Постанова № 50529403, 24.12.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2010 р. Справа № 2-а-4737/09/0270

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання: Димчишиній Тетяні Вікторівні,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача: ОСОБА_3,

свідка: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод"

до: державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: скасування податкового повідомлення-рішення №0001422350/0 від 26.08.2009 р., -

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький агрегатний завод" (далі - ТОВ "Вінницький агрегатний завод", Підприємство) з позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) про скасування податкового повідомлення-рішення №000142235/0 від 26.08.2009 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.02.2007 року по 31.03.2009 року, за наслідками якої складено акт №125/23/34964131 від 12.08.2009 року. На підставі акта перевірки №125/23/34964131 від 12.08.2009 року ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення №000142235/0 від 26.08.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток на суму 307022,0 зокрема: за основним платежем - 224852,0 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 82170,0 гривень.

Позивач не погоджується з вказаним рішенням, вважає його неправомірним та таким, що суперечить чинному законодавству України, з наступних підстав.

Протягом періоду, що підлягав перевірці ТОВ "Вінницький агрегатний завод" подавало до ДПІ у м. Вінниці податкові декларації, в яких невірно зазначено розмір скоригованих витрат. Для приведення у відповідність інформації про витрати, відображені у податкових деклараціях за 2007-2008 роки та І квартал 2009 року, ТОВ "Вінницький агрегатний завод" подавало уточнюючі розрахунки до ДПІ у м. Вінниці. Проте, внаслідок збою бази сертифікатів ключів, уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за 2007-2008 роки та І квартал 2009 року не надійшли до відповідача. Під час здійснення планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.02.2007 року по 31.03.2009 року посадовою особою ДПІ у м. Вінниці встановлено невідповідність даних зазначених в податкових деклараціях за 2007 -2008 роки та І квартал 2009 року з фактичними даними первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання. У ході проведення вищезазначеної перевірки посадовою особою відповідача на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку підприємства самостійно здійснено перерахунок суми скоригованого валового доходу та суми амортизаційних відрахувань за 2007-2008 роки та І квартал 2009 року і визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток позивача за вказаний період. Позивач вважає дії посадової особи ДПІ у м. Вінниці протиправними, оскільки, нею при визначені розміру податку на прибуток та встановленні суми заниження розміру податку не встановлено дійсного розміру витрат підприємства за період, що підлягав перевірці. Крім того, посадовою особою відповідача під час проведення перевірки не враховано уточнюючі розрахунки до податкових декларацій Підприємства за 2007-2008 роки і І квартал 2009 року. Вищезазначене, на думку позивача, призвело до винесення ДПІ у м. Вінниці незаконного податкового повідомлення-рішення №000142235/0 від 26.08.2009 року, яким Підприємству визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток на суму 307022,0 зокрема: за основним платежем - 224852,0 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 82170,0 гривень.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення, в яких вказав, що вони не підлягають задоволенню, оскільки, позивач дійсно в поданих до податкового органу податкових декларацій за 2007-2008 роки і І квартал 2009 року занизив дані скоригованого валового доходу та завищив амортизаційні відрахування, про що зазначено в акті перевірки №125/23/34964131 від 12.08.2009 року. Що стосується подання позивачем до ДПІ у м. Вінниці уточнюючих розрахунків до податкових декларацій за 2007-2008 роки і І квартал 2009 року та не надходження їх, внаслідок збою бази сертифікатів ключів, то відповідно до наказу ДПА України від 10.04.2008 року №233 "Про подання електронної звітності" платник податків несе відповідальність згідно з законодавством за неподання податкової звітності та недостовірність інформації, що міститься в податкових документах, переданих до органу ДПС в електронному вигляді, а в свою чергу орган ДПС відповідальності за порушення обміну інформацією, що виникло внаслідок несправності будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, відключення та перебоїв у мережах живлення, несправності апаратних засобів платника податків, не несе.

Відповідно до ч.1 ст. 81 КАС України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Ухвалою від 22.01.2010 року суд ухвалив рішення про призначення судово-бухгалтерської експертизи, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

У висновку судово-економічної експертизи по адміністративній справі від 29.10.2010 року за №1515/2011/2012 (а.с. 147-157) вказано валові витрати Підприємства за 2007-2008 роки та І квартал 2009 року та зазначено, що висновки акту перевірки №125/23/34964131 від 12.08.2009 року, зокрема, щодо визначених у ньому податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств документально не підтверджується.

У судовому засіданні представники позивача зазначили, що позов підтримують у повному обсязі та просили суд позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та висновку судово-економічної експертизи по адміністративній справі від 29.10.2010 року за №1515/2011/2012.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Свідок ОСОБА_4, головний державний податковий ревізор-інспектор ДПА у Вінницькій області, у судовому засіданні вказала, що у ході проведення перевірки позивач надав первинні документи без їх угрупування та розмежування, головний бухгалтер був відсутній, тому звірка щодо правильності визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток не проводилася. Свідок зазичила, що, у зв'язку з відсутністю головного бухгалтера, перевірка не зупинялася, акт про відмову у наданні додаткових документів, про проведення взаємозвірки щодо наданих на перевірку документів не складались.

