Постанова № 50529096, 22.04.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2010 р. Справа № 2-а-1339/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Курко Олега Петровича,

при секретарі судового засідання: Ковбасюк О.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника прокуратури ОСОБА_2

у відсутність відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про: стягнення 510 грн. фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ :

Прокурором Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області подано позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 510 грн. накладених фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

В судовому засіданні представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, письмових заперечень проти позову та витребуваних судом доказів не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення № 2100102235829 від 09.04.10 про вручення поштового відправлення.

З огляду на викладене та беручи до уваги приписи статті 128 КАС України судом розглянуто справу у відсутність відповідача за наявними у ній доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, судом встановлено, що 13.03.2009р. державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, згідно завдання від 10.03.2009р., було здійснено перевірку транспортного засобу - автомобіля СЕАТ н.з. АВ8406 АК, під керуванням водія ОСОБА_3, та належного останньому, з питань додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт № 142920 від 13.03.2009р.

Даною перевіркою встановлено, що на момент її проведення позивач здійснює експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі без наявності документів, передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме ліцензійної картки.

Зокрема, згаданою нормою Закону встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області № 065323 від 27.04.2009р. до ОСОБА_3 застосовано фінансові санкції в сумі 510 грн.

Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Постанова про накладення фінансових санкцій відповідачем не оскаржена в передбаченому законодавством порядку, хоча і жодних доказів її виконання в добровільному порядку матеріали справи не містять.

Чинним законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення фінансових санкцій у випадку несплати їх перевізником у добровільному порядку. Так, зокрема, Закон України "Про автомобільний транспорт" не передбачає примусового виконання даних постанов органами держаної виконавчої служби.

Несплата фінансових санкцій в добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до державного бюджету, що суттєво порушує інтереси держави.

Згідно положення ч.2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАСУ).

На підставі викладеного, враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи та беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та в межах заявлених вимог в сумі 510 грн.

Виходячи з положень ст. 94 КАС України підстав для стягнення з відповідача судових витрат не має.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, ідент. номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України ( р/р 311 111 067 00002, код 34701167, держбюджет м. Вінниці, 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015) 510 грн. фінансових санкцій.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 22.04.10

Суддя Курко Олег Петрович

22.04.2010