Рішення № 50538932, 18.09.2015, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3819/15-ц

2/206/1075/15

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

18 вересня 2015 року Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Маймур Г.Я,

за участю секретаря Сєдової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, суд -

в с т а н о в и в:

16 липня 2015р. представник ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 26 квітня 2014р. близько 9год. у м.Дніпропетровську по пр.Петровського в районі буд.№42 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю легкового автомобіля «OPEL VECTRA» н.з. АЕ1907СР, яким керував ОСОБА_1В, та легкового автомобіля «SUZUKI SX4» н.з. АЕ7923ЕХ, яким керувала ОСОБА_2

На момент ДТП автомобіль марки «SUZUKI SX4» н.з. АЕ7923ЕХ був застрахований у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серія АМ/58681 від 28.05.2013р.

Водій пошкодженого транспортного засобу, ОСОБА_3В, звернулася до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою про настання страхового випадку по договору добровільного страхування наземних транспортних засобів.

На підставі страхового акту №UA2014042600003/L02/02 від 2.06.2014р. ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 19720грн.95коп. та на підставі страхового акту № UA2014042600003/L02/03 від 11.06.2014р. в розмірі 8822грн.35коп, що разом становить 28543грн.30коп.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП застрахованою не була.

27 квітня 2015р. ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» надсилало вимоги в порядку суброгації ОСОБА_1В, однак відповідач не відреагував.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив відшкодувати в порядку суброгації із ОСОБА_1В, який визнаний винним у ДТП від 26.04.2014р, витрати, повязані з виплатою страхового відшкодування у розмірі 28543грн.30коп. та судові витрати у розмірі 285грн.43коп, а всього 28828грн.73коп.

В судове засідання представник позивача не зявився, але надав суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтувавши обставинами, що вказані в позовній заяві та просив задовольнити позов і розглянути справу заочно.

Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних доказів у справі.

Відповідач тричі в судове засідання не зявився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання. Ніяких заперечень суду не надіслав.

Клопотання представника позивача про заочний розгляд задоволено і цивільна справа розглянута заочно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази що у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити в повному обсязі.

Судом було встановлено, що 26 квітня 2014р. близько 9год. у м.Дніпропетровську по пр.Петровського в районі буд.№42 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю легкового автомобіля «OPEL VECTRA» н.з. АЕ1907СР, яким керував ОСОБА_1В, та легкового автомобіля «SUZUKI SX4» н.з. АЕ7923ЕХ, яким керувала ОСОБА_2В, що підтверджується постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 28 травня 2014р. (а.с.8).

На момент ДТП автомобіль марки «SUZUKI SX4» н.з. АЕ7923ЕХ був застрахований у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серія АМ/58681 від 28.05.2013р. (а.с.18).

Водій пошкодженого транспортного засобу, ОСОБА_3В, звернулася до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою про настання страхового випадку по договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (а.с.14-16).

На підставі страхового акту №UA2014042600003/L02/02 від 2.06.2014р. ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 19720грн.95коп. та на підставі страхового акту № UA2014042600003/L02/03 від 11.06.2014р. в розмірі 8822грн.35коп, що разом становить 28543грн.30коп. і підтверджується платіжними дорученнями (а.с.10-11).

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.8).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП застрахованою не була, що підтверджується довідкою №9379932 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.9).

27 квітня 2015р. ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» надсилало вимоги в порядку суброгації ОСОБА_1В, однак відповіді на вимогу отримано не було, досудового врегулювання спору не відбулося (а.с.5-7).

Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Зміст зазначеної правової норми свідчить про те, що до страховика переходить вже існуюче у потерпілого право на відшкодування збитків від особи, яка заподіяла шкоду. Має місце заміна кредитора у вже існуючому зобов'язанні, та відповідно перехід права вимоги.

Разом із тим, ст.27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В силу ст.1.6. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Відповідач на дату дорожньо-транспортної пригоди не виконав вимогу Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

28.04.2014р. ОСОБА_2 скориставшись своїм правом передбаченим Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», подала відповідну заяву, як того вимагає ст.35 п.35.1 вказаного Закону, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду завдану відповідачем.

Відповідно до ст.11 ЦК України - цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страхової компанії відшкодувати у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при пошкодженні транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством.

Відповідач відшкодування за завдану матеріальну шкоду добровільно не сплатив.

В зв'язку з настанням події, передбаченої ст.41. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснило виплату відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 28543грн.30коп.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Суд вважає, що ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» обґрунтовано відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов знайшов своє підтвердження в сумі 28543грн.30коп. і його необхідно задовольнити у заявлений позивачем спосіб.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне повернути позивачу суму судового збору, стягнувши із відповідача 285грн. 43коп.

Керуючись ст.11, 979, 993, 1191 ЦК України, ст. ст. 4-8, 10, 11, 18, 57-60, 79, 81, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, 25 лютого 1969р.н. на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (ЄДРПОУ 20782312), в порядку регресу страхове відшкодування в сумі 28543грн.30коп, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 285грн.43коп, а всього 28828грн.73коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.

Про скасування заочного рішення відповідач має право подати скаргу на адресу судді, який розглядав цивільну справу.

Головуючий суддя: Г.Я. Маймур