Свідок вказала, що, визначаючи податкове зобов'язання Підприємства по податку на прибуток за 2007-2008 роки та І квартал 2009 року, вона, на підставі наданих первинних документів, самостійно вирахувала суму скоригованого валового доходу та амортизаційні відрахування. Головний державний податковий ревізор-інспектор ДПА у Вінницькій області пояснила, що із-за великого обсягу первинних документів та відсутності головного бухгалтера, суму валових витрат вона самостійно, на підставі первинних документів Підприємства, не визначала, а взяла його значення з поданих позивачем до ДПІ у м. Вінниці податкових декларацій. Свідок підтвердила, що під час перевірки не враховувала уточнюючі розрахунки Підприємства до податкових декларацій за 2007-2008 роки та І квартал 2009 року, оскільки, на них були відсутні відмітки про отримання їх ДПІ у м. Вінниці.

Крім того, ОСОБА_4 у судовому засіданні визнала, що висновки судово-економічної експертизи по адміністративній справі від 29.10.2010 року за №1515/2011/2012 відповідають дійсності, податкове зобов'язання з податку на прибуток визначене з порушенням законодавства та документально не підтверджено.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі направлень №106/23 від 23.06.2009 року та №155/23 від 22.07.2009 року, виданих ДПА у Вінницькій області, посадовими особами державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ЗАТ "Вінницький агрегатний завод", код ЄДРПОУ 34964131, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.02.2007 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки №125/23/34964131 від 12.08.2009 року (а.с. 12-28). Згідно даного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема: п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1; п.п. 4.1.6 п. 4.1, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4; п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток за період з 26.02.2007 року по 31.03.2009 року на загальну суму 224852,0 грн., у тому числі:

- за ІV квартал 2007 року в сумі 1042,0 грн.;

- за І квартал 2008 року в сумі 2036,0 грн.;

- за ІІ квартал 2008 року в сумі 61986,0 грн.;

- за ІІІ квартал 2008 року в сумі 57685,0 грн.;

- за ІV квартал 2008 року в сумі 57314,0 грн.;

- за І квартал 2009 року в сумі 44789,0 гривень.

На підставі акту перевірки №125/23/34964131 від 12.08.2009 року, ДПІ у м. Вінниці за вказане порушення прийнято податкове повідомлення рішення №000142235/0 від 26.08.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток на суму 307022,0 зокрема: за основним платежем - 224852,0 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 82170,0 гривень.

Обґрунтування виявленого відповідачем порушення наведено в п. 3.1 акту перевірки №125/23/34964131 від 12.08.2009 року.

Так, перевіркою достовірності відображення показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 26.02.2007 року по 31.03.2009 року встановлено заниження скоригованого валового доходу у сумі 109387,0 грн. та завищення амортизаційних відрахувань всього у сумі 790023,0 гривень.

Згідно акту №125/23/34964131 від 12.08.2009 року, перевіркою повноти визначення валових витрат не встановлено їх завищення або заниження в поданих до ДПІ у м. Вінниці Підприємством деклараціях за період з 26.02.2007 року по 31.03.2009 року.

На підставі вищевикладеного, посадовою особою відповідача визначено суму заниженого Підприємством податку на прибуток за період з 26.02.2007 року по 31.03.2009 року на загальну суму 224852,0 гривень.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено посадовою особою відповідача, яка безпосередньо здійснювала перевірку Підприємства, у ході проведення перевірки встановлено невідповідність даних, зазначених в деклараціях позивача по податку на прибуток, з даними первинних документів бухгалтерського та податкового обліку суб'єкта господарювання.

Відповідно до п.п. б) п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п.п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 року за №925/11205, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Судом з'ясовано та свідком у судовому засіданні підтверджено, що посадовою особою відповідача, в порушення вказаних норм, при визначені податкового зобов'язання позивачу по податку на прибуток за даними первинних документів бухгалтерського та податкового обліку розраховано лише валовий дохід та амортизаційні відрахування. Сума валових витрат Підприємства органами податкової служби згідно первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не визначалася.

За таких обставин, суд погоджується з позицією позивача, що висновок ДПІ у м. Вінниці про заниження Підприємством податку на прибуток документально не підтвердженого, перевіряючи не встановлено дійсного розміру витрат підприємства за 2007-2008 роки та І квартал 2009 року, що призвело до неправомірного винесення податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 26.08.2009 року №000142235/0 .

Вказане стверджується висновок ом судово-економічної експертизи по адміністративній справі від 29.10.2010 року за №1515/2011/2012, в якому зазначено, що висновки акту перевірки №125/23/34964131 від 12.08.2009 року, зокрема, щодо визначених у ньому податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств документально не підтверджується.

Крім того, суд бере до уваги факт визнання свідком - головним державним податковим ревізором-інспектором ДПА у Вінницькій області ОСОБА_5, яка безпосередньо здійснювала перевірку, висновків судово-економічної експертизи від 29.10.2010 року за №1515/2011/2012.

Інших доказів на підтвердження правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 26.08.2009 року №000142235/0 ДПІ у м. Вінниці до суду не надано.

У силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні представником відповідача, суб'єкта владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 26.08.2009 року №000142235/0 по податку з прибутку приватних підприємств на загальну суму 307022,0 грн., у тому числі за основним платежем - 224852,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 82170,0 грн. до Підприємства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Що стосується судових витрат, то згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.08.2009 року №0001422350/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальність "Вінницький агрегатний завод" 3,4 грн. (три гривні сорок копійок) державного мита, сплаченого згідно платіжного доручення №4857 від 06.11.2009 року, що знаходиться в матеріалах справи №2-а-4737/09/0270.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЗагороднюк Андрій Григорович

24.12.2010