Ухвала суду № 50532919, 19.06.2015, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/2127/14-ц

2/171/23/15

У х в а л а

"19" червня 2015 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

при секретарі - Ровній Н.А.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, звернення стягнення, -

в с т а н о в и в:

29.07.14 року на адресу суду надійшла вказана позовна заява, ухвалою суду від 06.08.2014 року відкрито провадження за даною заявою.

Однак провадження відкрито за заявою, яка не відповідає вимогам ст.. 119 ЦПК України.

Так, згідно п. 5 ППВССУ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» позовна заява про вирішення спору, що виникає з кредитних правовідносин, за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам, встановленим статтею 119 ЦПК, а залежно від предмета та підстави позову - і вимогам, які містяться у спеціальному законодавстві. Зокрема, у разі пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у заяві має бути викладено обставини, необхідні для ухвалення рішення, зокрема відповідно до статті 39 Закону України "Про іпотеку".

Згідно вимог ст.. 39 ЗУ «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Крім того, згідно п. 9 зазначеної постанови, право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Предявляючи позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач посилається на норми ст.. 1297-1299 ЦК України, які регулюють спадкові правовідносини, п. 36 ППВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», згідно якої особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки набуває статусу іпотекодавця, має всі його права та несе всі його обовязки за іпотечним договором.

У судовому засіданні представник позивача уточнив, що звертається з вимогою про стягнення заборгованості з ОСОБА_2, як спадкоємиці іпотекодавця.

Разом з тим позивач не визначає підставу звернення до ОСОБА_2 як спадкоємиці іпотекодавця з позовом про стягнення заборгованості.

Тому суд вважає необхідним надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних у ухвалі, а саме визначити спосіб реалізації предмета іпотеки, визначити підставу звернення з позовом про стягнення заборгованості зі спадкоємці іпотекодавця.

За вказаних обставин вирішення клопотання про призначення експертизи для визначення межі відповідальності спадкоємця є передчасним і його слід вирішити після усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Керуючись ст. 119, п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Надати позивачу ПАТ КБ «ПриватБанк» строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у описовій частині даної ухвали, терміном до 11-00 години 23.06.2015 року.

Оголосити по справі перерву до 11-00 години 23.06.2015 року.

Клопотання про призначення експертизи вирішити після виконання позивачем вимог зазначеної ухвали.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає

Суддя:ОСОБА_3