Постанова № 50529154, 17.06.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 р. Справа № 2-а-2019/10/0270

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання: Афанасьєвій Зінаїді Володимирівні ,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача 1: ОСОБА_2,

відповідача 2: ОСОБА_3,

відповідач 3: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-СВ"

до: державної податкової інспекції у м. Вінниці (відповідач 1), посадової особи державної податкової адміністрації у Вінницькій області головного державного податкового ревізора-інспектора ОСОБА_3 (відповідач 2), посадової особи державної податкової адміністрації у Вінницькій області головного державного податкового ревізора-інспектора ОСОБА_4 (відповідач 3)

про: визнання неправомірними дій посадових осіб ДПА у Вінницькій області та визнання не чинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 003682340 від 13.05.2010, -

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-СВ" (далі - ТОВ "Медіа-СВ") до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці), посадової особи державної податкової адміністрації у Вінницькій області (далі - ДПА у Вінницькій області) головного державного податкового ревізора-інспектора ОСОБА_3 (далі - ГДПРІ ОСОБА_3О.), посадової особи ДПА у Вінницькій області головного державного податкового ревізора-інспектора ОСОБА_4 (далі - ГДПРІ ОСОБА_4С.) про визнання неправомірними дій посадових осіб ДПА у Вінницькій області та визнання не чинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 003682340 від 13.05.2010.

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками ДПА у Вінницькій області проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, у кіоску (МАФ), що належить позивачу та який розташований в м. Вінниця на розі вулиць Келецька-Пирогова (трамвайна зупинка "Ринок Урожай"). В акті перевірки відображена інформація про порушення позивачем п.п. 1, 2, 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". На підставі акта перевірки від 30.04.2010 №583/02/32/23/35599896, ДПІ у м. Вінниці прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 13.05.2010 №0003682340 у сумі 130163,75 грн. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та просить суд скасувати його, оскільки порушень, вказаних в акті перевірки від 30.04.2010 №583/02/32/23/35599896 не допущено. Крім того, позивач вважає, що перевірка проведена відповідачами з порушенням вимог законодавства України, а тому просить суд визнати дії посадових осіб ДПА у Вінницькій області ГДПРІ ОСОБА_3 та ГДПРІ ОСОБА_4 неправомірними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні, аргументуючи тим, що при проведенні перевірки посадові особи ДПА у Вінницькій області ГДПРІ ОСОБА_3 та ГДПРІ ОСОБА_4 діяли в межах закону та встановили не забезпечення позивачем щоденного друку фіскальних звітних чеків, при здійсненні продажу товарів роздруковувалися документи (чеки), які не містили усі обов'язкові реквізити, чим порушено п.п. 1, 2, 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Працівниками державної податкової адміністрації у Вінницькій області, відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на підставі направлень від 26.04.2010 №101972 та №101976 проведено перевірку кіоску (МАФ), що належить позивачу та який розташований в м. Вінниці на розі вулиць Келецька-Пирогова (трамвайна зупинка "Ринок Урожай"), з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 30.04.2010 за №583/02/32/23/35599896 про виявлені порушення діючого законодавства.

Так, посадовими особами відповідача встановлено, що в кіоску позивача всупереч законодавства:

1) не забезпечено щоденний друк фіскальних звітних чеків Z-звіт, зокрема: Z-звіт №52 за робочий день 22.04.2010 (початок роботи о 07 год. 32 хв.) роздрукований 23.04.2010 о 10 год. 14 хв.;

2) за період з 01.03.2010 по 30.04.2010 при продажу товарів розрахункові операції проводилися через РРО із роздрукуванням невідповідних розрахункових документів, а саме: чеки не містили усі обов'язкові реквізити - не зазначено назву господарської одиниці. Так, згідно листа-погодження №6 від 12.01.2010 назва кіоску - МАФ (мала архітектурна форма), згідно реєстраційного посвідчення до РРО та торгового патенту назва - кіоск. За вказаний період через РРО проведено розрахункові операції із роздрукуванням невідповідних розрахункових документів на загальну суму 25964,75 гривень.

Враховуючи вищезазначені порушення, відповідачем - 1 прийнято одне загальне рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 13.05.2010 №0003682340, аргументуючи тим, що ТОВ "Медіа СВ" порушено п.п. 1, 2, 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Основні правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в Україні визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до ст. 1 вищезазначеного Закону, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Реєстратор розрахункових операцій, згідно ст. 2 Закону, - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

В акті перевірки від 30.04.2010 посадові особи відповідача зазначили, що позивачем при продажу товарів за період з 01.03.2010 по 30.04.20 розрахункові операції на загальну суму 25964,75 грн. проводилися через РРО із роздрукуванням невідповідних розрахункових документів, а саме: чеки не містили усі обов'язкові реквізити - не зазначено назву господарської одиниці, адже згідно листа-погодження №6 від 12.01.2010 назва кіоску - МАФ (мала архітектурна форма), згідно реєстраційного посвідчення до РРО та торгового патенту назва - кіоск. Вказане призвело до порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Суд не погоджується з даним висновком відповідача, виходячи з наступного.

Пунктами 1 та 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

В акті перевірки від 30.04.2010 відповідачами зазначено, що продаж товарів ТОВ "Медіа-СВ" здійснюється через реєстратор розрахункових операцій "ІКС-4834Т", заводський номер 00003023, на якому забезпечено наявність та цілісність пломб серії ВЛ №481959 і №481958.

Також відповідачі в акті перевірки від 30.04.2010 підтверджено факт видачі ТОВ "Медіа-СВ" фіскальних чеків.

