Постанова № 50529180, 22.06.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 р. Справа № 2-а-1712/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Курко Олега Петровича, суддів: Чудак Олесі Миколаївни, Дмитришеної Руслани Миколаївни

при секретарі судового засідання: Савченко Олені Олегівні

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача 1: ОСОБА_3, ОСОБА_4

відповідача 2 : ОСОБА_5

прокуратури : ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства "Вінницький універмаг"

до: 1) державної податкової інспекції у м. Вінниці, 2) Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області

про: визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Вінницький універмаг" звернулось до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність ДПІ у м. Вінниці стосовно неповернення позивачу бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість у розмірі 3515901,90 грн. у звязку з неподанням органу державного казначейства відповідних висновків та стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Вінницькій області на поточний рахунок позивача 3515901,90 грн. заборгованості по податку на додану вартість.

Позов мотивовано невиконанням відповідачем 1 вимог п.п. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню згідно з акту проведеної перевірки та підтверджених сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість.

Представники позивача в судовому засіданні позов, з врахуванням уточнень, підтримали повністю за обставин, викладених у ньому, просили його задовольнити.

Відповідач 1 - ДПІ у м. Вінниці вимоги позивача не визнав з підстав, викладених письмово та доданих до матеріалів справи (а.с. 50-51, 65-68). Зокрема було сказано, що відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" право на бюджетне відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не самого факту існування зобовязання по сплаті цього податку. Тобто, обовязковою підставою включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Відповідач наголошує, що з метою перевірки правильності формування сум бюджетного відшкодування, на підставі Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України про організації і проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 року №350, податковою інспекцією направлені запити про проведення зустрічних перевірок основних постачальників позивача, за результатами яких станом на 17.05.2010р. заявлена до стягнення сума не знайшла свого підтвердження по ланцюгах проведених позивачем господарських операцій. При отриманні всіх відповідей на направлені запити буде складено довідку про підтвердження бюджетного відшкодування. Таким чином відповідач 1 вважає, що він не допускав протиправної бездіяльності щодо позивача, а тому в задоволенні позову просить відмовити.

Представник Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області теж заперечила щодо позовних вимог ПАТ "Вінницький універмаг". Зауважила, що органи державного казначейства не несуть відповідальність за діяння інших органів державної влади. Відповідач 2 ніяких порушень прав та законних інтересів позивача не допускав, а отже вимоги до нього є безпідставними.

На підставі заяви № 05-267 від 21.06.10 в порядку статті 60 КАС України у розгляд даної справи вступила прокуратура Вінницької області.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" N 168/97 (далі - Закон про ПДВ). Саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 цього Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судом встановлено, що ПАТ "Вінницький універмаг" 17.04.2009р. за № 50296 подало до ДПІ у м. Вінниці податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2009 року, в рядку 25 якої задекларувало суму бюджетного відшкодування - 6375460 грн. та заяву про повернення даної суми.

Відповідно до п.п. 7.7.5. п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Керуючись даною нормою, ДПІ у м. Вінниці проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 68/2340/01557213 від 01.07.2010р. За висновками цієї перевірки відповідачем 1 підтверджено бюджетне відшкодування за березень 2009 року на 3682481 грн. Крім того, даним актом позивачу донараховано податкове зобовязання з ПДВ в розмірі 110438 грн. та 55219 грн. штрафних санкцій.

ДПІ у м. Вінниці при веденні картки обліку ПАТ "Вінницький універмаг" по податку на додану вартість проведено погашення існуючих податкових зобовязань за рахунок зменшення суми бюджетного відшкодування на 166579,10 грн., у звязку з чим розмір податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету становить 3515901,90 грн. (3682481 - 166579,10).

Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідних сумах відповідачем не заперечується, про що свідчить лист ДПА у Вінницькій області № 5755/7/070120 від 12.03.10 (а.с. 28), акт взаємозвірки від 15.06.10 (а.с. 78), відомості облікової картки платника. Спірним є факт підтвердження зазначених сум.

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ.

Так, згідно абзацом другим підпункту 7.7.5 вказаної вище статті податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Підпунктом "в" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, податковий орган, як субєкт владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме: за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Тобто, перевіривши правильність відображення ПАТ "Вінницький універмаг" у декларації з ПДВ за березень 2009 року бюджетне відшкодування, у відповідача 1 існував обовязок надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. При цьому суд вважає за необхідним відмітити, що нормами Закону України "Про податок на додану вартість" право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

А отже, ненадання ДПІ у м. Вінниці органу державного казначейства висновку про відшкодування з бюджету на користь позивача 3515901,90 грн. податку на додану вартість свідчить про невиконання першим відповідачем вимог закону, як наслідок має місце бездіяльність, що з огляду на обставини справи є протиправною.

Твердження відповідача про те, що обовязковою умовою бюджетного відшкодування є, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", сплата сум податку на додану вартість до бюджету всіма контрагентами позивача не заслуговує на увагу з огляду на таке.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДВ, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В зв'язку з цим, посилання податкової інспекції на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників позивача визнається необґрунтованим, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість. Підпунктом 7.7.5 пунктом 7.7 статті 7 згаданого Закону встановлені чіткі терміни проведення податковим органом перевірок платників податку з метою визначення сум бюджетного відшкодування та направлення за наслідками цих перевірок висновків органам державного казначейства про відшкодування підтверджених сум бюджетного відшкодування, які не можуть бути продовжені податковим органом і недотримання яких є протиправним. В межах проведеної перевірки ДПІ у м. Вінниці підтвердила правомірність відшкодування 3515901,90 грн., а тому висновки інших зустрічних перевірок, яких крім іншого на час розгляду цієї справи ще не існувало, не звільняють відповідача від обовязку передбаченого абз. 2 п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ. Позивач не має нести негативні наслідки у вигляді неотримання сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у разі недотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, ч. 1 ст. 9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів правомірності своєї бездіяльності відповідач 1 суду не надав.

Таким чином, суд прийшов до висновку про невідповідність вимогам закону бездіяльності першого відповідача.

Враховуючи протиправність бездіяльності ДПІ у м. Вінниці щодо ненадання органу державного казначейства висновку про відшкодування позивачу 3515901,90 грн. податку на додану вартість, наявність передбачених законом підстав для отримання позивачем зазначених сум бюджетного відшкодування, необхідності гарантування захисту усіх субєктів права власності і господарювання, встановленого ч. 4 ст. 13, ч. 4 ст.41 Конституції України, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення даної суми бюджетного відшкодування з Державного бюджету України.

У звязку з викладеними обставинами позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. В даному випадку необхідно присудити з Державного бюджету України на користь позивача сплачене ним згідно платіжного доручення № 350 від 15.04.2010р. державне мито (судовий збір) в розмірі 1700 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Вінницькій області висновків про відшкодування публічному акціонерному товариству "Вінницький універмаг" бюджетної заборгованості по податку на додану вартість в сумі 3515901,90 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Вінницький універмаг" (пл. Гагаріна, 2, м. Вінниця, ідентифікаційний код 01557213, р/р 260004118 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Вінниця, МФО 302247, ІПН 015572102288) заборгованість по податку на додану вартість в сумі 3515901,90 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь ПАТ "Вінницький універмаг" 1700 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 29.06.10

Головуючий суддяКурко Олег Петрович

Судді : Чудак Олеся Миколаївна

ОСОБА_7

22.06.2010