Постанова № 50529318, 14.10.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 р. Справа № 2-а-3763/10/0270

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання: Афанасьєвій Зінаїді Володимирівні,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: державної податкової інспекції у Тульчинському районі

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про: стягнення боргу по єдиному податку, -

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась державна податкова інспекція у Тульчинському районі (далі - ДПІ у Тульчинському районі) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2Б.) про стягнення боргу по єдиному податку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 17.09.2010 року відповідач має заборгованість по сплаті єдиного податку до бюджету у сумі 1000,0 грн., що виникла внаслідок порушення ФОП ОСОБА_2 абз. 5 п. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкта малого підприємництва".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття, хоча належним чином неодноразово повідомлений про місце та час розгляду справи. Відповідно до вимог статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. Судом прийнято всі міри для належного повідомлення відповідача про час, день і місце розгляду справи. Таким чином, враховуючи дані обставини, судом прийнято рішення продовжити розгляд справи у відсутність відповідача, і вирішити справу на підставі наявних доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача по справі, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Законом України "Про державну підтримку малого підприємництва" визначено правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва незалежно від форми власності з метою якнайшвидшого виходу із економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ в Україні. Ст. 1 цього Закону встановлено, що суб'єктами малого підприємництва є фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності.

ФОП ОСОБА_2 зареєстрований Тульчинською районною державною адміністрацією 31.08.1999 року за ідентифікаційним номером фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів - НОМЕР_1 (а.с. 5).

Частиною 1 ст. 11 Законом України "Про державну підтримку малого підприємництва" передбачено, що для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

ФОП ОСОБА_2 15.03.2010 року звернувся до ДПІ у Тульчинському районі з заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік (а.с. 7), в якій зазначив вид діяльності: оптова торгівля. Відповідач отримав свідоцтво серії Є №550917, видане 19.03.2010 року (а.с. 6), на підтвердження того, що він є платником єдиного податку.

В абз. 1 та 2 п. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" вказано, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць, а у разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

На виконання вищевказаного, Тульчинською районною радою 5 скликання на 20 сесії прийнято рішення №449 від 23.12.2009 року про затвердження ставок єдиного податку для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності на території Тульчинського району, зокрема за види діяльності, який здійснює відповідач, встановлено ставку єдиного податку у розмірі 200,0 грн. за календарний місяць.

Відповідач сплатив 200,0 грн. єдиного податку при одержанні свідоцтва серії Є №550917 (а.с. 6), яким підтверджено, що він є платником єдиного податку.

Абзацом 5 п. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", яким передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця. У порушення вказаної норми ФОП ОСОБА_2 єдиний податок по граничним строкам протягом 2010 року не сплатив, що призвело до заборгованості перед бюджетом у сумі 1000,0 грн., зокрема: боргу по сплаті єдиного податку - 1000,0 грн. Вказане підтверджено даними облікової картки платника станом на 10.09.2010 року (а.с. 11).

Підпунктом 3.1.1 ст. 3 Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачено примусове стягнення активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.

На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед бюджетом по сплаті єдиного податку.

Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а також те, що на час розгляду справи відповідач не надав суду жодних доказів погашення заборгованості перед бюджетом по сплаті єдиного податку, суд приходить до висновку позов задовольнити повністю.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов державної податкової інспекції у Тульчинському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу по єдиному податку задовольнити повністю.

Стягнути заборгованість по єдиному податку за рахунок активів у сумі 1000,0 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок) з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (р/р 34217379700569, МФО 802015, ЗКПО 34701110, код платежу 16050200, одержувач - місцевий бюджет м. Тульчин).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Загороднюк Андрій Григорович

14.10.2010