду;

- утримуватися від будь-якого спілкування зі свідками - громадянами ОСОБА_7, ОСОБА_8;

- утримуватися від спілкування (особисто та по телефону) з громадянином ОСОБА_6, без присутності свого захисника.

Роз»яснити обвинуваченому ОСОБА_3, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з»являтися в житло, в якому він перебуває під домашнім арештом, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов»язаних із виконанням покладених на нього зобов»язань, а також те, що в разі порушення умов обраного запобіжного заходу, запобіжний захід може бути змінений на більш суворий.

Встановити строк домашнього арешту ОСОБА_3 до 11 листопада 2015 року включно.

Обвинуваченого ОСОБА_3 Рувіма Леонідовича звільнити з під варти в залі суду.

Вручити копію ухвали обвинуваченому та прокурору.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання Тернівському міському відділу міліції ГУМВС України у Дніпропетровській області за місцем проживання обвинуваченого.

Тернівському міському відділу міліції ГУМВС України у Дніпропетровській області негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це суд.

Ухвала суду постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення остаточного рішення, окремому оскарженню не підлягає

Суддя: М.В.Білинський