Відповідно до п.п. 3.2 п. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614, касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН"; для СПД, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД"; якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО"; для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком -

літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ"; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН"; напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.

У п. 1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614, надано визначення понять: господарська одиниця і назва господарської одиниці.

Так, господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об'єкт, у т.ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції;

назва господарської одиниці - назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).

Тобто, кіоск (МАФ) - це є типом господарської одиниці, який характеризує конструкцію об'єкта, у даному випадку, як стаціонарну конструкцію. Назвою ж господарської одиниці є інформація, яка ідентифікує вказану конструкцію і виключає можливість використання розрахункових документів в інших аналогічних господарських одиницях суб'єкта господарювання.

В наданих суду розрахункових документах, у тому числі тих, які приймались до уваги відповідачами вказана ідентифікуюча ознака - назва господарської одиниці "р-к "Урожай". В усіх розрахункових документах також міститься адреса господарської одиниці : вул. Келецька - Пирогова, назва суб'єкта господарювання : ТОВ "Медіа - СВ" та всі інші необхідні реквізити.

При цьому, ідентифікуюча ознака (назва господарської одиниці) - "ринок "Урожай" міститься в інших документах : листі Вінницької міської ради № 6 від 12.01.2010 про надання дозволу на розміщення господарської одиниці, який надавався відповідачам під час перевірки, про що зазначено в акті, акті № 19 введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій в журналі реєстрації перевірок.

Також суд приймає до уваги ту обставину, що посвідчення виписані для проведення планової перевірки суб'єкта господарювання в цілому, а тому, під час перевірки відповідачі не вжили заходів для повного та об'єктивного з'ясування обставин щодо назви господарської одиниці, оскільки, вони могли отримати додаткову інформацію та документи від керівництва позивача (суб'єкта господарювання), а не лише від продавця господарської одиниці.

Крім того, відповідачі, як на підставу визнання документів, надрукованих РРО позивача не розрахунковими посилаються лише на п. 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614.

У вказаній нормі вказано, що установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

При цьому, для визнання документа таким, що не є розрахунковим, виходячи з вказаної норми законодавства, необхідні дві одночасно існуючих умови :

1) відсутність у документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів;

2) недотримання сфери призначення розрахункового документа.

Як встановлено судом, відповідачами не встановлено жодного факту недотримання сфери призначення розрахункового документа.

Враховуючи вищенаведені обставини, підстав для визнання виданих позивачем через РРО документів такими, що не є розрахунковими немає, а тому і висновки відповідачів, що позивачем допущені порушення пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг" є помилковими.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про відсутність обставин, які б вказували на правомірність застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг" за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

В акті перевірки від 30.04.2010 №583/02/32/23/35599896 посадовими особами відповідача, також, зазначено, що позивачем порушено п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Згідно вказаної норми Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

В ході перевірки ТОВ "Медіа-СВ" встановлено порушення товариством п.9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в частині незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків, що підтверджено Z-звітом №52 за 22.04.2010, оскільки, початок роботи о 07 год. 32 хв., а вищезазначений Z-звіт роздрукований 23.04.2010 о 10 год. 14 хв. Іншого підтвердження незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків представником відповідача до судового засідання не надано. Пояснення продавця ОСОБА_5, надане під час перевірки підтверджує допущене порушення.

Враховуючи надані докази та пояснення учасників, суд приходить до висновку, що позивачем допущено порушення п.9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в частині незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено під час розгляду адміністративної справи, відповідачем - 1 прийнято одне рішення по всіх порушеннях, що відображені в акті перевірки. Враховуючи, що окремі порушення не знайшли свого підтвердження, прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 003682340 від 13.05.2010 підлягає скасуванню в цілому.

Під час судового засідання, представником ТОВ "Медіа-СВ" не доведено, що перевірка господарської одиниці позивача, проведена 30.04.2010 працівниками державної податкової служби з порушенням вимог законодавства України, а тому дії посадової особи ДПА у Вінницькій області ГДПРІ ОСОБА_3, посадової особи ДПА у Вінницькій області ГДПРІ ОСОБА_4 повинні бути визнанні неправомірними.

Під час розгляду адміністративної справи встановлено, що перевірка проведена з додержанням вимог п. 2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу", ч. 1 ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п. 3.1 наказу ДПА України № 355 від 27.05.2008. За таких обставин, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання дій відповідачів 2, 3 неправомірними.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. А відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 3 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено частково, позивачу підлягає поверненню 1,7 грн. державного мита, сплаченого згідно квитанції від 14.05.2010 №101700.124.1, що знаходиться в матеріалах адміністративної справи № 2-а-2019/10/0270.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-СВ" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (відповідач 1), посадової особи Державної податкової адміністрації у Вінницькій області головного державного податкового ревізора-інспектора ОСОБА_3 (відповідач 2), посадової особи Державної податкової адміністрації у Вінницькій області головного державного податкового ревізора-інспектора ОСОБА_4 (відповідач 3) про визнання неправомірними дій посадових осіб ДПА у Вінницькій області та визнання не чинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 003682340 від 13.05.2010 року задовольнити частково.

Визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №003682340 від 13.05.2010 про стягнення з ТОВ "Медіа-СВ" штрафних санкцій у розмірі 130163,75 грн. (сто тридцяти тисяч сто шістдесят три гривень сімдесят п'ять копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-СВ" 1 грн. 70 коп. (одну гривню сімдесят копійок) державного мита, сплаченого згідно квитанції №101700.124.1 від 14.05.2010, яка зберігається в матеріалах адміністративної справи № 2-а-2019/10/0270.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 22.06.10

СуддяЗагороднюк Андрій Григорович

17.06.2010