Рішення № 505275, 06.02.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 312

РІШЕННЯ

Іменем України

06.02.2007

Справа №2-14/507-2007

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь

До відповідача Каштанівського державного комунального госпрозрахункового підприємства житлово-комунального господарства Петровської сільської ради, Сімферопольський район, с. Партизанське

Про стягнення 263220,12 грн.

Суддя Курапова З.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача –Ющенко Т.А., копія дов. № 021-Д від 04.01.2007 у справі

Від відповідача – Воловик А.О., копія дов. № 01 від 18.01.2006. у справі

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 263220,12 грн. у тому числі 239058,08 грн. заборгованості, 1890,19 індексу інфляції, 6935,05 грн. річних, та 15336,8 грн. пені.

Позивач свої позовні вимоги пояснює невиконанням відповідачем умов договору по своєчасної оплаті використаної електроенергії.

Відповідач позовні вимоги визнав.

У судовому засіданні оголошена перерва з 22 січня по 06 лютого 2007 р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, після перерви засідання продовжено за участю представників сторін.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників позивача та відповідача, суд -

Встановив :

Відповідно до договору № 698 від 08.11.2004. позивач поставляв відповідачеві електричну енергію.

Пунктом 5 додатку № 4.2 до договору № 698 від 08.11.2004. передбачено зобов’язання відповідача здійснювати оплату за спожиту електричну енергію до 25 числа кожного місяця.

Відповідно до ст. 526, 530, 714 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів.

Оплату відповідач здійснив несвоєчасно та не у повному обсязі.

Заборгованість за період грудень 2003 р. по 25.10.2006. становить 239058,08 грн. Доводи представника відповідача, що відповідач не користувався електроенергією по насосної станції в с. Каштанівка спростовуються листом відповідача № 52 від 16.04.2004., яким він повідомив позивача про прийняття в оренду насосної станції КРП-412 в с. Каштанівка та просив упровадити у витрати електроенергії електролічильник № 089873.

У відзиві від 06.01.2007. відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Заборгованість за період грудень 2003 р. по 25.10.2006. у сумі 239058,08 підлягає стягненню.

Законом України «Про внесення зміни до статті 214 Цивільного кодексу Української РСР від 08.10.1999 р. № 1136 стаття 214 Цивільного кодексу УРСР викладена у новій редакції: «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів».

У прикінцевих положеннях передбачено, що цей Закон не поширюється на правовідносини, що виникають з прострочення виконання грошового зобов’язання, пов’язаного з оплатою населенням комунальних послуг.

Із змісту вказаних прикінцевих положень слідує, що індекс інфляції та річні не стягуються не тільки у випадку, коли населення оплачує послугу безпосередні постачальнику послуг, але і у випадку, коли зобов’язання пов’язані з оплатою комунальних послуг населенням. У даному випадку зобов’язання відповідача саме пов’язане зі сплатою населенням комунальних послуг, оскільки відповідач є підприємством житлово-комунального господарства.

Вказана норма ст. 214 ЦК УРСР перенесена у статтю 625 нового Цивільного кодексу України.

Законом України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» від 13 листопада 1996 року № 486\96-ВР заборонено стягувати пеню з громадян України.

Стаття 1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» від 20.02.2003. № 554 встановлює, що заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) (далі – житлово-комунальні послуги) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир (далі – громадяни), яка склалася на дату набрання чинності цим Законом перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації. Термін реструктуризації закінчується у 2008 році.

У статті 5 зазначеного Закону також передбачено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

Доказів реструктуризації заборгованості відповідно до вимог закону позивач не надав і проводив зарахування перерахованих відповідачем грошів у рахунок попередньої заборгованості, тому заборона на нарахування пені, передбачена ст. 5 Закону України від 20.02.2003. № 554 має бути розповсюджена на заборгованість відповідача за період виникнення боргу з грудня 2003 р. по 25 жовтня 2006 р.

Цей же думки піддержується Верховний суд України у Постанові Судової палати у господарських справах від 04 квітня 2006 р.

Враховуючі загальні принципи цивільного законодавства, у тому числі передбачені статтею 3 ЦК України принципи справедливості та розумності, відсутність у відповідача можливості відшкодувати суми пені, індексу інфляції та річних за рахунок населення, позовні вимоги у частині стягнення індексу інфляції в сумі 1890,19 грн., річних в сумі 6935,05 грн. і пені у сумі 15336,80 грн. задоволенню не підлягають.

Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційне задоволеним вимогам.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.02.2007., оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст..84 ГПК України рішення оформлено та підписано 14.02.2007.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу Україні, суд –

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Каштанівського державного комунального госпрозрахункового підприємства житлово-комунального господарства Петровської сільської ради, Сімферопольський район, с. Партизанське, вул.. Л. Комсомолу, 1Б ( р\р 2600500013493 у Чорноморському банку розвитку та реконструкції, м. Сімферополь, МФО 384577, ЗКПО 30535157) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, вул.. Київська,74\6 (р/р 260303071142 у Філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 00131400) 239058,08 грн. заборгованості, 2390,58 грн. державного мита та 107,17 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В інший частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Курапова З.І.