Рішення № 50538852, 04.06.2015, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6692/14-ц

2/214/1268/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 червня 2015 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ковтун Н.Г.

при секретареві Троценко О.М.,

за участі представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_2 щодо стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «ДЕЛЬТА БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 13676,43 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят шість) доларів США, що станом на 13 травня 2014 року складає 159284,68 (сто пятдесят девять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. На обґрунтовування позову позивач керувався витягом з договору купівлі-продажу права вимоги від 08 грудня 2011 року, укладеним між ПАТ «УКРСИББАНК» та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», та актом прийому-передачі документації, за якими, на думку Позивача, до нього перейшло право вимоги за кредитним договором № 11070084000 від 02.11.2006 р., укладеним між ПАТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_2 Відповідно до умов вказаного договору відповідач - ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 29 741 доларів США, який зобов"язувався повернути у повному обсязі в строк до 01 листопада 2013 року або достроково зі сплатою процентів за користування кредитом. АКІБ "УкрСиббанк" свої зобов"язання за Договором виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі 29 741 долар США. У порушення умов кредитного договору позичальник свої зобов"язання належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 13 676, 43 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 13 травня 2014 року є еквівалентом 159 284, 68 грн, що підтверджується довідкою про стан заборгованості. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

Позивач належним чином повідомлений, до судового засідання не з"явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений на судове слухання не зявився, натомість у судовому засіданні був присутній його представник ОСОБА_1

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_1 проти задоволеня позову заперечував. У своєму відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 стверджує, що позивач не надав достатніх доказів переходу до нього права вимоги за кредитним договором № 11070094000 від 02.11.2006 р., також позивач не надав розрахунку, щодо суми заборгованості, яку він вимагає. Також ОСОБА_1 стверджує, про відсутність між Позивачем та Відповідачем договірних відносин. Також, щодо заборгованості за кредитним договором № 11070094000 від 02.11.2006 р., то ОСОБА_1 надав рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу у справі № 2-447/09 від 13.01.2009 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» заборгованості за кредитним договором № 11070084000 від 02.11.2006 р. у повному обсязі. Також представник Відповідача ОСОБА_1 надав документи на підтвердження виконання рішення Саксаганського районного суду у справі № 2-447/09 від 13.01.2009 р.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши подані учасниками процесу докази в їх сукупності, перевіривши їх належність та допустимість, вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

02.11.2006 р. між ОСОБА_2 та ПАТ «УКРСИББАНК» було укладено кредитний договір № 11070084000 від 02.11.2006 р. відповідно до якого ОСОБА_2 було надано у кредит грошові кошти у сумі 29741,00 дол. США зі сплатою 11 % річних з терміном погашення кредиту не пізніше 01.11.2013 р., що підтверджується копією договору (а.с. 5 - 12).

ОСОБА_2 порушив умови повернення такого кредиту. ПАТ «УКРСИББАНК» звернувся з позовом до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 150661,19 грн., у тому числі сума кредиту 135627,13 грн. (29741,00 дол. США по курсу на звернення ПАТ «УКРСИББАНК» до суду) 11670,91 грн. заборгованість зі сплати відсотків за кредитним договором, 1079,41 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту та 2283,78 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту. Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу своїм рішенням у справі № 2-447/09 від 13.01.2009 р. за позовом Акціонерного комерційного іноваційного банку "УкрСиббанк" в особі Криворізького управління Дніпровського регіонального департаменту Акціонерного комерційного банку "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у повному обсязі задовольнив вимоги ПАТ «УКРСИББАНК» та стягнув на користь ПАТ «УКРСИББАНК» солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 11070084000 у повному обсязі у сумі 150661,19 грн, що підтверджується копією рішення суду (а.с. 64)

13.09.2010 р. ОСОБА_2 у повному обсязі виконав вищезгадане рішення суду та сплатив стягнуту з нього заборгованість, що підтверджується копією квитанції (а.с. 65).

ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на підтвердження наявності заборгованості ОСОБА_2 по договору № 11070084000 від 02.11.2006 р. надав суду довідку про наявність заборгованості (а.с. 14), однак розрахунок заборгованості в довідці відсутній, в позові та довідці про заборгованість відсутнє зазначення рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу у справі № 2-447/09 від 13.01.2009 р. про стягнення з відповідача заборгованості.

Окрім того, згідно п. 2.1. кредитного договору № 11070084000 від 02 листопада 2006 року у забезпечення виконання зобов"язання позичальника за даним договором Банком приймається, зокрема, застава транспортногозсобу - ОСОБА_4, 2006 року випуску, номер шасі KMHEU41CP6A166338, номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 6).

Згідно заяви АКІБ "УкрСиббанк", автомобіль ОСОБА_4, 2006 року випуску, номер шасі KMHEU41CP6A166338, номерний знак НОМЕР_1, більше не є предметом застави за кредитним договором № 11070084000 від 02 листопада 2006 року (а.с. 66).

З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого ПАТ «Укрсиббанк» відступив на користь ПАТ «Дельта Банк», своє право вимоги заборгованості за Договорами кредитами

У відповідності до п. 1 Договору, терміни:" Позичальник" означає позичальника за Кредитним договором, зазначеним у Додатку 1 (Перелік прав вимоги за кредитами) цього Договору (зі змінами станом на Дату закриття відповідно до п. 2.2(b) цього Договору; "Дата закриття" означає 19 грудня 2011 року; " Кредитний договір" означає кожний договір пор надання Кредиту між Позичальником та Продавцем в якості кредитодавця, що зазначений в Додатку 1 (перелік Прав вимоги за кредитами) до цього Догору (зі змінами станом на Дату закриття відповідно до пункту 2.2(b) (який має бути наданий Продавцем Покупцю в електронній формі у Дату закриття) рвазхом з усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до нього (за наявності) (а.с. 21).

Як вбачається з матеріалів справи, Додаток№ 1 до Договору купівлі продажу прав вимоги суду не наданий.

Суду надано копію акта приймання передачі документації за договором кпівлі-продажу прав вимоги від 08 грудня 2011 року (а.с. 18), однак у виписці з Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами будь-яке зазначення передачі документів за актом приймання-передачі відсутнє, повний текст договору від 08 грудня 2011 року суду надано не було.

У силу 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1080 ЦК України передбачено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Таким чином, по своїй суті 08 грудня 2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір факторингу, однак суду не надано належних доказів того, що за даним договором факторингу фактор отримав права вимоги за договором № 11070084000 від 02 листопада 2006 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно до положень ст. 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обовязку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб. їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог, надана довідка від 13 травня 2014 року про заборгованість за кредитом, яка не містять інформацію щодо належного розрахунку по кредиту, не зазначено дати та розміри погашення кредиту та відсотків; не зазначені періоди оплати відповідачем по договору кредиту, не вказаний період, за який виникла заборгованість, не надані документи, які б достовірно підтверджували правильність розрахунку, врахування всіх платежів відповідача, які були здійснені ним в період дії договору, дотримання порядку та підстав нарахування відсотків за кредитом; позивачем не надано суду копій бухгалтерських документів відносно погашення кредиту (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними. В позовній заяві також не розяснений порядок обчислення суми заборгованості. Будь-яких заяв щодо роз"яснення порядку обчислення позивачем суми заборгованості суду надано не було.

Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, враховуючи положення ст. ст. 517, 518, 1077 ЦК України, ст. 37 ЦПК України, наведені обставини стосуються правовідносин між фактором та клієнтом та не повинні впливати на права боржника.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 11 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог внаслідок недоведеності позивачем розрахунку суму заборгованості та передачі позивачеві АІКБ "Укрсиббанк" прав вимоги за кредитним договором № 11070084000 від 02 листопада 2006 року.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України, ст.ст. 559, 593 ЦКУ, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11070084000 від 02 листопада 2006 року - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.Г. Ковтун